Битва за Київ (2022) — Вікіпедія

Битва за Київ (2022)
Північний театр воєнних дій Російсько-української війни
2022 Russian invasion of Ukraine.svg
Північна операційна зона станом на 22.12.2024
     Україна
     Українська територія, тимчасово окупована РФ

     Російська Федерація, Республіка Білорусь та «ПМР»

50°27′00″ пн. ш. 30°31′25″ сх. д. / 50.45° пн. ш. 30.523611111111° сх. д. / 50.45; 30.523611111111
Дата: 24 лютого  — 2 квітня 2022[1]
(1 місяць, 1 тиждень та 1 день)
Місце: Україна Київ і Київська область, Україна
Результат: Перемога українських сил
Територіальні зміни: Бої продовжуються на півдні та сході України[3]
Сторони
Росія Росія
Білорусь Білорусьа 		Україна Україна
За підтримки
Білоруські партизани[4][5][6]
Командувачі
Валерій Герасимов
Азатбек Омурбеков
Сергій Чубарикін
Віктор Гуназа
Денис Шишов
Іван Болдирєв 		Валерій Залужний[7]
Олександр Сирський[8]
Сергій Кривонос[9]
Сергій Шаптала
Денис Монастирський[10]
Михайло Красотін
Юрій Галушкін
Сергій Собко[11]
Іван Войтенко
Олександр Вдовиченко[12]
Роман Дармограй[13]
Валерій Чибінєєв †
Мамука Мамулашвілі[14]
Микола Кравченко †[15][16]
Микола Жирнов[17]
Олександр Павлюк[18]
Військові формування
 Збройні сили РФ

Війська національної гвардії Росії[28]

Найманці:

ЗСУ Збройні сили

11 ОрСпП 112 ОБРТРО ЗСУ

 Національна гвардія

 СБУ
[44]

 Національна поліція

 ДСНС[45]
 Прикордонна служба
Добровольчі формування

Військові сили
орієнтовно 45 500[48]
Втрати
Понад 5000 солдат були вбиті та поранено понад 10000c
За даними іноземних експертів було вбито 15,000-30,000 солдат[49][50]
Також знищено більше 700 одиниць техніки[51] 		загинуло 162 солдата, поранено 648c
75 загиблих (у т.ч., 4 дитини) і 307 поранених (серед них 16 дітей), пошкоджені 87 житлових будинків, 10 приватних садиб, 12 шкіл та 6 садочківc
↑  Інформація виключно по місту Києву по силовиках станом на 18 березня 2022 року[52], по цивільних — на 24 березня 2022 року[53]

↑  На початку лютого 2022 року Російській Федерації було дозволено у рамках спільних навчань «Союзна рішучість-2022» перекинути кілька тисяч своїх військових до Білорусі[54] та організувати частину вторгнення з білоруської території.[55][56] Президент Білорусі Олександр Лукашенко також заявив, що білоруські війська можуть брати участь у вторгненні в разі потреби,[57][58] а білоруська територія використовувалася для запуску ракет по Україні.[59] Українські офіційні особи заявили, що зафіксовано випадки участі білоруських військових на території України.[60] Див. також: Білорусь у російсько-українській війні (з 2014)

↑  Кадирівці, відомі також як «TikTok-війська» через їхню любов до постановочних роликів, на війні, крім відеозйомок, відзначилися організацією загороджувальних загонів проти російських солдат та звірствами проти цивільного населення[61]

Битва за Київ — одна з ключових битв у ході російського вторгнення в Україну 2022 року. Наступ російських сил на Київ відбувався з північно-західного напрямку, з боку Чорнобильської зони відчуження та Білорусі. В самому Києві були випадки дружнього вогню, у результаті інформаційних операцій Росії про ДРГ в Києві. Російським військам була завдана нищівна поразка і сили вторгнення були вимушені відступити. Від 1 квітня тривала зачистка населених пунктів від залишків російських угрупувань.

Після закінчення боїв за Київ Росія продовжила обстріли міста.

Сили сторін і командування

[ред. | ред. код]

1 березня 2022 року президент України призначив генерал-майора Миколу Жирнова очільником Київської міської військової адміністрації.[62]

Перебіг подій

[ред. | ред. код]
Мапа
Мапа руйнувань в Києві та Київській області
     Чорнобильська зона відчуження
     Критичні руйнування
     Пошкодження середнього ступеня
     Безпечні зони
Мапа
Мапа бойових дій в Києві
     Місця бомбардувань
     Збройні зіткнення
     Зруйновані мости
     Місця незаконного перетину кордону

Лютий

[ред. | ред. код]

24 лютого

[ред. | ред. код]
25-поверховий житловий будинок на просп. Лобановського у столиці, де вранці 26 лютого було завдано удару з північно-західного напрямку російською ракетою системи «повітря-земля»[143]
Білборд на вулиці Васильківська, вражений фрагментами авіаційної протирадіолокаційної ракети Х-31П в першу годину після оголошення Володимиром Путіним про початок «спеціальної воєнної операції», 24 лютого[144]
Авіаудар по Київській телевежі, в другій половині дня 1 березня. Унаслідок трьох обстрілів з інтервалом в 1-2 хвилини на деякий час виведено з ладу ретранслятор та пошкоджено сусідню будівлю — спорткомплекс «Авангард»[145]

24 лютого близько 5:00 ранку війська РФ завдали серії потужних авіаударів по різних об'єктах Києва[146]. Того ж дня в Києві почав формуватися добровольчий загін ТрО «Азов»[147]. Про набір добровольців оголосив у Києві на Майдані Незалежності полковник Андрій Білецький, засновник полку «Азов»[148].

Станом на 14:30 ворожі диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ), які виявили у Києві, були оточені та зачищені[149].

Станом на 18:00 Київ зачищений від диверсантів; у місто підтягуються українські війська[150].

