French
DeutschІндекс сприйняття корупції — Вікіпедія
.svg)
| Оцінка вище 89 Оцінка з 80 по 89 Оцінка з 70 по 79 Оцінка з 60 по 69 Оцінка з 50 по 59 Оцінка з 40 по 49 | Оцінка з 30 по 39 Оцінка з 20 по 29 Оцінка з 10 по 19 Оцінка менше 10 Дані недоступні |
І́ндекс сприйняття́ кору́пції (ІСК[1], англ. Corruption Perceptions Index, CPI) — це індекс, який оцінює та ранжує країни за їхнім рівнем корупції в державному секторі[2], як він сприймається експертами та керівниками бізнесу.[3] ІСК зазвичай визначає корупцію як «зловживання довіреною владою заради особистої вигоди».[4] Цей індекс публікує неурядова організація Трансперенсі Інтернешнл щорічно з 1995 року.[5]
ІСК 2023, опублікований у січні 2024 року, наразі ранжує 180 країн «за шкалою від 100 (дуже чиста) до 0 (дуже корумпована)» на основі ситуації з 1 травня 2022 року по 30 квітня 2023 року. Данія, Фінляндія, Нова Зеландія, Норвегія, Сінгапур і Швеція сприймаються як найменш корумповані країни світу, постійно займаючи високі позиції серед міжнародної фінансової прозорості, тоді як найочевидніше корумпованими є Сирія, Південний Судан та Венесуела (з оцінкою 13), а також Сомалі (з оцінкою 11). Україна посідає 104-те місце з оцінкою 36, найкращою для неї за весь час спостереження.[2]
Хоча ІСК наразі найширше використовуваний покажчик корупції у світі, варто підкреслити, що він має деякі обмеження. По-перше, ІСК не розрізняє окремі види корупції (деякі до нього навіть не включено), а людське сприйняття не обов'язково відповідає фактичному рівню корупції. Щоб отримувати повнішу картину, ІСК слід використовувати разом з іншими оцінками. Крім того, ІСК краще підходить для аналізу довгострокових тенденцій, оскільки сприйняття схильне змінюватися повільно.[6]
Цей розділ описує методологію розрахунку індексу, яку використовують з 2012 року, коли її було змінено, щоб уможливити порівняння за часом. Індекс розраховують у чотири етапи: вибір первинних даних, масштабування первинних даних, агрегування масштабованих даних, і звітування про міру невизначеності.[4]
Метою вибору даних є фіксація оцінок експертів і керівників бізнесу щодо різних практик корупції в державному секторі. До них належать хабарництво, зловживання державними коштами, зловживання державною посадою для особистої вигоди, кумівство на державній службі, та захоплення держави. З 2012 року ІСК враховує 13 різних опитувань та оцінок[7] від 12 різних установ.[4] До цих установ належать:
- Африканський банк розвитку (зі штаб-квартирою в Кот-д'Івуарі)
- Фонд Бертельсмана (зі штаб-квартирою в Німеччині)
- Economist Intelligence Unit (зі штаб-квартирою у Великій Британії)
- Freedom House (зі штаб-квартирою у США)
- Global Insight (зі штаб-квартирою у США)
- Міжнародний інститут управлінського розвитку (зі штаб-квартирою у Швейцарії)
- Political and Economic Risk Consultancy (зі штаб-квартирою в Гонконзі)
- The PRS Group, Inc. (зі штаб-квартирою у США)
- Світовий банк
- Всесвітній економічний форум
- Світовий проєкт з правосуддя (зі штаб-квартирою у США)
Країни, щоби потрапити до ІСК, мають бути оцінені щонайменше трьома джерелами.[4] ІСК вимірює сприйняття корупції, оскільки виміряти її абсолютний рівень складно.[8] Трансперенсі Інтернешнл уповноважила на створення ІСК Йоганна Графа Ламбсдорффа з Університету Пассау.[9] Ранні ІСК використовували опитування громадської думки.[4]
Для того, щоб усі дані могло бути агреговано в індекс ІСК, спочатку необхідно виконати стандартизацію, під час якої всі точки даних перетворюють на шкалу з 0 по 100. Тут 0 подає найбільшу корупцію, а 100 — найменшу. Індекси, які первинно вимірюють корупцію навпаки (вищі значення для більшої корупції), множать на −1, щоб узгодити зі шкалою 0—100.
На наступному етапі обчислюють середнє значення та стандартне відхилення для кожного джерела даних на основі даних за базовий рік (для заміни відсутніх значень використовують команду «impute», укр. приписати, пакета статистичного програмного забезпечення STATA). Відтак обчислюють стандартизовану z-оцінку із середнім значенням 0 та стандартним відхиленням 1 для кожного джерела з кожної країни. Нарешті, ці оцінки перетворюють назад на шкалу з 0 по 100 із середнім значенням приблизно 45 та стандартним відхиленням 20. Оцінки нижче 0 встановлюють у 0, а оцінки, що перевищують 100, обмежують 100-ма. Це забезпечує постійну порівнянність протягом років з 2012 року.
Результат індексу ІСК для кожної країни обчислюють як просте середнє всіх масштабованих оцінок, доступних для даної країни, причому для розрахунку індексу мусить бути доступно щонайменше три джерела даних. Приписані дані використовують лише для стандартизації, й не використовують як оцінки для обчислення індексу.
