Головко Михайло Йосифович — Вікіпедія
Михайло Йосифович Головко | |
---|---|
Михайло Йосифович Головко | |
Голова Тернопільської обласної ради | |
1 серпня 2024 — 5 серпня 2024 | |
Попередник | Володимир Болєщук |
Наступник | Володимир Болєщук |
25 листопада 2020 — 26 жовтня 2023 | |
Попередник | Віктор Овчарук |
Наступник | Володимир Болєщук |
Народився | 3 травня 1983 (41 рік) Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | колишній голова Тернопільської облради |
Громадянство | УРСР → Україна |
Національність | українець |
Alma mater | Тернопільська академія народного господарства, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Міжрегіональна академія управління персоналом |
Політична партія | ВО «Свобода» |
Батько | Йосиф Богданович Головко |
Мати | Галина Русланівна Головко |
У шлюбі з | Мар'яна Головко |
Діти | Гордій, Лук'ян, Богдан, Макар |
Професія | Голова Тернопільської обласної ради |
Релігія | Християнство |
Михайло Йосифович Головко на сайті Верховної Ради | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
ВО «Свобода» | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Народний депутат України | |||
8-го скликання | |||
ВО «Свобода» | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
Миха́йло Йо́сифович Головко́ (нар. 3 травня 1983, с. Токи, УРСР) — український політик, громадсько-політичний діяч, кандидат економічних наук (2018). Член ВО «Свобода» (з 2002). Народний депутат України 7-го та 8-го скликань. Голова Тернопільської обласної ради (від 25 листопада 2020 по 26 жовтня 2023 року).
Михайло Головко народився 3 травня 1983 року у селі Токах, нині Скориківської громади Тернопільського району Тернопільської области. 2000 року закінчив Тернопільську школу № 9, Тернопільську академію народного господарства (нині - Західноукраїнський національний університет) (2005, диплом магістра з відзнакою), аспірантуру Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (2011), Міжрегіональну академію управління персоналом (2012, м. Київ). Працював організатором суспільно-громадських заходів ТОПіГУ «Фортеця» (2001—2005), приватним підприємцем (2007—2012).
Член (від 2002), керівник тернопільської міської організації (від 2006), заступник тернопільської обласної організації (2011—2012) ВО «Свобода». Депутат Тернопільської міської ради (2006, 2010) від ВО «Свобода».
Народний депутат України 7-го (заступник голови Комітету з питань економічної політики, голова підкомітету з питань господарського законодавства) та 8-го (член Комітету з питань податкової та митної політики; голова Міжфракційного депутатського об'єднання «За тверезе майбутнє») скликань.
У січні 2013 року захищав інтереси групи компаній «Мрія» Івана Гути від тиску податкової.[1]
Учасник Революції гідности, комендант наметового містечка на вулиці Лютеранській.
Від 25 листопада 2020 року голова Тернопільської обласної ради.
До Дня Незалежности відкрили 30 (за іншими даними — 35-метровий[2]) флагшток на Замковій горі в Кременці (головний спонсор — «Фонд Михайла та Мар'яни Головків»), для чого зруйнували частину фундаменту будинку XVI століття[3].
26 червня 2023 року працівники НАБУ та САП затримали тодішнього голову Тернопільської облради Головка й двох його заступників Ігоря Дем'янчука (перший заступник) та Ігоря Гайдука за підозрою в одержанні хабаря (ч. 4 ст. 368 ККУ).[4][5][6] За даними слідства, фігуранти вимагали в підприємця-волонтера 2,4 млн грн.[7][8]
29 червня за Головка було внесено заставу розміром 805 тис. грн.[9][10] 18 липня суддя ВАКС Ярослав Шкодін не задовольнив клопотання прокурора САП про відсторонення Головка від посади голови Тернопільської ОДА, завдяки чому Головко зміг повернутися на робоче місце.[11]
26 жовтня знятий з посади голови Тернопільської обласної ради. 15 листопада прокурори звернулися до суду з проханням змінити запобіжний захід Головку на арешт. За даними САП, Головко неодноразово порушував зобов'язання, які покладені після внесення застави[12].