В наступні дві доби в місті буде видано близько 20 тисяч автоматів охочим стати до оборони мешканцям міста[151]. Та відсутність нормального зв'язку, координації між різними підрозділами (в тому числі — між підрозділами територіальної оборони та добровольчими формуваннями територіальної громади), незадовільна підготовка а також страх перед диверсійно-розвідувальними групами загарбників призвели до випадків «дружнього вогню» протягом наступних кількох днів[152].

25 лютого

[ред. | ред. код]

У ніч на 25 лютого обстріли продовжилися[153]. О 04:20 українські сили ППО збили літальний апарат. Він упав у Дарницькому районі, на житловий будинок по вулиці Кошиця, 7А; троє людей зазнали поранень. Близько 05:00 фрагменти літака впали на вулиці Садовій, 54 (Осокорки), спричинивши пожежу в приватному будинку[154][155].

Над Києвом відбувся повітряний бій, у якому загинув військовий льотчик Олександр Оксанченко[156][157].

Українські військові були вимушені підірвати мости (через річку Ірпінь) на Новоірпінській трасі Р30 (в житловому кварталі Ірпеня — Романівці), мостовий перехід у Гостомелі по Варшавській трасі М07 та у Демидові по автодорозі Р02[158][159][160].

Окрім підриву мостів через річку Ірпінь був здійснений перший підрив на греблі в Козаровичах, завдяки воді з Київського водосховища річка почала розливатись та протягом наступних тижнів перетворилась на велику природну перешкоду[161][162].

Також уночі російський десант намагається атакувати ТЕЦ-6 у районі Троєщини, що на лівому березі Дніпра; підрозділи ЗСУ дали бій[163]. Затримано 60 диверсантів[164].

25 лютого в Києві сформований азовський загін ТрО, про що повідомив майор поліції Сергій Тамарін[165]. Загін почав виконання завдань з оборони столиці спільно із ЗСУ і правоохоронними органами[166]. Першим бойовим завданням новосформованого підрозділу було висування до Василькова, в районі аеропорту якого висадився російський десант[167].

26 лютого

[ред. | ред. код]

У ніч на 26 лютого поблизу зі станцією метро «Берестейська» внаслідок «дружнього вогню» загинули солдати строкової служби, військовослужбовці 101-ї окремої бригади охорони та 72-ї окремої механізованої бригади[151]. На Повітрофлотському мосту (на заїзді з вулиці Борщагівської) був обстріляний мікроавтобус з мобілізованими та легковий автомобіль супроводу, які рухались вже під час комендантської години з Святошинського військкомату до в/ч А0799 (31-й окремий полк зв'язку імені гетьмана Михайла Дорошенка)[152].

Було обстріляно аеропорт «Жуляни», житловий будинок по проспекту Валерія Лобановського[168][169]. Українські сили протиповітряної оборони о 3:50 збили російську ракету, яка летіла в напрямку дамби Київського водосховища[170].

У ніч на 26 лютого київський добровольчий загін ТрО «Азов» прибув до Василькова, з якого російський десант мав розпочати просування на Київ[171]. Азовці висунулися на підтримку 40-й бригаді ЗСУ, відбулася успішна зачистка міста та околиць[172]. Удень 26 лютого київський загін ТрО «Азов» спільно зі 138 Центром спеціального призначення Військової служби правопорядку та ССО ЗСУ встановили контроль над Васильківським аеропортом та ліквідували загрозливий для Києва ворожий плацдарм[173][174].

Станом на ранок 26 лютого в Києві внаслідок бойових дій противника поранено 35 людей, із них дві дитини[175]. Київський метрополітен переходить у режим укриття; перевезення пасажирів не здійснюється[176]. Біля села Стоянка підірвано міст, проїхати з Києва до Житомира неможливо[177]. О 08:30 в Солом'янському районі по вул. Волинська виникла пожежа у двох складських будівлях після потрапляння російського боєприпасу.[178] У Києві військові та добровольча тероборона будуть вести вогонь на ураження; мешканців просять не перетинати мости через Дніпро — російські диверсійні групи намагаються висадитися на Лівий берег[179]. Від одного з обстрілів двоє киян загинули, 6 важкопоранені[180].

На вулиці Олени Теліги ДРГ відкрила вогонь по родині з трьома дітьми. Загинули батьки і донька. Ще двоє дітей у лікарні[181].

З 17:00 26 лютого до 08:00 28 лютого у Києві була введена комендантська година[182].

27 лютого

[ред. | ред. код]

В передмісті Києва Бучі знищено колону російської бронетехніки, що рухалася в бік Києва[183].

Російські війська обстріляли Київ, зачепило будинки на Троєщині на вулиці Лаврухіна; стався вибух у дворі 16-поверхівки.[184] Російські танки проїхали Макарів і намагаються потрапити до Києва. Через пів години жителі села Андріївка поінформували про другу групу танків, позначених літерою V[185]. Розвідники ГУР МОУ знешкодили групу кадирівських диверсантів, які пересувалися містом машиною швидкої допомоги[186]. На допомогу Києву йде тероборона Львівщини, Івано-Франківської й Тернопільської областей[187]. ГУР МО спільно із підрозділами ЗСУ та добровольцями зупинив прорив російської БТГ; було знищено орієнтовно 50 росіян, захоплено важливу документацію та знищено ворожу техніку[188].

28 лютого

[ред. | ред. код]

Після опівночі ворог продовжив спроби прорвати оборону Києва; неодноразово колони російських військ намагались штурмувати околиці столиці[189]. Унаслідок бомбардування міста окупантами сталося влучення у пункт захоронення радіоактивних відходів київської філії «Об'єднання „Радон“». Радіаційної загрози для населення немає.[190] ДРГ знешкодили в Михайлівському Золотоверхому монастирі[191]. Трасою в бік Києва через Здвижівку, Бородянку, Микуличі, Немішаєве і далі рухається колона російських окупаційних військ, які розстрілюють будинки, що стоять біля дороги — окупанти бояться, що їх закидають коктейлями Молотова.[192] По околицях Броварів російський агресор завдав удару, імовірно, балістичною ракетою. Шестеро поранених[193]. Авіаналіт відбувся на радіолокаційний центр[194].

