French
DeutschМельничук Іван Іванович — Вікіпедія
 | Цю статтю написано переважно за джерелами, які тісно пов'язані з предметом статті. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. |
| Мельничук Іван Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 лютого 1969 (55 років) Коломия, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Одеський державний університет внутрішніх справ |
| Знання мов | російська |
| Членство | Верховна Рада України VIII скликання |
| Посада | народний депутат України |
| Партія | «Солідарність» Блок Петра Порошенка |
| У шлюбі з | Мельничук Валентина Василівна |
| Діти | донька Тамара (1999 р.н.), син Іван (2007 р.н.) |
| Нагороди | Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016) |
 Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 8-го скликання | |||
| Блок Петра Порошенка | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
| | |||
Іва́н Іва́нович Мельничу́к (нар.8 лютого 1969, у місті Коломия, Івано-Франківська область) — український політик. Народний депутат України VIII скликання. Член комітету з питань запобігання і протидії корупції. Депутат Літинської сільської ради (2006—2010 рр.). Депутат Вінницької обласної ради V скликання (2010—2014). Голова Літинської районної державної адміністрації (липень 2014 — жовтень 2014 року).
Народився 8 лютого 1969 року у місті Коломия Івано-Франківської області. Батько — Мельничук Іван Дмитрович (1926—1986 рр.) — був начальником міліції міста Коломиї. Мати — Мельничук Людмила Степанівна (1929—2016 рр.) — працювала старшим адміністратором у готелі «Прикарпаття».[джерело?]
У 1986 році закінчив Коломийську середню школу № 2.
1986—1991 рр. — навчався у Пермському вищому військовому командному училищі МВС СРСР.
1991—1998 рр. — проходив службу у військах МВС РФ.
У 2018 році закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ, здобувши кваліфікацію «магістр права».[джерело?]
У 1998 році повернувся до України.
У 2005 році започатковував власний сувенірний бізнес на автомобільному шляху Львів — Кіровоград — Знам'янка[1].
З 2006-го по 2010-й роки — депутат Літинської сільської ради Вінницької області.
З 2010 по 2014-й — депутат Вінницької обласної Ради. Член політичної партії «Батьківщина».
У 2012 році Іван Мельничук балотується до Верховної Ради України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 14 у Вінницькій області. Іван Мельничук здобув 2-ге місце з результатом у 33,24 % (34 701 «за») голосів виборців, поступившись у 83 голоси самовисуванцю Віктору Жеребнюку.
З 2012 року був помічником народного депутата Петра Порошенка.
З 2014 року — голова Вінницької обласної партійної організації «Солідарність» Петра Порошенка.
Липень 2014 — жовтень 2014 рр. — голова Літинської районної державної адміністрації[2].
У 2014 році на позачергових парламентських виборах Іван Мельничук вдруге балотується до Верховної Ради України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 14. Цього разу від партії «Блоку Петра Порошенка». Здобуває перше місце, набравши 42,57 % голосів із відривом від свого опонента у 30 тисяч голосів.
Член Комітету з питань запобігання і протидії корупції з 2014 року[3].
Іван Мельничук один із перших публічно засудив антиукраїнських діячів культури, мистецтва та шоу-бізнесу у співпраці з Росією під час військового конфлікту на Донбасі. Нардеп зареєстрував проєкт закону про позбавлення проросійських та просепаратистських діячів культури України звання «Народний артист України»(№ 3016)[4]. За словами Мельничука, в Україні склалася безпрецедентна ситуація, коли артисти, які для багатьох українців були авторитетами, тепер виступають з екранів телевізорів та ЗМІ з антиукраїнськими закликами: «Україна де-факто перебуває у стані військового конфлікту із країною-агресором — Російською Федерацією. Разом із тим, не всі громадяни адекватно можуть оцінювати ситуацію. Особливе обурення викликає поведінка низки представників української культури і шоу-бізнесу, зокрема тих, що мають звання «Народний артист України», а отже, повинні розуміти свою відповідальність та залишатися вірними українському народу», — зазначив автор законопроєкту[5].
Співавтор ухвалених законопроєктів[6]:
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції.
- Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо встановлення обмежень при обранні на посаду (призначення виконувача обов'язків) керівника вищого навчального закладу
- Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації викладацького складу вищих навчальних закладів та наукових співробітників)
- Про прийняття за основу проєкту Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні
- Про внесення змін до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів
- Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)
- Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі
- Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для міжнародної кооперації суб'єктів літакобудування та розвитку вітчизняного літакобудування
- Про комерційний облік комунальних послуг
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Мельничук vs Лещенко: депутати президентської фракції побились через допис у Facebook |
9 лютого 2017 року народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Іван Мельничук та Сергій Лещенко влаштували бійку у сесійній залі Верховної Ради України. За твердженням Лещенка конфлікт стався нібито через пост у Facebook, в якому Лещенко написав, що депутати від фракції «Блок Петра Порошенка» навмисно зривають засідання антикорупційного комітету, аби згодом звинуватити комітет у неспроможності. Сергій Лещенко вдарив в обличчя Івана Мельничука, а той пошкодив піджак Лещенка[7][8][9][10].
Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).[11]
- ↑ НАЙБІЛЬШИЙ РИНОК СУВЕНІРНИХ ТОВАРІВ ВІННИЧЧИНИ називають "музеєм під відкритим небом" · Новини / Інші новини · Главный бизнес-портал Винницы TviyBiznes.com. tviybiznes.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ Іван Мельничук: "Інтереси громади – понад усе, понад усе – Україна!". lityn-administratsia.gov.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ Блок Петра Порошенка «Солідарність» – Іван Мельничук: Антиукраїнських артистів потрібно позбавити звання «Народний артист України». solydarnist.org (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- ↑ Анна Здоренко (9 лютого 2017). В Раде подрались депутаты Лещенко и Мельничук. Дзеркало Тижня (рос.). Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Лещенко та Мельничук побилися в Раді, у першого - порваний піджак (фото, відео) (укр.). УНІАН. 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ В Раде подрались Лещенко и Мельничук (видео) (рос.). ТСН. 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Лещенко та Мельничук побилися в Раді (відео) (укр.). Радіо Свобода. 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Про нагородження відзнакою Президента України - ювілейною медаллю "25 років незалежності України" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2016.