Оцінку ІСК супроводжують стандартною похибкою та довірчим інтервалом. Це відображає мінливість, присутню в джерелах даних, використаних для певної країни чи території.
Дослідження, опубліковане 2002 року, виявило «дуже сильну значущу кореляцію» між Індексом сприйняття корупції та двома іншими опосередкованими покажчиками корупції: діяльністю на чорному ринку та надмірною зарегульованістю.[10]
Усі три метрики також мали дуже значущу кореляцію з реальним валовим внутрішнім продуктом на душу населення (РВВП/душу); кореляція Індексу сприйняття корупції з РВВП/душу була найсильнішою, пояснюючи понад три чверті мінливості.[10] (Зауважте, що нижча оцінка на цій шкалі відображає більшу корупцію, тому країни з вищими РВВП зазвичай мали меншу корупцію.)
Алекс Кобхем з Центру глобального розвитку 2013 року повідомив, що «багато співробітників та секцій» у Трансперенсі Інтернешнл, видавці Індексу сприйняття корупції, «внутрішньо протестують» через занепокоєння щодо цього індексу. Первинний творець індексу, Йоганн Граф Ламбсдорфф, припинив роботу над цим індексом 2009 року, заявивши: «1995 року я винайшов Індекс сприйняття корупції й керував ним відтоді, ставлячи ТІ в центр міжнародної уваги. У серпні 2009 року я повідомив Кобуса де Свардта, керуючого директора ТІ, що я більше не буду доступний для роботи над Індексом сприйняття корупції».[11]
Наукові статті, опубліковані у 2007 та 2008 роках, досліджували економічні наслідки сприйняття корупції за визначенням ІСК. Дослідники виявили кореляцію між вищим ІСК та вищим довготерміновим економічним зростанням,[12] а також збільшення зростання ВВП на 1,7 % на кожне підвищення оцінки ІСК країни на один бал.[13] Також було показано степеневу залежність, що пов'язує вищі оцінки ІСК з вищими рівнями іноземних інвестицій у країні.
Наукова стаття «Дослідження зв'язку між індексом сприйняття корупції та ВВП на прикладі Балкан»[14] 2020 року підтверджує позитивний коінтеграційний зв'язок у країнах Балкан між ІСК та ВВП і розраховує вплив ІСК на ВВП як 0,34. Більше того, було визначено напрямок причинності між ІСК та ВВП від ІСК до ВВП, і, відповідно до цього, гіпотезу про те, що ІСК є причиною ВВП, було прийнято.
Робочий документ «Корупція та економічне зростання: нові емпіричні свідчення»[15] 2019 року підкреслює, що багато попередніх досліджень використовували ІСК для свого аналізу до 2012 року (коли індекс був складним для порівняння з часом), тому можуть бути упередженими. Водночас, він подає нові емпіричні свідчення, що ґрунтуються на даних для 175 країн за період 2012—2018 років. Ці результати показують, що корупція негативно пов'язана з економічним зростанням (реальний ВВП на душу населення зменшувався приблизно на 17 % у довготерміновій перспективі, коли обернений ІСК зростав на одне стандартне відхилення).
Як повідомляє Трансперенсі Інтернешнл, існує кореляція між відсутністю дискримінації та кращою оцінкою ІСК. Це свідчить про те, що в країнах з високим рівнем корупції рівність перед законом не гарантується, і є більше можливостей для дискримінації проти окремих груп.[16]
Схоже, що система правосуддя країни є важливим захисником країни від корупції, і навпаки, високий рівень корупції може підривати ефективність системи правосуддя. Крім того, як зазначає Управління ООН з наркотиків і злочинності (УНЗ ООН), системи правосуддя у всьому світі перевантажені великою кількістю справ, хронічно недофінансовані й потребують більше фінансових та людських ресурсів для належного виконання своїх завдань. Це, в поєднанні зі зростаючим зовнішнім втручанням, тиском і спробами підірвати незалежність судової влади, призводить до нездатності систем правосуддя контролювати корупцію. Останнє видання Індексу правовладдя Світового проєкту з правосуддя, яке показує, що за останній рік системи правосуддя в більшості країн виявили ознаки погіршення, включно зі зростанням затримок та нижчими рівнями досяжності та доступності, також слугує свідченням невідкладності ситуації. І навпаки, оскільки корупція передбачає непропорційне надання переваг деяким групам або особам над іншими, вона перешкоджає доступу людей до правосуддя. Наприклад, людина може покладатися на особисті контакти для зміни законного процесу.
Як показано в Індексі сприйняття корупції 2023 року, існує також позитивний зв'язок між корупцією та безкарністю. Країни з вищими рівнями корупції менш ймовірно притягують до відповідальності державних службовців за недотримання існуючих правил та виконання своїх обов'язків. Позитивний зв'язок також було показано між корупцією та доступом до правосуддя.[17]
Дисертація «Зв'язок між корупцією та нерівністю доходів: міжнаціональне дослідження»,[18] опублікована 2013 року, досліджує зв'язок між корупцією та нерівністю доходів у глобальному масштабі. Основним висновком дослідження є міцний позитивний зв'язок між нерівністю доходів (виміряною коефіцієнтом Джині) та корупцією (виміряною ІСК).