Березень

[ред. | ред. код]

1 березня

[ред. | ред. код]
Наслідки бомбардування житлових будинків поряд зі сквером Героїв Небесної сотні в Ірпені, 2 березня 2022. Майже половина їх жителів — вимушені переселенці з Донбасу[195]
Мапа бойових дій у Київській області під час російського вторгнення в Україну

Було збито два російських вертольоти[196]. В Оболонському районі затримано групу з 30 осіб із десятками одиниць вогнепальної зброї. ДРГ планувала терористичний акт[197]. О 17-й годині російські загарбники вдарили у напрямі телевежі в районі метро «Дорогожичі»; загинуло 5 людей, ще 5 поранено[198][199]. Військовики 72-ї бригади ліквідували російську машину управління[200]. Перед опівніччю російські окупанти бомблять Русанівку, Вишневе, Куренівку, Боярку та Жуляни[201]. Увечері гвардійці двох зенітно-артилерійських розрахунків, коли ворог намагався здійснити авіаналіт, завдали удару по літаку ворога Су-30, а добили його підрозділи протиповітряної оборони ПС ЗСУ установкою Бук М-1.[202]

2 березня

[ред. | ред. код]

Під Києвом окупанти вбили молоду жінку, яка намагалася врятувати життя дитини, пораненої окупантами. Військові ЗС РФ розстріляли автівку анестезіолога, коли вона везла пораненого племінника з села Кухарі на Київщині[203]. У нічному повітряному бою Повітряні сили втратили один МіГ-29. Була збита пара російських Су-35C[204]. На одній зі станцій метро затримали 5 диверсантів, вилучили зброю, боєприпаси в дитячій іграшці та наркотики[205].

Увечері підрозділи ППО збили над Києвом ракету, уламки якої впали в районі Київського вокзалу, пошкодивши теплотрасу, одну людину було поранено[206]. Ракетний удар міг бути спрямований на Міністерство оборони або командування Сухопутних військ[207].

У складі батальйону ТрО «Азов» з'явилися мінометний та протитанковий підрозділи, про що повідомив Андрій Білецький[208].

3 березня

[ред. | ред. код]

Близько 1:40 ночі у Києві пролунала серія із щонайменше чотирьох потужних вибухів[209]. Вдень поліціянти затримали чотирьох диверсантів зі зброєю, коли вони фотографували одну зі станцій метро[210]. Увечері було відремонтовано теплотрасу, пошкоджену під час авіаудару 2 березня[211]. Російські окупанти обстріляли село Бишів на Київщині, одна людина загинула і четверо поранених[212].

3 березня вранці 80-та бригада ЗСУ, київський добровольчий загін ТрО «Азов» і територіальна оборона міста Бучі очистили місто від російських окупантів, але вдень російські війська почали масштабну контратаку з метою прорвати українську оборону та розвинути наступ до Києва. Ворожий наступ вівся батальйонно-тактичною групою за масованої артилерійської підтримки в напрямку Бучі та Ворзеля — у ході боїв 3-4 березня було знищено не менше 10 одиниць ворожої техніки та ліквідовано кілька десятків вояків російської піхоти[213]. У результаті боїв ворог не захопив місто Бучу, але закріпився в окремих районах — продовжилися позиційні бої між силами оборони Києва та російським угрупуванням.

5 березня

[ред. | ред. код]

Війська РФ блоковані та зупинені в районі Макарова. Також окупанти відійшли від Бучі та аеродрому Гостомеля. За даними Генштабу, основні зусилля російських окупантів зосереджено на оточенні Києва[214]. Російські окупанти завдали удари авіабомбами по селу Мархалівка; шестеро мирних мешканців загинули, серед них одна дитина[215].

6 березня

[ред. | ред. код]
Російська бронеколона з маркуванням Східного військового округу РФ «V» перетинає білорусько-український кордон автошляхом Р37 — Т 1035 у напрямку Поліського району Київської області, 6 березня 2022
Підземна станція Київського метрополітену «Оболонь» в режимі укриття, 26 лютого 2022 року. Доступ до сховища частково обмежений зовнішними гермозатворами. Вестибюль, перон та вагони потягу на одній з колій використовуються для розміщення людей, іншою — організовано човниковий рух електропоїздів
Мостовий перехід через річку Ірпінь на автомобільній дорозі М06, підірваний 25 лютого, аби перешкодити наступу російських військ[123]
Табло над автомагістраллю М05 з лайливим закликом до окупанційних військ РФ, 26 лютого 2022 року. З російським вторгненням країною прокотилася хвиля демонтажів дорожних знаків, а через носії зовнішньої реклами українці відображали своє ставлення до росіян
Олег Шупляк, алегорія «ZΛО must die!», 2022 р.

Окупанти з військової техніки близько 18:00 здійснили обстріл мешканців села Ясногородка. Унаслідок атаки загинуло п'ять осіб, ще одна особа поранена.[216]

7 березня

[ред. | ред. код]

Російські війська почали наступ на Мощун. Бій приймає 5 рота, 2 батальйону, 72 ОМБр під командуванням лейтенанта Коваленка. Внаслідок запеклих боїв, рота зазнала великих втрат. «Азов» — ворог кілька разів пробував захопити село, але зазнав поразки[217]. Один з командирів добровольчого загону, старший лейтенант Максим Жорін, прокоментував стан оборони підступів до Києва в інтерв'ю 5 каналу:

Ми займаємось обороною Києва. Основні напрями — це Ірпінь, Буча, Ворзель, Ясногородка. Уже добу ідуть бої в районі населеного пункту Мощун. Ворог за останню добу зробив декілька спроб атакувати та прорвати нашу оборону, але Мощун залишається під нашим контролем, вся техніка, яка встигла перейти через річку Ірпінь, була знешкоджена[218]

ППО ПС ЗСУ о 20:30 збили над Києвом літак російських окупантів. О 21:10 в околицях міста у повітряному бою був збитий другий ворожий літак[219].

