Боткін Євгеній Сергійович — Вікіпедія

Боткін Євгеній Сергійович
Народився27 травня (8 червня) 1865
Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер17 липня 1918(1918-07-17) (53 роки)
Єкатеринбург, Пермська губернія, Російська СФРР[1]
·вогнепальна рана
ПохованняПетропавлівський собор
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
Діяльністьлікар
Галузьмедицина
Alma materВійськово-медична академія імені С. М. Кірова, Імператорська медико-хірургічна академіяd і Друга Санкт-Петербурзька гімназія
Науковий ступіньдоктор медичних наук
ЗакладІмператорська медико-хірургічна академіяd
Конфесіяправославна церква
БатькоБоткін Сергій Петрович
МатиAnastasiya Alexandrovna Botkinad
У шлюбі зOlga Botkinad
ДітиTatiana Botkined, Gleb Botkind і Q24010625?
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Святого Сави орден «За громадянські заслуги» медаль «У пам'ять коронації Імператора Миколи II»

Євгеній Сергійович Боткін (27 травня 1865, Царське Село — 17 липня 1918, Єкатеринбург) — російський лікар, дворянин; син засновника наукової медицини в Російській імперії, відомого російського лікаря-терапевта — Сергія Петровича Боткіна.

Був особистим лікарем Романових. Розстріляний разом з царською сім'єю 1918 року під Єкатеринбургом[2].

У 1981 році Російською православною церквою закордоном зарахований до лику святості «мученики».

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]