Вищий антикорупційний суд України — Вікіпедія

Вищий антикорупційний суд
КраїнаУкраїна
Видантикорупційний суд
Інстанціяперша та апеляційна
ЮрисдикціяУкраїна
Код910
Літерний кодHCAC
Заснований2018
Суддів38[1]
ГоловаВіра Михайленко
На посаді з14 лютого 2023
РозташуванняКиїв
Адреса1) Берестейський проспект, 41 (розгляд справ І інстанції)[2]
2) Хрещатик, 42-а (слідчі судді та апарат)
3) Хрестовий провулок, 4 (Апеляційна палата)[3][4]
Координати50°27′11.2″ пн. ш. 30°27′5.8″ сх. д. / 50.453111° пн. ш. 30.451611° сх. д. / 50.453111; 30.451611
Мапа
hcac.court.gov.ua

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) — вищий спеціалізований суд в Україні, утворений відповідно до судової реформи 2016 року.

Робота новоствореного суду розпочалася 5 вересня 2019 року[5].

Етапи створення

[ред. | ред. код]

Концепція

[ред. | ред. код]

Вищий антикорупційний суд є судом зі всеукраїнською юрисдикцією, що створюється з метою розгляду окремих категорій справ. Крім здійснення правосуддя, ВАКС аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює її, а також здійснює інші повноваження відповідно до закону.

Судді цього суду призначаються виключно на підставі результатів відкритого конкурсу.

Спочатку вважалося, що Вищий антикорупційний суд розглядатиме справи виключно за поданням Національного антикорупційного бюро України[6], проте у прийнятому Законі компетенція[⇨] суду була значно розширена. Це означало передачу до ВАКС тисяч кримінальних проваджень, які не стосуються топ-корупції, та «закоркування» його роботи на роки. Згодом було ухвалено закон, що вирішує цю проблему[7].

Строки створення

[ред. | ред. код]

Міжнародний валютний фонд вимагав ухвалення законодавства для створення антикорупційного суду не пізніше червня 2017 року[8].

Закон про судоустрій і статус суддів[9] давав 12 місяців на утворення суду з дня набрання чинності спеціальним законом (до 14 червня 2019 р.) Прийнятий Закон про ВАКС[10] передбачає, що суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше 35 його суддів, у тому числі 10 суддів Апеляційної палати. «Технічний» Закон про утворення суду прийнятий 21 червня 2018, набрав чинності 28 червня[11].

Крім того, потрібне було внесення змін до Закону про судоустрій[12] та Бюджетного кодексу.

Законопроєкти

[ред. | ред. код]

До Верховної Ради були подані два законопроєкти від народних депутатів, які були негативно оцінені Венеціанською Комісією[13]. Рекомендації ВК[14][15] повинні бути покладені в основу остаточного закону згідно з позицією міжнародних донорів України[16].

Наступний проєкт Закону про Вищий антикорупційний суд зареєстрований у Верховній Раді Президентом Петром Порошенком 22 грудня 2017 року[17].

Згідно з проєктом, ВАКС здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції, а також шляхом здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях.

Законопроєкт негативно оцінили донори: МВФ[18], Світовий банк[19], Євросоюз[20], а також антикорупціонери[21]. Основні предмети критики: послаблена роль Громадської ради міжнародних експертів, нереалістичні вимоги до кандидатів, надмірно розширена юрисдикція[22]. Низка його положень не відповідали рекомендаціям Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія), викладених у висновку від 9 жовтня 2017 року № 896/2017 (CDL-AD(2017)020), а також вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів»[23].

1 березня 2018 парламент ухвалив у першому читанні проєкт Закону «Про Вищий антикорупційний суд України», внесений президентом України Петром Порошенком[24]. 7 червня Закон був прийнятий конституційною більшістю народних депутатів. Під час його обговорення було досягнуто компромісу щодо права вето Ради міжнародних експертів при обранні суддів[25].

11 червня Президент України підписав прийнятий закон[26]. 13 червня його було офіційно оприлюднено в газеті «Голос України»[27], набрання чинності відбулося 14 червня 2018 року.

