Ставропольська губернія — Вікіпедія
Ставропольська губернія | |
Герб | |
Дата створення / заснування | 1847 |
---|---|
Країна | Російська імперія, Російська республіка, Російська СФРР і СРСР |
Столиця | Ставрополь |
Кількість населення | 873 301 осіб[1] |
Замінений на | Північно-Кавказький край, Південно-Східна область РРФСР і Кубанська область |
На заміну | Кавказька губернія |
Час/дата припинення існування | 2 червня 1924 |
Площа | 60 083 827 110 квадратний метр |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Ставропольська губернія у Вікісховищі |
45°03′00″ пн. ш. 41°59′00″ сх. д. / 45.05° пн. ш. 41.983333333333° сх. д.
Ставропольська губернія (Ставропільська губернія, рос. Ставропольская губерния, до 1847 — Кавказька губернія) — адміністративно-територіальна одиниця на півдні Російської імперії.
Межувала з Кубанською областю на заході, із Землею Війська Донського і Астраханською губернією на півночі та з Терською областю на півдні та сході.
Найбільша довжина з північного заходу на південний схід — 442 версти, найбільша ширина — 202 версти.
Площа губернії — 53 246 верст². Рельєф губернії на більшій частині території був рівнинним. Лише на південному заході (поблизу Ставрополя) — невисокі гори.
За даними на 1897 р. на території губернії проживало 873 301 особа (444 579 чоловіки і 428 722 жінки), у тому числі у містах 83 025.
Густота населення 17 осіб на 1 версту². Найбільша густота населення характерна для Медвеженського повіту (38 осіб на 1 кв.версту), найменша — на території кочових народів (2,4 особи на 1 кв.версту).
Розподіл населення за мовами (перепис 1897 року):
- Російська — 482 495 (55,2%)
- Українська — 319 817 (36,6%)
- Ногайська — 19 651 (2,3%)
- Туркменська — 14 896 (1,7%)
- Калмицька — 10 814 (1,2%)
- Ставропольська губернія. Енциклопедичний словник Брокгауза-Ефрона.
- Населення Ставропольської губернії]. Перепис 1897 року.