Дослідження 2001 року[19] показує, що чим більше країна уражена корупцією, тим гірші її екологічні показники. Вимірювання національної екологічної ефективності за 67 змінними виявило найтісніший зв'язок з Індексом сприйняття корупції ТІ 2000 року, який показав кореляцію 0,75 з рейтингом екологічної ефективності.
Дослідження 2022 року під назвою «Статистичні аналізи кореляції Індексу сприйняття корупції та деяких інших індексів у Нігерії»[20] досліджувало зв'язок між Індексом сприйняття корупції у Нігерії та іншими відповідними індексами. До цих індексів належали Індекс людського розвитку (ІЛР), Світовий показник спокою (СПС) та Глобальний індекс голоду (ГІГ). Результати аналізу стандартизованого набору даних показали, що існує позитивний лінійний зв'язок між усіма цими змінними, за винятком ІСК і СПС, де утримування ІЛР та ГІГ сталими вказує на негативний лінійний зв'язок.
Дослідження, що вивчало зв'язок між публічним управлінням та Індексом сприйняття корупції,[21] виявило, що такі аспекти державного управління, як право голосу й підзвітність, політична стабільність та правовладдя, значно впливають на сприйняття корупції в країні. Це свідчить про те, що сильні практики управління можуть бути ефективними у зниженні корупції.
Методологія цього індексу в минулому зазнавала критики.[22]
За словами політолога Дена Гафа, цей індекс має три недоліки:[23]
- Корупція це занадто складне поняття, щоб його можливо було відобразити одним показником. Наприклад, характер корупції в сільській місцевості Канзасу буде відрізнятися від корупції в міській адміністрації Нью-Йорка, але Індекс вимірює їх однаково.
- Вимірюючи сприйняття корупції, а не саму корупцію, цей індекс може просто підсилювати існуючі стереотипи та кліше.
- Цей індекс вимірює лише корупцію в державному секторі, ігноруючи приватний. Це, наприклад, означає, що широко відомі скандал навколо Лібор, справа Одебрехт та скандал з викидами Volkswagen не вважаються корупційними діями.
ЗМІ часто використовують сирі цифри як мірило ефективності уряду, не уточнюючи, що ці цифри означають. Місцевий розділ Трансперенсі Інтернешнл у Бангладеші відмовився від результатів індексу після того, як зміна методології спричинила збільшення оцінки країни; ЗМІ повідомили про це як про «покращення».[24]
У статті 2013 року в Foreign Policy Алекс Кобхем запропонував скасувати ІСК заради блага Трансперенсі Інтернешнл. Він стверджує, що ІСК вкорінює потужну й оманливу елітарну упередженість у популярних уявленнях про корупцію, що потенційно сприяє порочному колу і водночас заохочує неприйнятні політичні реакції. Кобхем пише: «цей індекс спотворює сприйняття до такої міри, що важко знайти виправдання для його подальшого публікування».[25]
Нещодавній економетричний аналіз, який використовував існування природних експериментів щодо рівня корупції та порівнював ІСК з іншими суб'єктивними показниками, виявив, що хоч ІСК й не досконалий, він вважається загалом узгодженим з одновимірними мірами корупції.[26]
У Сполучених Штатах багато юристів радять міжнародним компаніям звірятися з ІСК при спробі оцінити ризик порушень Закону про корупцію за кордоном у різних країнах. Цю практику критикував Minnesota Journal of International Law, який писав, що оскільки ІСК може піддаватися сприйняттєвим упередженням, його не слід вважати мірою справжньої корупційної ризикованості країни.[27]
Трансперенсі Інтернешнл також публікує Барометр світової корупції, який ранжує країни за рівнем корупції, використовуючи прямі опитування замість сприйняття експертів, що піддається критиці через суттєве упередження з боку впливової еліти.[25]
Трансперенсі Інтернешнл застерігає, що країна з чистим ІСК все ж може бути пов'язана з корупцією на міжнародному рівні. Наприклад, хоча Швеція мала 3-тю з найкращих оцінок ІСК 2015 року, одна з її державних компаній, TeliaSonera, зіткнулася зі звинуваченнями у хабарництві в Узбекистані.[28]
Як заявила Трансперенсі Інтернешнл 2024 року,[29] рівень корупції на глобальному рівні залишається стабільним. Лише 28 зі 180 країн, виміряних за індексом ІСК, покращили свій рівень корупції за останні дванадцять років, а 34 країни значно погіршили. Для 118 країн не було зафіксовано значних змін. Більше того, за даними Трансперенсі Інтернешнл, понад 80 відсотків населення живе в країнах, чий індекс ІСК нижчий за глобальний середній показник 43, і відтак корупція залишається проблемою, яка впливає на більшість людей у всьому світі.
Серед країн із найзначнішим падінням в ІСК є авторитарні держави, як-от Венесуела, а також усталені демократії, що тривалий час отримували високі оцінки, як-от Швеція (зниження на 7, поточна оцінка 82) та Велика Британія (зниження на 3, поточна оцінка 71). До інших країн, які зазнали різкого падіння, належать Шрі-Ланка, Монголія, Габон, Гватемала та Туреччина. Навпроти, найзначніші покращення в оцінці ІСК за останні дванадцять років було зафіксовано в Узбекистані, Танзанії, Україні, Кот-д'Івуарі, Домініканській Республіці та Кувейті.
| Оцінки | Сприймаються як менш корумповані | Сприймаються як корумпованіші | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| з 2012 | 99–90 | 89–80 | 79–70 | 69–60 | 59–50 | 49–40 | 39-30 | 29–20 | 19–10 | 9–0 |
| 1995—2011 | 10–9 | 8.99–8 | 7.99–7 | 6.99–6 | 5.99–5 | 4.99–4 | 3.99–3 | 2.99–2 | 1.99–1 | 0.99–0 |
Таблиця Індексу сприйняття корупції:[30]
| № | Країна або територія | 2023[31] | 2022[32] | 2021[33] | 2020[34] | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Оцінка | Δ[i] | Оцінка | Δ[i] | Оцінка | Δ[i] | Оцінка | Δ[i] | ||
| 1 |  Данія | 90 | ▬ | 90 | ▬ | 88 | ▬ | 88 | ▬ |
| 2 |  Фінляндія | 87 | ▬ | 87 | ▼ 1 | 88 | ▲ 2 | 85 | ▬ |
| 3 |  Нова Зеландія | 85 | ▼ 1 | 87 | ▼ 1 | 88 | ▬ | 88 | ▬ |
| 4 |  Норвегія | 84 | ▬ | 84 | ▬ | 85 | ▲ 3 | 84 | ▬ |
| 5 |  Сінгапур | 83 | ▬ | 83 | ▼ 1 | 85 | ▼ 1 | 85 | ▲ 1 |
| 6 |  Швеція | 82 | ▼ 1 | 83 | ▼ 1 | 85 | ▼ 1 | 85 | ▲ 1 |
| 7 | .svg){kind=small} Швейцарія | 82 | ▲ 1 | 82 | ▬ | 84 | ▼ 4 | 85 | ▲ 1 |
| 8 |  Нідерланди | 79 | ▬ | 80 | ▬ | 82 | ▬ | 82 | ▬ |
| 9 |  Німеччина | 78 | ▬ | 79 | ▲ 1 | 80 | ▼ 1 | 80 | ▬ |
| 10 |  Люксембург | 78 | ▲ 1 | 77 | ▼ 1 | 81 | ▬ | 80 | ▬ |
| 11 |  Ірландія | 77 | ▼ 1 | 77 | ▲ 3 | 74 | ▲ 7 | 72 | ▼ 2 |
| 12 | .svg){kind=small} Канада | 76 | ▲ 2 | 74 | ▼ 1 | 75 | ▼ 2 | 77 | ▲ 1 |
| 13 |  Естонія | 76 | ▲ 2 | 74 | ▼ 1 | 74 | ▲ 4 | 75 | ▲ 1 |
| 14 | .svg){kind=small} Австралія | 75 | ▼ 1 | 75 | ▲ 5 | 73 | ▼ 7 | 77 | ▲ 1 |
| 15 |  Гонконг | 75 | ▼ 2 | 76 | ▬ | 76 | ▼ 1 | 77 | ▲ 5 |
| 16 | .svg){kind=small} Бельгія | 73 | ▲ 2 | 73 | ▬ | 73 | ▼ 3 | 76 | ▲ 2 |
| 17 |  Японія | 73 | ▲ 2 | 73 | ▬ | 73 | ▲ 1 | 74 | ▲ 1 |
| 18 |  Уругвай | 73 | ▼ 2 | 74 | ▲ 4 | 73 | ▲ 3 | 71 | ▬ |
| 19 |  Ісландія | 72 | ▼ 5 | 74 | ▼ 1 | 74 | ▲ 4 | 75 | ▼ 6 |
| 20 |  Австрія | 71 | ▲ 2 | 71 | ▼ 9 | 74 | ▲ 2 | 76 | ▼ 3 |
| 21 |  Франція | 71 | ▲ 1 | 72 | ▲ 1 | 71 | ▲ 1 | 69 | ▬ |