Критика, підтримка на етапі створення

[ред. | ред. код]
Перша інстанція ВАКС (Берестейський проспект, 41)

Критичне сприйняття ідеї спеціалізованого антикорупційного суду засновувалося на такому:

  • по-перше, відсутній окремий процесуальний закон для антикорупційного судочинства, тобто цей суд не є спеціалізованим у власному розумінні слова;
Чому б тоді не створити на додачу Вищий антитерористичний суд у справах СБУ? Вищий податковий суд для ДФС тощо…
  • по-друге, наявність всього двох інстанцій порушує право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, суперечить чинному КПК;
  • по-третє, незначна кількість справ НАБУ не виправдовує створення під них окремої судової установи[28].

Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк назвав цей суд «зайвою ланкою»:

Це неправильний шлях для розгляду спеціальної категорії справ — створювати спеціальні суди. Так можна далеко зайти. Тоді давайте будемо створювати спеціальні суди для розгляду конкретних справ… Необхідності в цьому просто немає. Судова система досить велика, цілком здатна забезпечити розгляд усіх категорій справ[29].

У Європі антикорупційні суди є в Словаччині, Болгарії та Сербії. І в цих країнах констатують, що їх створення свого часу було помилкою. Це було невиправдано, вони нині незайняті. У Словаччині такий суд може розглядати справи щодо спроби безкоштовного проїзду за допомогою посвідчення держслужбовця в громадському транспорті. Таку мету ми переслідуємо?[30]

З такою точкою зору погоджується і Голова ВККС Сергій Козьяков[31].

Відомий адвокат Андрій Федур вважає цей суд «надзвичайним особливим судом, створення якого прямо заборонено ч. 6 ст. 125 Конституції України»[32].

Підтримали створення антикорупційного суду (чи системи «незалежних антикорупційних судів») громадські діячі[33][34], Венеційська комісія[35][36], МАКР[37], Transparency International EU[38], GRECO[39], ЄС[40][41] та США[42].

На думку експерта РПР Михайла Каменєва, громадські очікування від антикорупційного суду є завищеними:

Викликає серйозне питання існування двох паралельних судових вертикалей — з одного боку антикорупційної для багатих клієнтів НАБУ; з іншого боку — несправедливої — для всіх інших. …З огляду на високі гарантії кримінального процесу більше шансів вийти сухим з води у підсудного в неупередженому суді, аніж в інших «поганих» судах.

Одним з аргументів для створення ВАС було нинішнє затягування судових процесів… Змагальний кримінальний процес, у якому працюють високопрофесійні адвокати і де діють високі стандарти забезпечення прав людини, може тривати […] і 5 років, якщо справа справді складна і в ній багато свідків та доказів. …Багато хто буде виправданий через проблеми, що існують із розслідуванням цієї категорії злочинів.[43]


Статус

[ред. | ред. код]
Апеляційна палата ВАКС

Згідно з ухваленим Законом, Вищий антикорупційний суд є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України. Його завданням є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов'язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також у цивільних справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Законом визначаються спеціальні вимоги до кандидатів на посаду судді ВАКС, а саме:

  1. стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років;
  2. науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
  3. досвід професійної діяльності адвоката щонайменше сім років;
  4. сукупний стаж (досвід) вищезазначеної діяльності щонайменше сім років.

Також визначається, хто не може бути суддею ВАКС.

Для визначення відповідності кандидатів у процесі конкурсу утворюється Громадська рада міжнародних експертів як допоміжний орган Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Громадська рада складається з шести членів, які призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері протидії корупції.

За змістом Закону, чотири члени Громадської ради міжнародних експертів мають можливість заветувати будь-яку кандидатуру на посаду судді[44].

У Вищому антикорупційному суді утворюється Апеляційна палата, що має окремого голову, приміщення, фінансування, секретаріат[10].

Підсудність

[ред. | ред. код]

До Вищого антикорупційного суду спрямовуються справи за встановленою КПК України підсудністю, яка залежить від суті злочинів, у яких обвинувачується особа.

Крім того, з 28 листопада 2019 р. суд повноважний визнавати необґрунтованими активи та стягувати їх у дохід держави в порядку цивільного судочинства.

