Бонґо (музичний інструмент) — Вікіпедія

Бонґо (ісп. bongo) — це ударний інструмент групи афро-кубинських мембранофонних інструментів.

Складається з двох невеликих зв'язаних барабанів різних розмірів: більший барабан іспанською називають hembra (самка), менший — мачо (самець)^[1]. По них ударяють долонями або пальцями, хоча деякі сучасні композиції виконують барабанними паличками. У порівнянні з конґа, бонґо створює вищий звук.

• Бонґо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Лондонський виробник барабанів бонґо помер від антраксу (сибірки) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (мак.)