Король Лір (фільм, 1971, СРСР) — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Грудень 2023)

Король Лір
рос. Король Лир
Жанр	трагедія
Режисер	Козінцев Григорій Михайлович
Сценарист	Козінцев Григорій Михайлович,
На основі	Король Лір
У головних ролях	Донатас Баніоніс Юрі Ярвет Ельза Радзіня Даль Олег Іванович
Оператор	Йонас Ґріцюс
Композитор	Шостакович Дмитро Дмитрович
Художник	Єней Євген Євгеновичd
Кінокомпанія	Ленфільм
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	139 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1970
Кошторис	139 млн руб.
IMDb	ID 0064553

«Король Лір» (рос. «Король Лир») — російський радянський двосерійний художній фільм режисера Григорія Козінцева 1970 р. За сюжетну лінію використано п'єсу Вільяма Шекспіра у перекладі російською мовою Пастернака Бориса Леонідовича.

Вільям Шекспір (1577–1612) створив текст п'єси «Король Лір» у 1605–1606 рр. Уже 26 грудня 1606 р. її вперше поставлено. Практично з цього часу п'єсу почали вважати за одну з найвеличніших трагедій драматурга та всієї театральної історії Європи.

Демократичні традиції англійського театру наприкінці 16 століття почали сходити на нівець. Англійський театр починає сильно «аристократизуватись». Відбилось це й на сюжетах п'єс Роджера Меннерса, що й сам належав до привілейованих верств людності. Майже всі Шекспірові п'єси після 1600 року виводять на сцену або королівські особи, або аристократів (Гамлет — принц Данський, Отелло — військовик, наближений до аристократії Венеції. Королівською особою є й Лір. Уся п'єса — це трагедія взаємин між старим батьком та його дітьми.

Саме цим і була цікава п'єса Роджера Меннерса для сучасників кінорежисера Григорія Козінцева та акторів багатьох театрів, де вона йшла. Зіграти у п'єсі «Король Лір» було метою багатьох акторів, бо роль ставала важливим етапом у творчій долі акторів 19-20 століть. Вона хвилювала яскравим відтворенням характерів — гонористого старого Ліра, не здатного розгледіти фальшиві почуття дочок, відкриття справжньої вартості любові молодшої дочки, щирої та малослівної, прозріння старого батька лише в часи втрати найдорожчої зі своїх дітей. Особиста трагедія батька, що побачив смерть улюбленої дочки, переростала у скорботу по усім ображеним та пригнобленим у цьому світі, що ставало центральною сценою вистави. Окрім театру, вона неодноразово ставала приводом для графічних листів чи картин відомих художників.

Свою інтерпретацію відомої театральної п'єси і дав Г. М. Козінцев у своїй кінострічці.

• Юрі Ярвет — король Лір
• Ельза Радзіня — Ґонерилья
• Волчек Галина Борисівна — Реґана
• Шендрикова Валентина Костянтинівна — Корделія
• Даль Олег Іванович — блазень
• Баніоніс Донатас Юозович — герцог Олбані
• Сєбріс Карліс Карлович — граф Ґлостер
• Мерзін Леонхард Ріхардович — Едґар
• Реґімантас Адомайтіс — Едмонд
• Ємельянов Володимир Миколайович — Кент
• Олександр Вокач — герцог Корнвельський
• Юозас Будрайтіс — король Франції
• Петренко Олексій Васильович  — Освальд
• Громадський Роман Борисович — служник герцога Корнвельського
• Віторган Еммануїл Гедеонович  — служник герцога Олбенського
• Орлов Олександр Олександрович — старий, орендар Ґлостера

• Автор сценарію та режисер — Козінцев Григорій Михайлович
• Оператор — Йонас Ґріцюс
• Художники — Еней Євген Євгенович, Всеволод Улітко, Вірсаладзе Симон Багратович
• Композитор — Шостакович Дмитро Дмитрович
• Звукорежисер — Едуард Ванунц.