Вид злочинів
Номер статті КК
Повна чи скорочена назва статті КК
У випадку…
Якщо наявна хоча б одна з умов:
Корупційні 191 Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем
1) ким вчинено злочин

Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;

державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;

депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;

суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1 — 4, 5 — 11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;

особою вищого начальницького складу, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;

військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;

керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків

2) розмір предмета злочину

розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків)

262 Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухівки чи радіоактивних матеріалів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
308 Викрадення, привласнення, вимагання наркотиків чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
312 Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
313 Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотиків, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
320 Порушення встановлених правил обігу наркотиків
357 Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
410 Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, боєприпасів, бойових речовин чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
210 Нецільове використання бюджетних коштів
354 Підкуп працівника підприємства, установи чи організації
364 Зловживання владою або службовим становищем
3641 Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права
3652 Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги
368 Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди
3682 Незаконне збагачення[45]
3683 Підкуп службової особи юридичної особи приватного права
3684 Підкуп особи, яка надає публічні послуги
3685 Незаконне збагачення
369 Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі
3) злочин вчинено щодо

злочин вчинено щодо посадової особи іноземної держави (ч. 4 ст. 18 КК України [Архівовано 25 листопада 2009 у Wayback Machine.]) або щодо особи, зазначеної в п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.]

3692 ч. 1
Зловживання впливом

1. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави

3692 ч. 2, 3
Зловживання впливом

2. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди

3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди

У сфері господарської діяльності 2062 Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації
209 Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
211 Видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету
У сфері службової діяльності 3661 Декларування недостовірної інформації[46]
3662 Декларування недостовірної інформації[47]
3663 Неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування[47]

Формування першого складу

[ред. | ред. код]
Церемонія присяги перших суддів Вищого антикорупційного суду України 11 квітня 2019 р.

Громадська рада міжнародних експертів є допоміжним органом Вищої кваліфікаційної комісії суддів при обранні суддів ВАКС. Громадська рада складається з шести членів, які призначаються ВККС виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері протидії корупції.

ВККС визначилася з іменами членів Громадської ради міжнародних експертів 6 листопада 2018 року. До неї увійшли:

  1. суддя Верховного суду Литви Аурелійус Гутаускас,
  2. суддя Суду королівської лави у провінції Саскачеван (Канада) Тед Зажечни,
  3. екс-голова першої секції ЄСПЛ Мір'яна Лазарова-Трайковська,
  4. суддя Апеляційного суду Великої Британії у відставці сер Ентоні Хупер,
  5. британський прокурор у відставці Лорна Харріс та
  6. колишній заступник державного прокурора з розслідування особливо важливих економічних злочинів із Данії Флемінг Денкер.

Строк їх повноважень становить два роки[48].

Всього успішно склали іспити 113 претендентів у судді. До кінця січня 2019 через декілька відборів пройшов 71 із них[49].

6 березня 2019 ВККС назвала імена 39 переможців конкурсу, у тому числі 12 — до апеляційної палати[50].

11 квітня 2019 Президент України Петро Порошенко підписав два укази про призначення перших 38 суддів ВАКСУ: 27 першої інстанції[51] та 11 Апеляційної палати[52]. Цього ж дня у Кловському палаці відбулася церемонія принесення присяги[1].

Суддівський корпус

[ред. | ред. код]

Станом на вересень 2020 року в першій інстанції ВАКС працюють 27 суддів, з яких із початку роботи суду сформовано 6 постійних колегій по 3 судді кожна (з 01.01.2021 року — 5 постійних колегій) для розгляду справ за сутністю, та обрано 9 (з 01.01.2021 року — 12) слідчих суддів для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб на стадії досудового розслідування. В апеляційній інстанції — 11 суддів та 4 колегії[53].

Голови ВАКС

[ред. | ред. код]
№ з/п Ім'я Дата початку повноважень Дата закінчення повноважень Посилання
1 Танасевич Олена Віталіївна 7 травня 2019 6 травня 2022 [54][55]
в.о. Павлишин Олег Федорович 7 травня 2022 14 лютого 2023 [55]
2 Михайленко Віра Володимирівна 14 лютого 2023 до цього часу [51][56]

Заступники голови ВАКС

[ред. | ред. код]

Голови Апеляційної палати

[ред. | ред. код]
  1. Чорненька Даниїла Степанівна[58] (24 травня 2019 року — 23 травня 2022 року)
  2. Семенников Олександр Юрійович (з 24 травня 2022 року)[59].

Апарат

[ред. | ред. код]

Апарат суду очолює його керівник, який має заступника. До складу апарату входять помічники суддів та працівники, що забезпечують діяльність суду.

