Сандомирська губернія — Вікіпедія
Сандомирська губернія | ||||
Герб | ||||
Центр | Радом | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1837—1844 | |||
Площа | 644,9 км² (1840) | |||
Населення | 439 836 осіб (1840) | |||
Попередники | Сандомирське воєводство | |||
Наступники | Радомська губернія | |||
Сандомирська губе́рнія — адміністративно-територіальна одиниця Царства Польського Російської імперії, що існувала у 1837–1844 роках. Центр губернії — місто Радом.
Створена 1837 року указом Миколи І замість Сандомирського воєводства. 1844 року губернію було об'єднано із Келецькою губернією та найменовано Радомською губернією.
Губернія поділялася на 4 повіти: Опатовський, Опочинський, Радомський, Сандомирський.