Бабенко Валерій Борисович — Вікіпедія

Бабенко Валерій Борисович
Народився	2 лютого 1964(1964-02-02) (60 років) Дніпропетровськ
Громадянство	Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Дніпропетровський металургійний інститут (1986)
Членство	Верховна Рада України VIII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада	народний депутат України[1] і народний депутат України
Партія	Народний фронт

Народний депутат України
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ)	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012
8-го скликання
Народний фронт	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Вале́рій Бори́сович Бабе́нко (нар. 2 лютого 1964(19640202), Дніпропетровськ) — український політик. Народний депутат України. Член Фракції Політичної партії «Народний фронт».

У 1986 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут, спеціальність «Інженер-металург».

Закінчив Київський національний університет, «Правознавство».

• 1986—1989 — слюсар, вальцювальник, майстер виробництва сортопрокатного цеху металургійного комбінату «Криворіжсталь».
• 1989—1992 — інженер проектного інституту «Металургавтоматика».
• 1992—1993 — інженер-конструктор Дніпропетровського коксохімічного заводу.
• 1993—1999 — робота у приватних фірмах, м. Дніпропетровськ.
• 1999—2000 — механік ВАТ «Дніпрогаз», м. Дніпропетровськ.
• 2000—2005 — помічник-консультант народного депутата України.
• Лютий 2005 — вересень 2006 — помічник Голови Служби безпеки України.
• 2006—2007 — помічник-консультант народного депутата України.
• Травень — листопад 2007 — помічник першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
• Листопад 2007 — грудень 2012 — Народний депутат України 6-го скликання.
• Лютий — листопад 2014 — Керівник Секретаріату Голови Верховної Ради України.
• Народний депутат України 8-го скликання (2014—2019).
• 2019 — начальник 6-го центру планування та матеріально-технічного забезпечення Державного науково-дослідного Інституту технологій кібербезпеки та захисту інформації.^[2]
• 2020 — помічник начальника Державного науково-дослідного Інституту технологій кібербезпеки та захисту інформації.^[2]

Березень 2006 — кандидат у народні депутати України від «Блоку Юлії Тимошенко», № 181 у списку. На час виборів: помічник Голови Служби безпеки України, безпартійний.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 144 в списку. На час виборів: помічник першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, член ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з листопада 2007). Член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з грудня 2007).

Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 до серпня 2019 від Політичної партії «Народний фронт», № 35 у списку, На час виборів: Керівник Секретаріату Голови Верховної Ради України. Член Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку.

Ввечері 4 липня 2012 року, за повідомленням ГУ МВС України в м. Києві біля Українського дому Валерій Бабенко вдарив кулаком в обличчя співробітника ДАІ за те, що останній зробив зауваження щодо неправильного припаркування автомобіля його 22-річним сином^[3].

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України 6-го скликання [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]