Структурні підрозділи:

  • Відділ комунікацій
  • Відділ судових розпорядників
  • Режимно-секретний відділ
  • Відділ забезпечення судового процесу
  • Відділ правового забезпечення
  • Відділ доступу до публічної інформації та розгляду звернень громадян
  • Служба управління персоналом
    • Відділ кадрового забезпечення суддів
    • Відділ кадрового забезпечення апарату
  • Управління планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності
    • Відділ планування та фінансового забезпечення
    • Відділ бухгалтерського обліку та звітності
  • Управління документообігу та організаційного забезпечення
    • Відділ документального забезпечення (канцелярія суду)
    • Відділ забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду
    • Відділ архівної справи
  • Відділ інформаційних технологій та захисту інформації
  • Відділ судової статистики, аналітичної роботи та узагальнення судової практики
  • Управління адміністрування державним майном та матеріально-технічного і господарського забезпечення
    • Відділ адміністрування рухомим та нерухомим майном
    • Відділ матеріально-технічного і господарського забезпечення
  • Сектор міжнародного співробітництва
  • Сектор з питань запобігання та виявлення корупції
  • Головні спеціалісти.

Окреме Управління з організаційного забезпечення Апеляційної палати ВАКС має свої відділи та помічників суддів[60].

Керівник апарату — Крикливенко Богдан Володимирович, обраний на конкурсі 17 травня 2019 року[61].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Після формального початку роботи, що відбулося 5 вересня 2019 року[5], протягом першого тижня суд отримав 197 процесуальних документів[62]. Одним із перших рішень став заочний арешт колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова[63].

Перший вирок винесено 30 жовтня стосовно судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, яка не подала декларацію про доходи: її засудили до штрафу[64].

Перший вирок із реальним позбавленням волі вийшов 15 червня 2020 року щодо депутата Київської обласної ради за зловживання впливом[65].

За перший рік роботи судді винесли 16 вироків: 15 обвинувальних і 1 виправдувальний; 6 вироків із реальним покаранням у вигляді позбавлення волі[53].

1 жовтня 2020 у внутрішньому дворі суду вибухнув невідомий предмет, що пошкодило фасад будівлі. Судді пов'язали це зі «справою Мартиненка»[66].

У 2022 році низка резонансних справ у ВАКС були закриті на підставі закінчення строків розслідування (див. Поправки Лозового)[67][68][69].

4 травня 2023 ВАКС арештував мера Одеси Геннадія Труханова у справі щодо процедури купівлі приміщень заводу «Краян». Обвинуваченого взято під варту в залі суду з альтернативою внесення 13,420 млн грн застави[70].

Статистика Вищого антикорупційного суду
Рік (на січень місяць) 2022[71] 2023[72]
Справ на розглядi 217 255
Рішень у цивільних справах ухвалено 5 8
Рішень в адміністративних справах ухвалено 5 31
Вироків ухвалено 95 153

