Борей — Вікіпедія

Борей грец. Βορέας
Божество в	давньогрецька релігія
Батько	Астрей
Мати	Еос
Брати/сестри	Евр, Зефір і Нот
Діти	Хіона, Клеопатра, Калаїд, Зет[d], Butesd, Hyrpaced, Aura[d], Boreadsd, Loxod, Гемос, Αὖραιd і Hekaerged
Медіафайли у Вікісховищі

Боре́й (грец. Borrhas, Boreas) — бог північного вітру, син Астрея (Зоряного неба) й Еос (Ранкової зірки), брат Зефіра, Нота й Евра; жив у печері у Фракії.

Викрав Орітію, дочку афінського царя Ерехтея, що народила від нього Бореадів, Гемоса та дочок Клеопатру і Хіону (улюбленицю Посейдона). За Гомером, від Борея, що обернувся на жеребця, кобили Ерехтея породили дванадцять швидких, як вітер, лошат. В Афінах на честь Борея споруджено храм за те, що він допоміг перемогти флот Ксеркса, та встановлено бореазми.

Сюжет міфу, найчастіше сцену викрадення Орітії, відтворено в античній пластиці та в пізнішому європейському живописі (Агостіно Карраччі, Пітер Пауль Рубенс, Шарль Лебрен, Франсуа Буше).

• Сівер — аналог Борея у слов'янській міфології.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Борей

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

• Борей

Це незавершена стаття з давньогрецької міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.