8 березня

[ред. | ред. код]

Київський загін ТрО «Азов» прийняв бій з російськими окупантами в селі Ясногородка і знищив 8 окупантів[220], захопивши трофейне озброєння[221].

9 березня

[ред. | ред. код]

Підрозділи ЗСУ, озброєні вітчизняними ПТРК «Стугна» та «Корсар», знищили 6 танків і БМП окупантів в боях під Києвом[222].

9 березня київський загін ТрО «Азов» був переведений до складу Збройних Сил України та розширений до окремого полку спеціального призначення «Азов» ЗСУ[223].

10 березня

[ред. | ред. код]

ОПСП «АЗОВ» ЗСУ спільно з 72-ю бригадою ЗСУ в околицях Броварів у селі Скибин влаштували засідку та розгромили колону БТГр 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ[224]. Перехоплені переговори російських офіцерів засвідчили, що окупанти втратили майже цілий полк, а його командира, полковника Андрія Захарова, було вбито. Також було знищено 5 танків та захоплена ворожа документація, зокрема, список особового складу 2-го танкового взводу 3-ї танкової роти 1-го танкового батальйону в/ч 93992[225]. Внаслідок значних втрат БТГр 6-го танкового полку разом із БТГр 239-го танкового полку 90-ї танкової дивізії були змушені припинити просування в бік Києва та поспішно відступити.

12 березня

[ред. | ред. код]

Вранці російські обстріли спричинили дві пожежі — в центрі та на околиці Києва[226]. На вулиці Хорива (Поділ) був збитий безпілотник-камікадзе, ідентифікований як «Куб», із зарядом вибухівки з металевими кульками. Від вибуху загорілася будівля Ощадбанку[227][228][229]. Друга пожежа сталася на околиці міста (Синьоозерна вулиця, Берковець) внаслідок влучання невідомого об'єкта і охопила два гаражі та офісну будівлю[226].

14 березня

[ред. | ред. код]
БЦ «Лук'янівський» після обстрілу 15 березня. Вибуховою хвилею також пошкоджено фасад будівлі станції метрополітену «Лукянівська» та ринок «Лукянівський»[230]
Будинок на Оболоні 14 березня
Знищений тролейбус на Куренівці 14 березня

Вранці в Оболонському районі столиці артилерійський снаряд поцілив у житловий будинок. У багатоповерхівці розпочалася пожежа, сталася часткова руйнація. Є двоє загиблих, троє потерпілих, дев'ятьом особам допомога надана на місці. Підрозділи ДСНС врятували 15 осіб та евакуювали 63 особи.[231][232]

Згодом окупанти завдали удару по авіабудівному заводу «Антонов».[233]

Надалі внаслідок падіння уламків збитої ракети, випущеної російськими військами, на столичному районі Куренівці одна людина загинула, шість поранених. Повністю знищено тролейбус. Вилетіли шибки, пошкоджені балкони навколишніх будинків та комерційні приміщення на перших поверхах[234].

Російський снаряд потрапив у торговий центр Lavina Mall на заході Києва (Святошинський район), але не завдав великих ушкоджень[235][236]. Крім того, був обстріляний завод Coca-Cola у Великій Димерці на схід від Києва[237].

15 березня

[ред. | ред. код]
16-поверховий будинок у Святошинському районі 15 березня
Пожежа на складі в Святошинському районі 17 березня
Будинок у Святошинському районі, ушкоджений 20 березня

Вранці окупанти обстріляли житлові квартали Києва. Снаряди потрапили в кілька житлових будинків: 10-поверховий у Подільському районі (Виноградар), 9-поверховий та 16-поверховий у Святошинському, 2-поверховий у районі Осокорків. В усіх цих будинках почалися пожежі[238][239]. У 16-поверховому будинку вогонь охопив усі поверхи; ДСНС повідомляє про 3 загиблих та 5 постраждалих[240]. Ударна хвиля пошкодила вхід на станцію метро «Лук'янівська»[241] та Лук'янівський народний будинок, де розташована Київська мала опера[242].

У місті було оголошено комендантську годину з 20:00 15 березня до 7:00 17 березня[243] — за словами голови військової адміністрації Миколи Жирнова, з метою безпеки, у тому числі для знищення ворожих ДРГ[244]. Згідно з Жирновим, станом на 16 березня в Києві затримано 105 підозрюваних у диверсійних діях[245].

16 березня

[ред. | ред. код]

Вранці, за даними ДСНС України, внаслідок російських обстрілів було пошкоджено 12-поверховий та 9-поверховий будинки у Шевченківському районі[246]. Ввечері того ж дня, за даними Віталія Кличко, російські війська обстріляли кілька приватних будинків у Подільському районі, внаслідок чого виникла пожежа й був пошкоджений газопровід низького тиску[247].

17 березня

[ред. | ред. код]

Вранці було збито ракету, уламки якої потрапили в багатоповерховий будинок у Дарницькому районі. Загинула одна людина[248]. Крім того, ДСНС повідомляє про спричинені обстрілами пожежі у Святошинському районі, де горіли склад, два автомобілі та загинули щонайменше дві людини[249].

18 березня

[ред. | ред. код]

При ранковому обстрілі Києва внаслідок падіння збитої ракети постраждали 6 будинків, дитсадок та школа у Подільському районі (житловий масив Виноградар). За словами Віталія Кличка, будинки стали непридатними для проживання. Одна людина загинула, 19 були поранені[250][251]. Знову було обстріляно Святошинський район, де, за даними прокуратури Києва, постраждали десятки приватних будинків, автомобілі та торгівельне приміщення[252].

За даними першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, станом на 18 березня (за 23 дні війни) в Києві було пошкоджено 36 житлових будинків, 5 приватних садиб, 6 шкіл та 4 дитсадки. Загинули 222 людини, з яких 60 — цивільні особи й 4 — діти, а поранення отримали 889 людей, з яких 241 — цивільні[52][253].