| 22 |  Сейшельські Острови | 71 | ▲ 3 | 70 | ▬ | 70 | ▲ 4 | 66 | ▬ |
| 23 | .svg){kind=small} Велика Британія | 71 | ▼ 2 | 73 | ▼ 7 | 78 | ▬ | 77 | ▲ 1 |
| 24 |  Барбадос | 69 | ▲ 5 | 65 | ▬ | 65 | ▬ | 64 | ▲ 1 |
| 25 |  США | 69 | ▬ | 69 | ▲ 3 | 67 | ▼ 2 | 67 | ▼ 2 |
| 26 |  Бутан | 68 | ▼ 1 | 68 | ▬ | 68 | ▼ 1 | 68 | ▲ 1 |
| 27 |  ОАЕ | 68 | ▲ 1 | 67 | ▼ 3 | 69 | ▼ 3 | 71 | ▬ |
| 28 |  Республіка Китай | 67 | ▼ 3 | 68 | ▬ | 68 | ▲ 3 | 65 | ▬ |
| 29 |  Чилі | 66 | ▼ 2 | 67 | ▬ | 67 | ▼ 2 | 67 | ▲ 1 |
| 30 |  Багамські Острови | 64 | ▬ | 64 | ▬ | 64 | ▬ | 63 | ▼ 1 |
| 30 |  Кабо-Верде | 64 | ▲ 5 | 60 | ▲ 4 | 58 | ▲ 2 | 58 | ▬ |
| 32 |  Південна Корея | 63 | ▼ 1 | 63 | ▲ 1 | 62 | ▲ 1 | 61 | ▲ 6 |
| 33 |  Ізраїль | 62 | ▼ 2 | 63 | ▲ 5 | 59 | ▼ 1 | 60 | ▬ |
| 34 |  Литва | 61 | ▼ 1 | 62 | ▲ 1 | 61 | ▲ 1 | 60 | ▬ |
| 34 |  Португалія | 61 | ▼ 1 | 62 | ▼ 1 | 62 | ▲ 1 | 61 | ▼ 3 |
| 36 |  Латвія | 60 | ▲ 3 | 59 | ▼ 3 | 59 | ▲ 6 | 57 | ▲ 2 |
| 36 |  Сент-Вінсент і Гренадини | 60 | ▼ 1 | 60 | ▲ 1 | 59 | ▲ 4 | 59 | ▼ 1 |
| 36 |  Іспанія | 60 | ▼ 1 | 60 | ▼ 1 | 61 | ▼ 2 | 62 | ▼ 2 |
| Н/Д |  Бруней | Н/Д | Н/Д | Н/Д | 60 | ▬ | |||
| 39 |  Ботсвана | 59 | ▼ 4 | 60 | ▲ 10 | 55 | ▼ 10 | 60 | ▼ 1 |
| 40 |  Катар | 58 | ▬ | 58 | ▼ 9 | 63 | ▼ 1 | 63 | ▬ |
| 41 |  Чехія | 57 | ▬ | 56 | ▲ 8 | 54 | ▬ | 54 | ▼ 5 |
| 42 |  Домініка | 56 | ▲ | 55 | ▬ | 55 | ▲ 3 | 55 | ▬ |
| 42 |  Італія | 56 | ▼ 1 | 56 | ▲ 1 | 56 | ▲ 10 | 53 | ▼ 1 |
| 42 |  Словенія | 56 | ▼ 1 | 56 | ▬ | 57 | ▼ 6 | 60 | ▬ |
| 45 | .svg){kind=small} Коста-Рика | 55 | ▲ 3 | 54 | ▼ 9 | 58 | ▲ 3 | 57 | ▲ 2 |
| 45 |  Сент-Люсія | 55 | ▬ | 55 | ▼ 3 | 56 | ▲ 3 | 56 | ▲ 3 |
| 47 |  Польща | 54 | ▼ 2 | 55 | ▼ 3 | 56 | ▲ 3 | 56 | ▼ 4 |
| 47 |  Словаччина | 54 | ▲ 2 | 53 | ▲ 7 | 52 | ▲ 4 | 49 | ▼ 1 |
| 49 |  Кіпр | 53 | ▲ 2 | 52 | ▲ 1 | 53 | ▼ 10 | 57 | ▼ 1 |
| 49 |  Грузія | 53 | ▼ 8 | 56 | ▲ 4 | 55 | ▬ | 56 | ▼ 1 |
| 49 |  Гренада | 53 | ▲ 2 | 52 | ▲ 1 | 53 | ▬ | 53 | ▼ 1 |
| 49 |  Руанда | 53 | ▲ 5 | 51 | ▼ 2 | 53 | ▼ 3 | 54 | ▲ 2 |
| 53 |  Фіджі | 52 | ▼ 4 | 53 | ▼ 4 | 55 | ▲ 10 | Н/Д | |
| 53 |  Саудівська Аравія | 52 | ▲ 1 | 51 | ▼ 2 | 53 | ▬ | 53 | ▼ 1 |
| 55 |  Мальта | 51 | ▼ 1 | 51 | ▼ 5 | 54 | ▲ 3 | 53 | ▼ 2 |
| 55 |  Маврикій | 51 | ▲ 2 | 50 | ▼ 8 | 54 | ▲ 3 | 53 | ▲ 4 |
| 57 |  Хорватія | 50 | ▬ | 50 | ▲ 6 | 47 | ▬ | 47 | ▬ |
| 57 |  Малайзія | 50 | ▲ 4 | 47 | ▲ 1 | 48 | ▼ 5 | 51 | ▼ 6 |