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Порошенко призначив суддів Антикорупційного суду України: повний список. Обозреватель. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  2. ↑ Антикорупційний суд отримав приміщення для роботи. УП. 6 липня 2019. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
  3. ↑ Порошенко призначив суддів Антикорупційного суду України: повний список. Обозреватель. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 07.05.2019.
  4. ↑ Контакти Вищого антикорупційного суду. ВАКС. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 15.06.2020.
  5. ↑ а б Вищий антикорупційний суд починає свою роботу – голова. УП. 5 вересня 2019. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  6. ↑ У рамках судової реформи заплановано створення Вищого антикорупційного суду та Вищого патентного суду, — Петренко / Цензор. НЕТ, 26.05.2016. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
  7. ↑ Олена Танасевич, Голова Вищого антикорупційного суду про уточнення юрисдикції ВАКС. Вищий антикорупційний суд України. 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  8. ↑ МВФ встановив Україні умови, які треба виконати до квітня, травня і червня / Expres.ua, 21.02.2017. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
  9. ↑ Про судоустрій і статус суддів: Верховна Рада України; Закон від 02.06.2016 № 1402-VIII. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
  10. ↑ а б Про Вищий антикорупційний суд: Верховна Рада України; Закон від 07.06.2018 № 2447-VIII. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  11. ↑ Про утворення Вищого антикорупційного суду: Верховна Рада України; Закон від 21.06.2018 № 2470-VIII. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  12. ↑ Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»: Верховна Рада України; Закон від 12.07.2018 № 2509-VIII. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  13. ↑ Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновку щодо законопроектів про створення антикорупційних судів в Україні / Гордон, 10 жовтня, 2017. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  14. ↑ Venice Commission. CDL-AD(2017)020-e Ukraine — Opinion on the Draft Law on Anticorruption Courts and on the Draft Law on Amendments to the Law on the Judicial System and the Status of Judges (concerning the introduction of mandatory specialisation of judges on the consideration of corruption and corruption-related offences) adopted by the Venice Commission at its 112th Plenary Session (Venice, 6-7 October 2017). Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  15. ↑ Венеціанська комісія: До законопроекту про Антикорупційний суд треба внести правки / Deutsche Welle, 24.01.2018
  16. ↑ Антикорупційний суд має відповідати вимогам Венеціанської комісії, жодних робочих груп, — постпред ЄС / Еспресо, 1 грудня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  17. ↑ Проект Закону про Вищий антикорупційний суд № 7440 від 22.12.2017. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  18. ↑ МВФ розкритикував проект Порошенка про Антикорупційний суд / УП, 15 січня 2018. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  19. ↑ Світовий банк теж висунув вимоги щодо Антикорупційного суду, на кону $800 млн / ЄП, 16 січня 2018. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  20. ↑ ЄС зробив заяву про Антикорупційний суд з натяком про призупинення безвізу / ЄП, 18 січня 2018. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  21. ↑ President's draft law on anticorruption court neglects Venice Commission recommendations / Anti Corruption Action Centre, 26.12.2017. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  22. ↑ Порошенко має переписати проект закону про Вищий антикорупційний суд — МВФ / Радіо Свобода, 15 січня 2018. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  23. ↑ Олександр Гладун, Георгій Попов. Науковий погляд на проект Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Юридичний вісник. 2018. № 1 (PDF) (українською) . Друкарня ВД «Гельветика». Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 11.02.2020.
  24. ↑ Рада ухвалила закон про антикорупційний суд у першому читанні. УНІАН. 1 березня 2018. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  25. ↑ Рада ухвалила закон про Антикорупційний суд [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.], УП, 7 червня 2018
  26. ↑ Порошенко підписав закон про Антикорупційний суд. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 11 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  27. ↑ Про Вищий антикорупційний суд. Голос України. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  28. ↑ Новосельцев А. Ще один глухий кут судової реформи / Racurs.ua, 30.05.2016. Архів оригіналу за 03.06.2016. Процитовано 03.06.2016.
  29. ↑ Романюк жорстко розкритикував Президента і ВР за антикорупційний суд / Закон і бізнес, 28.02.2017
  30. ↑ Створення в Україні антикорупційних судів невиправдане - голова Верховного Суду / Інтерфакс-Україна, 07.04.2017
  31. ↑ Голова ВККСУ сумнівається в ефективності антикорупційного суду / Укрінформ, 08.07.2017. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 8 липня 2017.
  32. ↑ Допис на Фейсбук від 22.05.2020. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  33. ↑ Вакарчук передав Порошенку листа про необхідність створення повноцінної системи незалежних антикорупційних судів / Дзеркало тижня, 14 грудня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
  34. ↑ Громадські організації та експерти підтримали ініціативу створення антикорупційних судів / Дзеркало тижня, 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
  35. ↑ Президент Венеціанської комісії заявив про необхідність створення в Україні антикорупційного суду / Дзеркало тижня, 13 жовтня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