20 березня

[ред. | ред. код]
Спалена російськими військами Ан-225 «Мрія» в ангарі аеропорту «Антонов» у звільненому наприкінці березня 2022 року Гостомелі[254]
Аеровідео ракетного удару по спорткомплексу «Sport Life» біля ТРБЦ «Retroville» в ніч з 20 на 21 березня 2022 року та подій, що за заявою Міноборони Росії його на це нібито спровокували. Зокрема, як БМ-21 «Град», ймовірно, напередодні вночі та вранці за 0,5-2 км від епіцентру вибуху ведуть вогонь, а один з них після здійснення пострілу, прямуючи в укриття, пересувався автостоянкою ТЦ[255]
Бездиханні тіла людей у ​​цивільному зі зв'язаними за спиною руками та простреленими потилицями у підвалі дитячого табору «Променистий» в Бучі, виявлені 3 квітня 2022 року. Дитячий центр російські військові використовували як штаб і казарму, де в одній з кімнат влаштували катівню для місцевих мешканців, а в приміщенні поруч — їх страчували[256]

Ввечері 20 березня російським ракетним обстрілом був частково зруйнований ТРЦ «Retroville» на Виноградарі (проспект Правди, 47). Були знищені сусідній фітнес-центр Sport Life та бізнес-центр[257][258]; постраждали житлові будинки, школи та дитсадки. Загинуло щонайменше 8 осіб. За даними Генпрокуратури, застосовано заборонені міжнародним правом засоби ведення війни[259][260]. Міноборони Росії заявило, що українські військові зберігали в торговому центрі реактивні боєприпаси та перезаряджали системи залпового вогню[261]. Можливою причиною атаки називають відео з військовою технікою в районі Retroville, викладене в TikTok. СБУ повідомила про затримання ймовірного автора цього відео[257][262].

У Святошинському районі уламки снаряда впали на житловий масив. За даними Миколи Поворозника, пошкоджено 6 будинків, 3 з яких стали непридатними для життя, 2 школи та 2 дитсадки; евакуйовано близько 200 людей[263].

22 березня

[ред. | ред. код]

В Оболонському районі у ході ворожого обстрілу згоріла вантажівка та 2 будівлі, 1 особа загинула й 3 дістали поранень[264].

23 березня

[ред. | ред. код]

Окупанти знову обстріляли Київ. За даними КМДА, вночі у Святошинському районі пошкоджено торговий центр та два приватні житлові будинки. Вранці у Шевченківському районі виникло загоряння в кількох приватних будинках та у багатоповерхівці, чотири особи отримали травми[265]. Крім того, за даними Віталія Кличко, російська армія обстріляла паркінг торговельного центру в Подільському районі, внаслідок чого одна людина загинула і двоє постраждали[266].

24 березня

[ред. | ред. код]

Російські війська роблять нову спробу оточити Київ. Для цього вони намагаються захопити деякі міста на Київщині, зокрема Славутич, який знаходиться неподалік Чорнобильської АЕС[267]. Українські військові звільнили від окупантів село Лук'янівка Броварського району на Київщині[268]. В селі базувалося близько 200 бійців армії РФ та понад 10 одиниць ворожої бронетехніки[269]. Бій за село тривав близько 5 годин[270]. В цьому бою армія РФ втратила 40 бійців вбитими, 3 танки та 9 БМП знищеними, 1 МТЛБ українські військові захопили в робочому стані[271]. В бою за Лук'янівку 24 березня ЗСУ втратили вбитими трьох бійців — Дениса Котенка, Сергія Заїковського, які були бійцями протитанкового взводу київського полку ЗСУ «Азов»[272], та Дмитра Кириченка, бійця добровольчого батальйону «Реванш».[273]

У ніч проти 30 березня над Києвом було збито кілька російських ракет[274].

31 березня за словами заступника начальника штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Олександра Грузевича, було звільнено село Вишеград на Київщині[275].

За даними голови Київської обласної військової адміністрації Олександра Павлюка, українські війська звільнили Ірпінь, але сусідні Ворзель, Буча, Гостомель лишалися під контролем противника і під постійним обстрілом[276].

Артилерійські підрозділи Національної гвардії на київському напрямку знищили дві самохідні артилерійські установки, ракетні системи залпового вогню та кілька десятків бронетанкової та автомобільної техніки ворога[277].

Квітень

[ред. | ред. код]

2 квітня МО повідомило про звільнення Київської області від російських окупантів[278].

6 квітня за даними КМДА, станом на 6 квітня 2022 року від ворожих ударів окупанта з 24 лютого пошкоджені 167 житлових будинків різних типів, 44 школи, 26 дитячих садків та 1 дитячий будинок. Також пошкоджень зазнали 11 адміністративних будівель. Масштаби пошкоджень різні: великі, середні та незначні[279].

Також від дій російського агресора постраждали: 2 спортивні об'єкти, 5 об'єктів соціальної сфери, 17 — охорони здоров'я, 10 — культурної сфери, 48 об'єктів транспортної інфраструктури[279].

Всього у Києві за 40 днів повномасштабного російського вторгнення загинули 89 мирних осіб, серед них чотири дитини, поранені — 398 осіб, серед них — 20 дітей[279].

Загиблі

[ред. | ред. код]
Докладніше: :Категорія:Учасники боїв за Київ
Докладніше: Втрати у боях за Київ (2022)

Станом на 22 квітня 2022 року були виявлені тіла 1084 мирних жителів, з яких 300 з них досі не вдалось ідентифікувати[280]. Найбільшу кількість загиблих наразі зафіксували в Бучі — понад 350 тіл. У двох братських могилах знайшли 40 і 57 тіл відповідно. У 95 % людей, яких дістали з першого місця масового поховання, кульові отвори від стрілецької або снайперської зброї[281].

30 грудня 2022 року Київська міська військова адміністрація повідомила, що в Києві від початку повномасштабної війни через бойові дії загинули 120 людей (зокрема 5 дітей) і зазнали поранень ще 495[282][283].

Втрати серед військовослужбовців ЗСУ

[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року поблизу Києва був збитий літак внаслідок чого загинув Кохановський Володимир Михайлович.

