Борей — Вікіпедія
Борей грец. Βορέας ![]() | |
---|---|
![]() | |
Божество в | давньогрецька релігія ![]() |
Батько | Астрей ![]() |
Мати | Еос ![]() |
Брати/сестри | Евр, Зефір і Нот ![]() |
Діти | Хіона, Клеопатра, Калаїд, Зет[d], Butesd, Hyrpaced, Aura[d], Boreadsd, Loxod, Гемос, Αὖραιd і Hekaerged ![]() |
![]() ![]() |

Боре́й (грец. Borrhas, Boreas) — бог північного вітру, син Астрея (Зоряного неба) й Еос (Ранкової зірки), брат Зефіра, Нота й Евра; жив у печері у Фракії.

Викрав Орітію, дочку афінського царя Ерехтея, що народила від нього Бореадів, Гемоса та дочок Клеопатру і Хіону (улюбленицю Посейдона). За Гомером, від Борея, що обернувся на жеребця, кобили Ерехтея породили дванадцять швидких, як вітер, лошат. В Афінах на честь Борея споруджено храм за те, що він допоміг перемогти флот Ксеркса, та встановлено бореазми.
Сюжет міфу, найчастіше сцену викрадення Орітії, відтворено в античній пластиці та в пізнішому європейському живописі (Агостіно Карраччі, Пітер Пауль Рубенс, Шарль Лебрен, Франсуа Буше).
- Сівер — аналог Борея у слов'янській міфології.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
![]() | Це незавершена стаття з давньогрецької міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |