Болєщук Володимир Михайлович — Вікіпедія
Володимир Михайлович Болєщук | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 17 грудня 1974 (50 років) м. Тернопіль, Україна | |||
Громадянство | УРСР → Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | економіст | |||
Відомий завдяки | економіст, політик, військовик, громадський діяч | |||
Учасник | Війна на сході України | |||
Посада | голова Тернопільської РДА (2005–2010) | |||
Військове звання | Солдат | |||
Партія | УНП (2001–2015) | |||
Діти | син Іван-Ростислав, донька Соломія | |||
Нагороди | ||||
Володи́мир Миха́йлович Болєщу́к (нар. 17 грудня 1974, м. Тернопіль) — український економіст, політик, військовик, громадський діяч. Депутат Тернопільської обласної ради п'ятьох скликань (2002, 2006, 2009, 2015, 2020), перший заступник голови Тернопільської обласної ради з 25 листопада 2020 року, виконувач обов'язків голови Тернопільської обласної ради з 26 жовтня 2023 року. Один з координаторів громадського руху «Зарваницька ініціатива» на Тернопільщині. Рядовий батальйону ПСМОП «Тернопіль» під час проведення АТО.
У 1982—1992 навчався в ЗОШ № 25 і № 23 м. Тернополя.
У 1992—1996 — навчання на факультеті економіки та управління в Тернопільській академії народного господарства (нині Тернопільський національний економічний університет) за спеціальністю «Економіка підприємств».
У 1997—1998 — слухач магістратури цього ж вишу (диплом магістра державного управління).
У 1996—2004 — головний спеціаліст відділу субсидій Тернопільської РДА, радник голови Тернопільської районної ради, начальник фонду комунального майна в Тернопільському районі.
У 2004—2005 — помічник-консультант народного депутата України Ярослава Джоджика.
У 2005—2010 — голова Тернопільської районної державної адміністрації.
У 2010 — начальник головного управління з питань сім'ї, молоді, спорту і туризму, начальник управління туризму Тернопільської ОДА. У лютому 2011 звільнився з державної служби за власним бажанням.
У 2011—2012 — начальник управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради.
У 2013—2015 — заступник гендиректора корпорації «Агропродсервіс» із соціально-економічних питань.
У серпні 2014 спільно з Самообороною Майдану як волонтер їздив на схід з допомогою.
У березні 2015 року пішов добровольцем у батальйон ПСМОП «Тернопіль», який дислокується в Лисичанську Луганської області.
У 2016—2020 — фізична особа — підприємець.
З 25 листопада 2020 року — перший заступник голови Тернопільської обласної ради.
З 26 жовтня 2023 року — виконувач обов'язків голови Тернопільської обласної ради.
Від 2001 до березня 2015 року — член Української народної партії. У 2006-2015 — член Центрального проводу УНП, у 2013-2015 — голова Тернопільської обласної організації УНП.
Депутат Тернопільської обласної ради п'ятьох скликань (2002, 2006, 2009, 2015, 2020).
З 2020 по 2023 рік — голова Тернопільської обласної організації політичної партії "За майбутнє".
Кандидат по одномандатному виборчому округу № 165 (м. Зборів) на виборах до Верховної Ради України 2012 року, висунутий Українською народною партією. На момент висування — начальник управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради.
З 26 жовтня 2023 року — виконувач обов'язків голови Тернопільської обласної ради.
Член редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл».
Один з координаторів громадського руху «Зарваницька ініціатива». Ініціатор перевидання праці Митрополита Андрея Шептицького «Як будувати рідну хату»[1].
Одружений, має двох повнолітніх дітей: сина Івана-Ростислава, дочку Соломію.
- лауреат конкурсу «Людина року» (Тернопільщина, 2009)[2]
- орден «За заслуги» III ступеня[3]
- грамота Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом»
- ↑ Активісти «Зарваницької ініціативи» перевидали послання «Як будувати рідну хату» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Місто. — 2015. — 17 липня.
- ↑ Лауреати конкурсу «Людина року-2009» // Вільне життя плюс. — 2009. — № 104 (30 груд.). — С. 4 — (Вітаємо!).
- ↑ Указ Президента України від 20 січня 2010 року № 53/2010 «Про відзначення державними нагородами України »
- Дацко О. Болєщук Володимир Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 164. — ISBN 966-528-197-6.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Володимир Болєщук.Допомога в зоні АТО на YouTube // Відеоканал організації «Ідеї, які продають». — 2014. — 12 серпня. | |
Підготовка батальйону Тернопіль на YouTube / (з 2:20 — В. Болєщук) // СЗГ Тернополь. — 2015. — 13 березня. | |
Йдуть у армію чи ховаються за посадою? на YouTube / (з 2:25 — В. Болєщук) // ZIK, «На периметрі». — 2015. — 29 червня. |
- Болєщук Володимир Михайлович у соцмережі «Facebook»
- Володимир Болєщук у Telegram - https://t.me/v_bolyeshchuk
- Управління ЖКГ очолив Володимир Болєщук [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Тернопільської міської ради. — 2011. — 2011. — 8 серпня.
- Болєщук Володимир Михайлович [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // 24 канал. — 2011. — 16 серпня.
- Болєщук Володимир Михайлович // Сайт ЦВК.
- Володимир Болєщук каже, що йде добровольцем у батальйон «Тернопіль» [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] // Тернополяни. — 2015. — 23 лютого.
- В тернопільській облраді лише один депутат пішов воювати. ВІДЕО [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // За Збручем. — 2015. — 16 березня.
- «Захищати Батьківщину треба йти з почуття обов'язку, а не примусу», — депутат-доброволець [Архівовано 25 липня 2015 у Wayback Machine.] // За Збручем (з посиланням на першодрук у «Новій Тернопільській газеті). — 2015. — 21 травня.
- «Місцеве населення в основному тягнеться до України», — заступник комбата батальйону «Тернопіль» про настрої в зоні АТО [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] // За Збручем. — 2015. — 26 червня.
- Тернопільські чиновники і депутати «косять» від армії [Архівовано 9 серпня 2015 у Wayback Machine.] // ZIK. — 2015. — 30 червня.