25 лютого під час бою поблизу Києва загинув Герой України Сапило Віталій Романович.

Також під час оборони Києва 25 лютого 2022 загинули Литвин Андрій Васильович, Максименко Віктор Вікторович та Лук'янович Олександр Володимирович

26 лютого під час обстрілу колони техніки ЗСУ загинули Дубіньський Роман Васильович[284], Кучерук Віталій Васильович[285] та Козлишин Тарас[285]

26 лютого під час бою поблизу Києва загинув Задорожний Андрій Сергійович[286]

26 лютого під час бою з диверсійною групою загинув Філоненко Віталій Володимирович[287]

Руйнування

[ред. | ред. код]

Станом на початок вересня бойовими діями було пошкоджено 197 житлових будинків Києва. Критичних руйнувань зазнали 11 із них[288].

Станом на кінець року Київська міська військова адміністрація повідомляє про пошкодження понад 600 будівель, у тому числі критичної інфраструктури[282][283].

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва за Київ (2022)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вся Київська область звільнена від російських військ - Міноборони (укр.). BBC News | Україна. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  2. ↑ Россия заявила о сокращении военной активности в направлении Киева и Чернигова «в разы» (рос.). BBC Росія. 29 березня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  3. ↑ Шойгу впервые за полмесяца комментирует войну: главная цель - Донбасс, призыв увеличивать не будут (рос.). BBC Росія. 29 березня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  4. ↑ «Киберпартизаны» срывают российское наступление на Украину. Как каждый может помочь хакерам – и украинцам (рос.). Белсат. 27 березня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  5. ↑ Белорусы ведут против российских войск "рельсовую войну"? (рос.). Deutsche Welle. 28 березня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  6. ↑ «Я готов сражаться чем угодно»: почему все больше белорусов едут воевать за Украину (рос.). BBC Росія. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  7. ↑ https://www.politico.com/news/2022/04/08/ukraines-iron-general-zaluzhnyy-00023901. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |arşivtarihi= (можливо, |archive-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |arşivurl= (можливо, |archive-url=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |başlık= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |erişimtarihi= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |iş= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |tarih= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |yazar1= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |yazar2= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |ölüurl= (можливо, |url-status=?) (довідка)
  8. ↑ https://www.spiegel.de/ausland/ukraine-generaloberst-oleksandr-syrskyj-hat-die-gegenoffensive-geplant-a-fbe8eeb9-aebc-445c-b87a-d4ab5d105766. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datum= (можливо, |date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  9. ↑ Кривонос був призначений керувати обороною аеропорту «Київ» як доброволець — Генштаб 29.08.2022 (vaadatud: 03.09.2022)
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 1 травня 2023. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |aldizkaria= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sartze-data= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Комендантом оборони Києва є Герой України полковник Сергій Собко, — ГШ 27/02/2022 (vaadatud: 27.08.2022)
  12. ↑ Олександр Вдовиченко, «Слов'ян»: «Я був впевнений в своїх людях. І ми вистояли» — Lb.ua, 03.06.2022 (vaadatud: 09.08.2022)
  13. ↑ Глава держави вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям ЗСУ та членам родин загиблих Героїв України (vaadatud: 18.07.2022)
  14. ↑ https://www.politico.com/news/2022/03/24/ukraine-legion-foreign-soldiers-00020233
  15. ↑ https://www.novosti.rs/c/planeta/svet/1096850/smrt-stigla-glavnog-ideologa-ukrajinskih-nacista-nikolaj-kravcenko-poginuo-mariupolju-redovima-zloglasnog-azova
  16. ↑ Клімов, Олександр (16 березня 2022). Один із творців батальйону Азов: від рук окупантів загинув Микола Крук Кравченко. НВ. Архів оригіналу за 29 січня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  17. ↑ https://www.politico.eu/article/volodymyr-zelenskyy-army-general-nikolai-zhernov-defense-kyiv-ukraine/
  18. ↑ https://interfax.com.ua/news/general/813813.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |abruf= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка)
  19. ↑ а б в Ворог перегруповується і не полишає план захопити Київ – Генштаб (укр.). Українська правда. 2022-0309. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  20. ↑ а б в RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, MARCH 8. Institute for the Study of War. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  21. ↑ а б в Mizokami, Kyle (24 лютого 2022). Why Russian Forces Seized Chernobyl. Popular Mechanics. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |accessdate= та |access-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archiveurl= та |archive-url= (довідка)
  22. ↑ The paratroopers defeated a detachment of the 37th Separate Guards Motor Rifle Brigade of Russia. Ukraine Defense website. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  23. ↑ Ukraine invasion: Russia gathers troops 'closer and closer' to Kyiv as Ukraine 'destroys' two Russian planes in battle over capital. Sky News (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  24. ↑ Russian Offensive Campaign Assessment, February 28, 2022. Critical Threats. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  25. ↑ Skovlund, Marty (25 лютого 2022). Ukraine Claims Forces Shot Down Second Russian Il-76 Cargo Jet Amid Fierce Fighting. Coffee or Die. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |accessdate= та |access-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archiveurl= та |archive-url= (довідка)
  26. ↑ Clark, Mason; Barros, George; Stepaneko, Kateryna (25 лютого 2022). Russian Offensive Campaign Assessment, February 25, 2022. Critical Threats. American Enterprise Institute. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |accessdate= та |access-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Вказано більш, ніж один |archiveurl= та |archive-url= (довідка)
