Абдуллін Олександр Рафкатович — Вікіпедія

Олександр Рафкатович Абдуллін
Народився29 червня 1962(1962-06-29) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьтатарин
Діяльністьполітик, журналіст
Alma materННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4], народний депутат України[5], народний депутат України і народний депутат України
ПартіяБатьківщина
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Заслужений журналіст України
Україна Народний депутат України
3-го скликання
Демократичний союз 2 жовтня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
Демократичний союз 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 19 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
Фракція ВО «Батьківщина» 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
Фракція ВО «Батьківщина» 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Абду́ллін Олекса́ндр Рафка́тович (нар. 29 червня 1962(19620629), м. Київ) — український журналіст та політик. Народний депутат України. Заступник голови партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»[6].

Освіта

[ред. | ред. код]

1989 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка.

Володіє англійською та французькою мовами.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1979 році Абдуллін пішов працювати на київський завод «Точелектроприлад» токарем.

З 1981 по 1983 рік проходив дворічну службу в Радянській армії.

З 1985 по 1987 рік працював кореспондентом газети News from Ukraine. Після цього Олександр Рафкатович обіймав посаду кореспондента, комерційного директора «Робітничої газети».

З 1992 року по 1993 рік Олександр Рафкатович працював директором компанії «Інтертрейд».

Потім протягом двох років до 1995 року був віце-президентом корпорації «Республіка». У 19951998 роки — президентом ЗАТ «Інтергаз». Ці структури забезпечували реалізацію бартерної схеми «газ в обмін на продовольство» і мали відношення до Ігоря Бакая.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 1998 році Олександр Абдуллін став народним депутатом, пройшовши по Київському виборчому округу № 97.

У 1999 році Абдуллін спільно з Ігорем Бакаєм і Олександром Волковим створили партію «Демократичний союз».

На парламентських виборах 2002 року був обраний народним депутатом України по одномандатному округу № 156 в Рівненській області. За час перебування в парламенті встиг побувати в лавах «Єдиної України», «Європейського вибору», СДПУ (о).

У 2005 році став членом партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».

На парламентських виборах 2006 і 2007 роках проходив у ВР за списками Блоку Юлії Тимошенко.

На парламентських виборах 2012 року став народним депутатом від Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» (№ 28 у виборчому списку).

Член Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації.

Починаючи з 2005 року Абдуллін займається питаннями агітації і пропаганди в БЮТ та «Батьківщині».

Кандидат у народні депутати від «Батьківщини», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 11 у списку.[7] Секретар комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики (з 29 серпня 2019 року)[8].

Скандали

[ред. | ред. код]

У 2014 році незаконно отримав 2,7 га землі в Пущі-Водиці.[9]

Творчість

[ред. | ред. код]

Олександр Абдуллін і журналіст із Хмельницького Петро Воробей 2012 року видали роман, що складається з двох частин: «Заграва» та «Відблиск» (Чернівці: Букрек, 2012. — 488 с. і 480 с.). На прикладі головних героїв — трьох братів Орленків — простежено довгий і звивистий шлях, який пройшли українці в пошуках волі.

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений. Є дві дочки.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  6. З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  7. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  8. Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  9. Знатные огородники Пущи-Водицы. www.dsnews.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  10. Указ Президента України від 6 червня 1998 року № 594/98 «Про присвоєння О. Абдулліну почесного звання "Заслужений журналіст України"»

Посилання

[ред. | ред. код]