| 59 |  Греція | 49 | ▼ 8 | 52 | ▲ 7 | 49 | ▲ 1 | 50 | ▲ 1 |
| 59 |  Намібія | 49 | ▬ | 49 | ▼ 1 | 49 | ▼ 1 | 51 | ▼ 1 |
| 61 |  Вануату | 48 | ▼ 1 | 48 | ▲ 6 | 45 | ▲ 9 | 43 | ▼ 11 |
| 62 |  Вірменія | 47 | ▲ 1 | 46 | ▼ 5 | 49 | ▲ 2 | 49 | ▲ 17 |
| 63 |  Кувейт | 46 | ▲ 14 | 42 | ▼ 4 | 43 | ▲ 5 | 42 | ▲ 7 |
| 63 |  Йорданія | 46 | ▼ 2 | 47 | ▼ 3 | 49 | ▲ 2 | 49 | ▬ |
| 63 |  Чорногорія | 46 | ▲ 2 | 45 | ▼ 1 | 46 | ▲ 3 | 45 | ▼ 1 |
| 63 |  Румунія | 46 | ▬ | 46 | ▲ 3 | 45 | ▲ 3 | 44 | ▲ 1 |
| 67 |  Болгарія | 45 | ▲ 5 | 43 | ▲ 6 | 42 | ▼ 9 | 44 | ▲ 5 |
| 67 |  Сан-Томе і Принсіпі | 45 | ▼ 2 | 45 | ▲ 1 | 45 | ▼ 3 | 47 | ▲ 1 |
| 69 |  Ямайка | 44 | ▬ | 44 | ▲ 1 | 44 | ▼ 1 | 44 | ▲ 5 |
| 70 |  Гана | 43 | ▲ 2 | 43 | ▲ 1 | 43 | ▲ 2 | 43 | ▲ 5 |
| 70 |  Бенін | 43 | ▲ 2 | 43 | ▲ 6 | 42 | ▲ 5 | 41 | ▼ 3 |
| 70 |  Оман | 43 | ▼ 1 | 44 | ▼ 13 | 52 | ▼ 7 | 54 | ▲ 7 |
| 70 |  Сенегал | 43 | ▲ 2 | 43 | ▲ 1 | 43 | ▼ 6 | 45 | ▼ 1 |
| 70 |  Соломонові Острови | 43 | ▲ 7 | 42 | ▼ 4 | 43 | ▲ 5 | 42 | ▼ 1 |
| 70 |  Східний Тимор | 43 | ▲ 7 | 42 | ▲ 5 | 41 | ▲ 4 | 40 | ▲ 7 |
| 76 |  Бахрейн | 42 | ▼ 7 | 44 | ▲ 9 | 42 | ▬ | 42 | ▼ 1 |
| 76 |  КНР | 42 | ▼ 11 | 45 | ▲ 1 | 45 | ▲ 12 | 42 | ▲ 2 |
| 76 |  Куба | 42 | ▼ 11 | 45 | ▼ 1 | 46 | ▼ 1 | 47 | ▼ 3 |
| 76 |  Угорщина | 42 | ▲ 1 | 42 | ▼ 4 | 43 | ▼ 4 | 44 | ▲ 1 |
| 76 |  Молдова | 42 | ▲ 15 | 39 | ▲ 14 | 36 | ▲ 10 | 34 | ▲ 5 |
| 76 |  Північна Македонія | 42 | ▲ 9 | 40 | ▲ 2 | 39 | ▲ 24 | 35 | ▼ 5 |
| 76 |  Тринідад і Тобаго | 42 | ▲ 1 | 42 | ▲ 5 | 41 | ▲ 4 | 40 | ▼ 1 |
| 83 |  Буркіна-Фасо | 41 | ▼ 6 | 42 | ▲ 1 | 42 | ▲ 8 | 40 | ▼ 1 |
| 83 |  Косово | 41 | ▲ 1 | 41 | ▲ 3 | 39 | ▲ 17 | 36 | ▼ 3 |
| 83 |  ПАР | 41 | ▼ 11 | 43 | ▼ 2 | 44 | ▼ 1 | 44 | ▲ 1 |
| 83 |  В'єтнам | 41 | ▼ 6 | 42 | ▲ 10 | 39 | ▲ 17 | 36 | ▼ 8 |
| 87 |  Колумбія | 40 | ▲ 4 | 39 | ▼ 4 | 39 | ▲ 5 | 39 | ▲ 4 |
| 87 |  Гаяна | 40 | ▼ 2 | 40 | ▲ 2 | 39 | ▼ 4 | 41 | ▲ 2 |
| 87 |  Кот-д'Івуар | 40 | ▲ 12 | 37 | ▲ 6 | 36 | ▼ 1 | 36 | ▲ 2 |
| 87 |  Суринам | 40 | ▼ 2 | 40 | ▲ 2 | 39 | ▲ 7 | 38 | ▼ 24 |
| 87 |  Танзанія | 40 | ▲ 7 | 38 | ▼ 7 | 39 | ▲ 7 | 38 | ▲ 2 |
| 87 |  Туніс | 40 | ▼ 2 | 40 | ▼ 15 | 44 | ▼ 1 | 44 | ▲ 5 |
| 93 |  Казахстан | 39 | ▲ 8 | 36 | ▲ 1 | 37 | ▼ 8 | 38 | ▲ 19 |
| 93 |  Індія | 39 | ▼ 8 | 40 | ▬ | 40 | ▲ 1 | 40 | ▼ 6 |
| 93 |  Лесото | 39 | ▲ 6 | 37 | ▼ 3 | 38 | ▼ 13 | 41 | ▲ 2 |
| 93 |  Мальдіви | 39 | ▼ 8 | 40 | ▬ | 40 | ▼ 10 | 43 | ▲ 55 |