  27. ↑ Russia-Ukraine Warning Update: Russian Offensive Campaign Assessment, лютого 26. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  28. ↑ 'Sent As Cannon Fodder': Locals Confront Russian Governor Over 'Deceived' Soldiers In Ukraine (англ.). Радіо Свобода. 6 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  29. ↑ Українці взяли в полон російського ОМОНівця. pravda.com.ua. Українська правда. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  30. ↑ СБУ опублікувала допит російського ОМОНівця: кається і просить росіян скласти зброю. pravda.com.ua. Українська правда. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  31. ↑ а б До штурму Києва війська РФ планують долучити ексвагнерівців і кадирівців — Генштаб ЗСУ (укр.). Суспільне | Новини. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  32. ↑ Karmanau, Yuras; Heintz, Jim; Isachenkov, Vladimir; LaPorta, James (26 лютого 2022). Russians Push Toward Ukraine's Capital as Residents Take Cover. Time. Associated Press. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-26 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Defending Kyiv: 'I'm 100 percent sure the Russians won't get through'. France 24. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  34. ↑ Radio Liberty Georgia. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  35. ↑ Hesel, Phil (26 лютого 2022). Russian attacks repulsed in cities, regions, leaders say. NBC News. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  36. ↑ а б Daria Shulzhenko (2 травня 2022). Families mourn fallen defenders of Ukraine. Kyiv Independent. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  37. ↑ McGregor. Russian Airborne Disaster at Hostomel Airport | Aberfoyle International Security (англ.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  38. ↑ Підрозділ тероборони "Азов" у Києві став окремим полком спецпризначення ЗСУ. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 09 березня 2022. [Архівовано 2022-04-14 у Wayback Machine.]
  39. ↑ Azov Battalion: 'We are patriots – we're fighting the real Nazis of the 21st century'. Military Times. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  40. ↑ The fighters who took over a retail store to defend Kyiv. The Japan Times. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  41. ↑ Ponomarenko, Illia (21 лютого 2022). Regular Kyivans get ready to help repel Russian attack. Kyiv Independent. Процитовано 26 лютого 2022.
  42. ↑ Foreign fighters now on battlefield helping battle Russia: Ukraine. Military Times. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  43. ↑ Смяротна паранены, застаўся прыкрываць сваіх. Хто такі беларус «Тур», забіты пад Кіевам. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
  44. ↑ The Battle for Kyiv Looms as a Long and Bloody Conflict. The New York Times. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  45. ↑ Russia keeps up attacks in Ukraine as two sides hold talks. Military Times. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  46. ↑ Krikunenko, Iryna (7 квітня 2022). Брат по зброї. Командир чеченських добровольців, який воює за Україну, розповідає про свої три війни з Росією. NV (укр.). Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
  47. ↑ Chechen, Tatar Muslims fight for Ukraine – DW – 03/24/2022. dw.com (англ.). Процитовано 10 грудня 2022.
  48. ↑ НАТО: Росія перекинула в Білорусь 30 тисяч солдатів (укр.). Deutsche Welle. 3 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  49. ↑ {{cite web|url=https://www.9news.com.au/world/what-we-know-about-64-kilometre-long-russian-convoy-headed-for-kyiv-ukraine-explained/53b58921-dc8c-4833-b7e1-6654bd2c0267%7Ctitle=What[недоступне посилання] we know about 64km-long Russian convoy headed for Kyiv|publisher=9news|language=eng|date=2022-03-02|accessdate=29 жовтня 2022
  50. ↑ {{cite web|url=https://www.theguardian.com/world/2022/feb/06/russian-troops-ready-to-seize-ukrainian-capital-says-former-defence-chief%7Ctitle=Russia has enough troops ready to take Kyiv, says former Ukraine defence chief|publisher=The Guardian|language=eng|date=2022-03-02|accessdate=29 жовтня 2022
  51. ↑ {{cite web|url=https://www.ft.com/content/9e3f0736-d60d-4627-95fa-ced2aa422a82%7Ctitle=Military briefing: Ukraine uses guerrilla counter-attacks to take fight to Russia|publisher=Financial Times|language=eng|date=2022-03-02|accessdate=29 жовтня 2022
  52. ↑ а б У Києві з початку повномасштабної агресії РФ загинули 222 людини, 889 зазнали поранень. Пошкоджені 36 житлових будинків, 6 шкіл та 4 садочки – Микола Поворозник (укр.). Офіційний портал Києва. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  53. ↑ Київ: важливе за 24 березня (укр.). Офіційний портал Києва. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  54. ↑ «Багато п’ють і продають дизпаливо»: білоруси про російських військових на навчаннях «Союзна рішучість-2022» (англ.). Радіо Свобода. 16 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  55. ↑ Troops and military vehicles have entered Ukraine from Belarus (англ.). CNN. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  56. ↑ Ukraine says it was attacked through Russian, Belarus and Crimea borders (англ.). CNN. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  57. ↑ Belarusian troops could be used in operation against Ukraine if needed, Lukashenko says (англ.). Рейтер. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  58. ↑ Примусове вторгнення: що змінює участь військ Білорусі на боці РФ (укр.). Європейська правда. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  59. ↑ Лукашенко визнав, що з території Білорусі запустили ракети по Україні (укр.). Радіо Свобода. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  60. ↑ Ukrainian Official Says Belarus Has Joined the War, as Russia Pummels Kharkiv (англ.). Time. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. [Архівовано 2022-03-02 у Wayback Machine.]
  61. ↑ «Вошиві» російські солдати, «заградотряди» та чисельні втрати: як насправді воюють кадирівці в Україні (укр.). Служба безпеки України. 21 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  62. ↑ Олена Петришин (17 квітня 2022). «Ми готуємося до найгірших сценаріїв і до повторної спроби взяти Київ»: інтерв’ю з Миколою Жирновим. vechirniy.kyiv.ua.