  36. ↑ Венеціанська комісія: Україна має створити антикорупційний суд, проект БПП неприйнятний / ЕП, 6 жовтня 2017. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
  37. ↑ Сергій Лавренюк (30 листопада 2017). Рекомендація номер один стосується якнайшвидшого створення Антикорупційного суду. http://www.golos.com.ua/. Голос України — газета Верховної Ради України. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  38. ↑ Thumbs up for corruption: EU drops plans for independent court in Ukraine / Transparency International EU, 17 July, 2017. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  39. ↑ Четвертий раунд оцінювання. Ухвалено на 76-му пленарному засіданні GRECO (Страсбург, 19-23 червня 2017 року). GrecoEval4Rep(2016)9-P3. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
  40. ↑ ЄС підтримав створення антикорупційного суду / ЕП, 17 вересня 2016. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
  41. ↑ ЄС вимагає в України окремий антикорупційний суд та допоможе з відбором суддів / ЄП, 10 жовтня 2017. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  42. ↑ США закликали Україну прискорити створення антикорупційного суду / УП, 6 березня 2017. Архів оригіналу за 7 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017.
  43. ↑ Михайло Каменєв. Антикорупція: Quo Vadis? / УП, 25 червня 2018
  44. ↑ З правом вето. Як МВФ виграв боротьбу за Антикорупційний суд / Depo, 7 червня 2018. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
  45. ↑ Статтю визнано неконституційною згідно із рішенням Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
  46. ↑ Статтю визнано неконституційною згідно із рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  47. ↑ а б Кримінальний кодекс України доповнено на підставі Закону від 4 грудня 2020 року № 1074-IX [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.]
  48. ↑ ВККСУ ухвалила склад Громадської ради міжнародних експертів / Вища кваліфікаційна комісія суддів України, 6 листопада 2018. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2018.
  49. ↑ Боротьбу за 39 посад до антикорсуду продовжить 71 кандидат. УП. 28 січня 2019. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  50. ↑ ВККС назвала 39 переможців на посади до антикорсуду. УП. 6 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  51. ↑ а б Указ Президента України № 128/2019 від 11 квітня 2019 р. «Про призначення суддів Вищого антикорупційного суду». Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  52. ↑ Указ Президента України № 129/2019 від 11 квітня 2019 р. «Про призначення суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду». Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  53. ↑ а б Перший рік роботи Антикорсуду: «зрада» чи «перемога». Радіо Свобода. 5 вересня 2020. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
  54. ↑ Олена Танасевич обрана головою Вищого антикорупційного суду України. Deutsche Welle. 7 травня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
  55. ↑ а б в Повноваження голови Вищого антикорсуду здійснюватиме Олег Павлишин. Судово-юридична газета. 10.05.2022. Процитовано 22.09.2022.
  56. ↑ Вищий антикорупційний суд отримав нову керівницю. Українська правда (укр.). Процитовано 14 лютого 2023.
  57. ↑ Обрано заступника голови Антикорупційного суду. РБК-Україна. 7 травня 2019. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 7 травня 2019.
  58. ↑ Керівництво. Вищий антикорупційний суд України. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
  59. ↑ Обрано нового голову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Судово-юридична газета. 20.05.2022. Процитовано 22.09.2022.
  60. ↑ Структура апарату Вищого антикорупційного суду. ВАКС. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15.06.2020.
  61. ↑ Керівником апарату Антикорупційного суду став Богдан Крикливенко. Радіо Свобода. 17.05.2019. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 04.06.2019.
  62. ↑ ​У ВАКС передали майже 200 справ. ЗІК. 12.09.2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 14.09.2019.
  63. ↑ Антикорупційний суд заочно арештував скандального суддю часів Януковича. НВ. 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 14 вересня 2019.
  64. ↑ Вищий антикорупційний суд виніс перший вирок. Суддя отримав штраф. УП. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 30 жовтня 2019.
  65. ↑ Вищий антикорупційний суд ухвалив перший тюремний вирок. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.
  66. ↑ ВАКС пов’язує вибух в дворі суду зі справою Мартиненка. УП. 07.10.2020. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 07.10.2020.
  67. ↑ Підступна міна в досудових розслідуваннях: як «поправки Лозового» руйнують корупційні справи. justtalk.com.ua. 10 квітня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  68. ↑ «Поправки Лозового» та справа про заволодіння 9,2 млрд грн ПриватБанку. justtalk.com.ua. 13 жовтня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  69. ↑ Чиновники Офісу Президента на чолі з Татаровим можуть стояти на заваді скасування «правок Лозового» – ЦПК. Центр Протидії Корупції (укр.). 17 жовтня 2023. Процитовано 27 листопада 2023.
  70. ↑ Мера Одеси арештували. Українська правда (укр.). 4 травня 2023. Процитовано 4 травня 2023.
  71. ↑ Перша інстанція. web.archive.org. 31 грудня 2022. Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 9 вересня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  72. ↑ Перша інстанція. web.archive.org. 3 грудня 2023. Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 9 вересня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вищий_антикорупційний_суд_України&oldid=43691356