| 97 |  Марокко | 38 | ▼ 3 | 38 | ▼ 7 | 39 | ▼ 1 | 40 | ▼ 6 |
| 98 |  Аргентина | 37 | ▼ 4 | 38 | ▲ 2 | 38 | ▼ 18 | 42 | ▼ 12 |
| 98 |  Албанія | 37 | ▲ 3 | 36 | ▲ 9 | 35 | ▼ 6 | 36 | ▲ 2 |
| 98 |  Білорусь | 37 | ▼ 7 | 39 | ▼ 9 | 41 | ▼ 19 | 47 | ▲ 3 |
| 98 |  Ефіопія | 37 | ▼ 4 | 38 | ▼ 7 | 39 | ▲ 7 | 38 | ▲ 2 |
| 98 |  Гамбія | 37 | ▲ 12 | 34 | ▼ 8 | 37 | ▬ | 37 | ▼ 6 |
| 98 |  Замбія | 37 | ▲ 18 | 33 | ▲ 1 | 33 | ▬ | 33 | ▼ 4 |
| 104 |  Алжир | 36 | ▲ 12 | 33 | ▲ 1 | 33 | ▼ 13 | 36 | ▲ 2 |
| 104 |  Бразилія | 36 | ▼ 10 | 38 | ▲ 2 | 38 | ▼ 2 | 38 | ▲ 12 |
| 104 |  Сербія | 36 | ▼ 3 | 36 | ▼ 5 | 38 | ▼ 2 | 38 | ▼ 3 |
| 104 |  Україна | 36 | ▲ 12 | 33 | ▲ 6 | 32 | ▼ 5 | 33 | ▲ 9 |
| 108 |  Боснія і Герцеговина | 35 | ▲ 2 | 34 | ▬ | 35 | ▲ 1 | 35 | ▼ 10 |
| 108 |  Домініканська Республіка | 35 | ▲ 15 | 32 | ▲ 5 | 30 | ▲ 9 | 28 | ▬ |
| 108 |  Єгипет | 35 | ▲ 22 | 30 | ▼ 13 | 33 | ▬ | 33 | ▼ 11 |
| 108 |  Непал | 35 | ▲ 2 | 34 | ▲ 7 | 33 | ▬ | 33 | ▼ 4 |
| 108 |  Панама | 35 | ▼ 7 | 36 | ▲ 4 | 36 | ▲ 6 | 35 | ▼ 10 |
| 108 |  Сьєрра-Леоне | 35 | ▲ 2 | 34 | ▲ 5 | 34 | ▲ 2 | 33 | ▲ 2 |
| 108 |  Таїланд | 35 | ▼ 7 | 36 | ▲ 9 | 35 | ▼ 6 | 36 | ▼ 3 |
| 115 |  Еквадор | 34 | ▼ 14 | 36 | ▲ 4 | 36 | ▼ 13 | 39 | ▲ 1 |
| 115 |  Індонезія | 34 | ▼ 5 | 34 | ▼ 14 | 38 | ▲ 6 | 37 | ▼ 17 |
| 115 |  Малаві | 34 | ▼ 5 | 34 | ▬ | 35 | ▲ 19 | 30 | ▼ 6 |
| 115 |  Філіппіни | 34 | ▲ 1 | 33 | ▲ 1 | 33 | ▼ 2 | 34 | ▼ 2 |
| 115 |  Шрі-Ланка | 34 | ▼ 14 | 36 | ▲ 1 | 37 | ▼ 8 | 38 | ▼ 1 |
| 115 |  Туреччина | 34 | ▼ 14 | 36 | ▼ 5 | 38 | ▼ 10 | 40 | ▲ 5 |
| 121 |  Ангола | 33 | ▼ 5 | 33 | ▲ 20 | 29 | ▲ 6 | 27 | ▲ 4 |
| 121 |  Монголія | 33 | ▼ 5 | 33 | ▼ 6 | 35 | ▲ 1 | 35 | ▼ 5 |
| 121 |  Перу | 33 | ▼ 20 | 36 | ▲ 4 | 36 | ▼ 11 | 38 | ▲ 7 |
| 121 |  Узбекистан | 33 | ▲ 5 | 31 | ▲ 14 | 28 | ▲ 6 | 26 | ▲ 7 |
| 125 |  Нігер | 32 | ▼ 2 | 32 | ▲ 1 | 31 | ▼ 1 | 32 | ▼ 3 |
| 126 |  Сальвадор | 31 | ▼ 10 | 33 | ▼ 1 | 34 | ▼ 11 | 36 | ▲ 9 |
| 126 |  Кенія | 31 | ▼ 3 | 32 | ▲ 5 | 30 | ▼ 4 | 31 | ▲ 13 |
| 126 |  Мексика | 31 | ▬ | 31 | ▼ 2 | 31 | ▬ | 31 | ▲ 6 |
| 126 |  Того | 31 | ▲ 4 | 30 | ▼ 2 | 30 | ▲ 6 | 29 | ▼ 4 |
| 130 |  Джибуті | 30 | ▬ | 30 | ▼ 2 | 30 | ▲ 14 | 27 | ▼ 16 |
| 130 |  Есватіні | 30 | ▬ | 30 | ▼ 8 | 32 | ▼ 5 | 33 | ▼ 4 |
| 130 |  Мавританія | 30 | ▬ | 30 | ▲ 10 | 28 | ▼ 6 | 29 | ▲ 3 |
| 133 |  Болівія | 29 | ▼ 7 | 31 | ▲ 2 | 30 | ▼ 4 | 31 | ▼ 1 |
| 133 |  Пакистан | 29 | ▲ 7 | 27 | ▬ | 28 | ▼ 16 | 31 | ▼ 4 |
| 133 |  Папуа Нова Гвінея | 29 | ▼ 3 | 30 | ▼ 6 | 31 | ▲ 18 | 27 | ▼ 5 |
| 136 |  Габон | 28 | ▬ | 29 | ▼ 12 | 31 | ▲ 5 | 30 | ▼ 6 |
| 136 |  Лаос | 28 | ▼ 10 | 31 | ▲ 2 | 30 | ▲ 6 | 29 | ▼ 4 |
| 136 |  Малі | 28 | ▲ 1 | 28 | ▼ 1 | 29 | ▼ 7 | 30 | ▲ 1 |
| 136 |  Парагвай | 28 | ▲ 1 | 28 | ▼ 9 | 30 | ▲ 9 | 28 | ▬ |
| 140 |  Камерун | 27 | ▲ 2 | 26 | ▲ 2 | 27 | ▲ 5 | 25 | ▲ 4 |
| 141 |  Гвінея | 26 | ▲ 6 | 25 | ▲ 3 | 25 | ▼ 13 | 28 | ▼ 7 |
| 141 |  Киргизстан | 26 | ▼ 1 | 27 | ▲ 4 | 27 | ▼ 20 | 31 | ▲ 2 |
| 141 |  Росія | 26 | ▼ 4 | 28 | ▼ 1 | 29 | ▼ 7 | 30 | ▲ 8 |
| 141 |  Уганда | 26 | ▲ 1 | 26 | ▲ 2 | 27 | ▼ 2 | 27 | ▼ 5 |
| 145 |  Ліберія | 25 | ▼ 3 | 26 | ▼ 6 | 29 | ▲ 1 | 28 | ▬ |
| 145 |  Мадагаскар | 25 | ▼ 3 | 26 | ▲ 5 | 26 | ▲ 2 | 25 | ▲ 9 |
| 145 |  Мозамбік | 25 | ▼ 3 | 26 | ▲ 5 | 26 | ▲ 2 | 25 | ▼ 3 |
| 145 |  Нігерія | 25 | ▲ 5 | 24 | ▲ 4 | 24 | ▼ 5 | 25 | ▼ 3 |
| 149 |  Бангладеш | 24 | ▼ 2 | 25 | ▬ | 26 | ▼ 1 | 26 | ▬ |
| 149 |  Центральноафриканська Республіка | 24 | ▲ 1 | 24 | ▲ 4 | 24 | ▼ 8 | 26 | ▲ 7 |
| 149 |  Іран | 24 | ▼ 2 | 25 | ▲ 3 | 25 | ▼ 1 | 25 | ▼ 3 |
| 149 |  Ліван | 24 | ▲ 1 | 24 | ▲ 4 | 24 | ▼ 5 | 25 | ▼ 12 |
| 149 |  Зімбабве | 24 | ▲ 8 | 23 | ▬ | 23 | ▬ | 24 | ▲ 1 |
| 154 |  Азербайджан | 23 | ▲ 3 | 23 | ▼ 29 | 30 | ▲ 1 | 30 | ▼ 3 |
| 154 |  Гватемала | 23 | ▼ 4 | 24 | ▬ | 25 | ▼ 1 | 25 | ▼ 3 |
| 154 |  Гондурас | 23 | ▲ 3 | 23 | ▬ | 23 | ▬ | 24 | ▼ 11 |
| 154 |  Ірак | 23 | ▲ 3 | 23 | ▬ | 23 | ▲ 3 | 21 | ▲ 2 |
| 158 |  Камбоджа | 22 | ▼ 8 | 24 | ▲ 7 | 23 | ▲ 3 | 21 | ▲ 2 |
| 158 |  Республіка Конго | 22 | ▲ 6 | 21 | ▼ 2 | 21 | ▲ 3 | 19 | ▬ |
| 158 |  Гвінея-Бісау | 22 | ▲ 6 | 21 | ▼ 2 | 21 | ▲ 3 | 19 | ▲ 3 |
| 161 |  Еритрея | 21 | ▲ 1 | 22 | ▼ 1 | 22 | ▼ 1 | 21 | ▬ |
| 162 |  Афганістан | 20 | ▼ 12 | 24 | ▲ 24 | 16 | ▼ 9 | 19 | ▲ 8 |
| 162 |  Бурунді | 20 | ▲ 9 | 17 | ▼ 2 | 19 | ▼ 4 | 19 | ▬ |
| 162 |  Чад | 20 | ▲ 5 | 19 | ▼ 3 | 20 | ▼ 4 | 21 | ▲ 2 |
| 162 |  Коморські Острови | 20 | ▲ 5 | 19 | ▼ 3 | 20 | ▼ 4 | 21 | ▼ 7 |
| 162 |  ДР Конго | 20 | ▲ 4 | 20 | ▲ 3 | 19 | ▲ 1 | 18 | ▼ 2 |
| 162 |  М'янма | 20 | ▼ 5 | 23 | ▼ 17 | 28 | ▼ 3 | 28 | ▼ 7 |
| 162 |  Судан | 20 | ▬ | 22 | ▲ 2 | 20 | ▲ 10 | 16 | ▼ 1 |
| 162 |  Таджикистан | 20 | ▼ 12 | 24 | ▬ | 25 | ▼ 1 | 25 | ▲ 4 |
| 170 |  Лівія | 18 | ▲ 1 | 17 | ▲ 1 | 17 | ▲ 1 | 17 | ▼ 5 |
| 170 |  Туркменістан | 18 | ▼ 3 | 19 | ▲ 2 | 19 | ▼ 4 | 19 | ▬ |
| 172 | |||||||||
