Санкт-Петербурзька губернія — Вікіпедія

Санкт-Петербурзька губернія
Герб
Центр	Санкт-Петербург
Утворено	1710
Площа	39 203,2 верст²
Населення	2 112 033 особи (1897) осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники	Інгерманландська губернія
Наступники	Ленінградська область

Санкт-Петербурзька губе́рнія (з серпня 1914 року Петроградська, з 1924 року Ленінградська) — адміністративна одиниця колишньої Російської імперії, що містилася на північному заході європейської частини.

Губернія була утворена 1710 з Інгерманландської губернії. Проіснувала до 1927 року, коли увійшла до складу новоствореної Ленінградської області.

На 1897 рік складалася із 8 повітів

• Гдовський повіт
• Лузький повіт
• Новоладозький повіт (1923–1927 Волховський)
• Петергофський повіт
• Санкт-Петербурзький повіт (1914–1925 Петроградський, 1924–1927 Ленінградський)
• Царскосельський повіт (1918–1923 Дєтскосельський)
• Шліссельбурзький повіт
• Ямбурзький повіт (1922–1927 Кінгісепський)

1762—1764 рр. (з перервою) — Неплюєв Іван Іванович (1693—1773) — дипломат, головний командир Малоросійського тимчасового Правління гетьманського уряду (з 7 жовтня по 30 листопада 1741 року), Київський губернатор (2 березня 1740 — 7 жовтня 1741 рр.), Оренбурзький губернатор (1744—1758 рр.), Санкт-Петербурзький генерал-губернатор (з вересня 1762 по червень 1763 рр. та з червня по липень 1764 року).

1922 року до складу губернії увійшли Витегрський повіт та Лодейнопольський повіт скасованої Олонецької губернії. 1923 року шляхом об'єднання Дєтскосельського та Петергофського повітів утворено Троцький повіт.

• 28 липня 1798 — 12 липня 1800: Петер-Людвіг фон дер Пален^[1]
• 21 жовтня 1800 — 17 червня 1801: Петер-Людвіг фон дер Пален (вдруге)^[1].

• Новгородщина

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санкт-Петербурзька губернія