17 листопада 2023 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду задовольнив клопотання прокурора САП, ухваливши паередати як дохід державі заставу на 805 тис. грн, внесену за Головка. Його було поміщено під домашній арешт у Тернополі до 17 січня 2024 року.[13][14]
1 серпня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова задовольнив позов Михайла Головка і відновив його на посаді. Рішення було ухвалено колегією суддів в складі Сергія Кузьмича, Любомира Гудима та Володимира Качмара.[15][16]
У 2018 році захистив кандидатську дисертацію «Трансформація податкової системи України в умовах фіскальної децентралізації».
- Батько — Головко Йосиф Богданович, уродженець села Рожиськ Підволочиського району.
- Мати — Головко (Яроцька) Галина Русланівна, уродженка села Токи.
- Дружина — Мар'яна Головко (Шевчук).
- Діти — Гордій, Лук'ян, Богдан та Макар.
- орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого (2011),[17]
- орден святого Миколая Чудотворця (2017 р.),
- Медаль «За жертовність і любов до України»,
- ювілейна медаль до 75-річчя УПА в Тернополі,
- орден Архистратига Михаїла (2018).
- ↑ Тернопільські податківці офіційно підтвердили, що фінансового донора Партії Регіонів на Тернопільщині захищає нардеп-свободівець [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Провсе. — 2014. — 2 вересня.
- ↑ За чиї кошти встановлено рекордний флагшток на горі Бона у Кременці? [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] — 2021. — 16 грудня.
- ↑ У Кременці зруйнували частину історичного заповідника, щоб встановити флагшток. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
- ↑ https://www.facebook.com/slovoidilo.ua (26 червня 2023). НАБУ затримало голову Тернопільської облради. Слово і Діло (укр.). Процитовано 26 червня 2023.
- ↑ Працівниками НАБУ затримано голову обласної ради Михайла Головка та колишніх заступників голови Тернопільської ОВА (Відео). ФАЙНЕ МІСТО ТЕРНОПІЛЬ (укр.). 26 червня 2023. Архів оригіналу за 26 червня 2023. Процитовано 26 червня 2023.
- ↑ НАБУ затримало на хабарі голову Тернопільскої обласної ради та двох заступників голови ОВА. Архів оригіналу за 26 червня 2023. Процитовано 26 червня 2023.
- ↑ НАБУ. Telegram. Архів оригіналу за 28 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
- ↑ Суд заарештував голову Тернопільської облради. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко вийшов із СІЗО під заставу. babel.ua (укр.). 29 червня 2023. Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
- ↑ Голову Тернопільської облради звільнили з-під варти після внесення застави. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 червня 2023. Процитовано 29 червня 2023.
- ↑ ВАКС відмовився відсторонити від посади затриманого на хабарі голову Тернопільської облради − ЦПК. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 18 липня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
- ↑ Прокурори просять знову заарештувати голову Тернопільської облради. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2023. Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ ВАКС звернув у дохід держави понад 805 тис грн, внесених за ексголову Тернопільської облради. Перша інстанція (укр.). 17 листопада 2023. Архів оригіналу за 17 листопада 2023. Процитовано 17 листопада 2023.
- ↑ Суд змінив запобіжний захід голові Тернопільської облради. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2023. Процитовано 20 листопада 2023.
- ↑ Михайла Головка поновили на посаді голови Тернопільської обласної ради. Архів оригіналу за 1 серпня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ Суд поновив підозрюваного у хабарництві Головка на посаді голови Тернопільської облради. www.ukrinform.ua (укр.). 1 серпня 2024. Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
- ↑ Андорощук, Г. Філарет вручив орден князя Володимира Великого меру Тернополя Сергію Надалу [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] // 03552.ua. — 2011. — 2011. — 24 липня.
- Михайло Головко [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Тернопільська обласна рада.
- Охримчук, М. Екс-нардеп Михайло Головко очолив Тернопільську обласну раду [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Zaxid.net. — 2020. — 25 листопада.
- Головко Михайло Йосифович [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Слово і Діло.
- Михайло Йосифович Головко [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Рада.
- Офіційний сайт ЗУНУ