  63. ↑ У Києві через вибух пошкоджено будинки (укр.). Українська правда. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  64. ↑ У МВС надали перелік локальних вибухів у регіонах і дані про постраждалих (укр.). Радіо Свобода. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  65. ↑ Над Києвом збили ворожий безпілотник. Загорівся житловий будинок, є поранені (укр.). Суспільне | Новини. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  66. ↑ По Києву завдаються ракетні удари - міноборони України (укр.). Deutsche Welle. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  67. ↑ ЗСУ знищили у Києві колону російської техніки (укр.). Радіо Свобода. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  68. ↑ У Києві у житловий будинок влучила ракета – влада (укр.). Радіо Свобода. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  69. ↑ Росіяни скинули боєприпас на склади в Києві, загинули дві людини (укр.). Українська правда. 26 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  70. ↑ Напад РФ: під час обстрілів Києва снаряди потрапили у пункт поховання радіоактивних відходів (укр.). Слово і Діло. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  71. ↑ У Києві на Троєщині окупанти вгатили по подвір'ю багатоповерхівки (укр.). Лівий берег. 27 лютого 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  72. ↑ У Києві п'ятеро людей загинули внаслідок обстрілу телевежі, ще п'ять – поранені (укр.). Суспільне | Новини. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  73. ↑ У Києві стався вибух у районі Південного вокзалу (укр.). НВ. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  74. ↑ а б Ворог обстріляв Київ: горіла адмінбудівля на Подолі, там збили безпілотник (укр.). Українська правда. 12 березня 2022. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  75. ↑ Російські окупанти вдарили з артилерії по психоневрологічному інтернату у Пущі-Водиці (укр.). Українська правда. 13 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  76. ↑ «Київ зазнав атак». Снаряд потрапив у будинок на Оболоні. Фото (укр.). Суспільне | Новини. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  77. ↑ Окупанти вдарили по заводу «Антонов» у Києві (укр.). Слово і Діло. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  78. ↑ У Києві на Куренівці внаслідок артобстрілу РФ спалахнула багатоповерхівка, є загиблий (укр.). Суспільне | Новини. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
  79. ↑ У Києві снаряд днями влучив у ТРЦ Lavina Mall (укр.). Телеканал «Київ». 14 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  80. ↑ а б Ще два будинки пошкоджено у Святошинському районі та наземну частину станції метро «Лук’янівська» – КМДА (укр.). Радіо Свобода. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  81. ↑ Наслідки обстрілу армією Росії житлового будинку в Святошинському районі Києва (фотосвідчення) (укр.). Радіо Свобода. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  82. ↑ а б Обстріл будинків на Подолі та в районі Осокорків у Києві: щодо жертв невідомо, працюють рятувальники (укр.). Радіо Свобода. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  83. ↑ У Шевченківському районі Києва внаслідок ранкового обстрілу пошкоджені дві багатоповерхівки (укр.). Радіо Свобода. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  84. ↑ У Києві через авіаобстріл зруйновано приватні будинки (укр.). Суспільне | Новини. 16 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  85. ↑ У Києві залишки збитої ракети влучили в будинок у Дарницькому районі – 1 людина загинула, 3 – постраждали (укр.). Радіо Свобода. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  86. ↑ Обстріл РФ Святошинського району Києва: дві людини загинули – ДСНС (укр.). Радіо Свобода. 17 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  87. ↑ Обстріл Подільського району Києва: 1 загиблий, 19 постраждалих, з яких 4 дітей (укр.). Українська правда. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  88. ↑ Святошинський район Києва обстріляли з важкої артилерії (укр.). Коментарі. 18 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  89. ↑ У Святошинському районі Києва уламки снаряду влучили в житловий будинок (укр.). Суспільне | Новини. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  90. ↑ У Подільському районі Києва пролунали вибухи, четверо загиблих (укр.). Українська правда. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  91. ↑ На Оболоні у Києві через обстріл військ РФ загорілася вантажівка і дві будівлі – ДСНС (укр.). Радіо Свобода. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  92. ↑ а б Російські військові обстріляли два житлові райони Києва, є травмовані (укр.). Суспільне | Новини. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  93. ↑ В Оболонському районі Києва снаряд влучив у приватний будинок (укр.). Слово і Діло. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  94. ↑ У Києві уламки ракети спричинили пожежу у приватній садибі (укр.). Українська правда. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  95. ↑ У Пуща-Водиці російські окупанти розбомбили пожежну частину (Відео) (укр.). Коментарі. 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  96. ↑ Російський удар ракетами по Києву: загинула журналістка, 10 людей поранені (укр.). BBC News | Україна. 29 квітня 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
  97. ↑ У Києві обстріляли Дарницький вагоноремонтний завод. Що відомо (укр.). BBC News | Україна. 5 червня 2022.
  98. ↑ Росія поцілила у військовий об'єкт у Києві: подробиці ранкового обстрілу (укр.). Gazeta.ua. 5 червня 2022.
  99. ↑ Ракетна атака на Київ: наслідки удару по житловій багатоповерхівці у центрі столиці (фоторепортаж) (укр.). Радіо Свобода. 26 червня 2022.
  100. ↑ Ракети в Києві пошкодили не лише 9-поверхівку, а ще й дитсадок (укр.). Українська правда. 26 червня 2022.
  101. ↑ На Святошині від обстрілів росіян постраждали будівлі двох інтернатів: з'явились фото (укр.). Київ TV. 10 жовтня 2022. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.
  102. ↑ Росія вдарила по «мосту Кличка» (укр.). Главком. 10 жовтня 2022.
  103. ↑ Наслідки удару рашистів по центру Києва. Фоторепортаж (укр.). Цензор.нет. 10 жовтня 2022.
  104. ↑ Ракетний удар по Києву: наразі відомо про 8 загиблих та 24 поранених. Відео (укр.). Цензор.нет. 10 жовтня 2022.
  105. ↑ Атака на Київ: наслідки масованого обстрілу центру столиці (укр.). Радіо Свобода. 10 жовтня 2022.
  106. ↑ а б в Масований ракетний обстріл 10 жовтня (карта) (укр.). Texty.org.ua. 10 жовтня 2022.
  107. ↑ День масованих атак РФ. У центрі Києва зруйновано житловий будинок, четверо загиблих, РФ вдарила по енергооб'єктах у всій Україні - головне (укр.). НВ. 17 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
  108. ↑ «Вийду на балкон і буду дулі тикати тим безпілотникам». Як Київ оговтується від атаки дронів-камікадзе (укр.). Суспільне | Новини. 17 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
  109. ↑ Перекривали дорогу і побачили у небі «мопед»: поліцейські розповіли, як збивали дрони над Києвом (укр.). Суспільне | Новини. 17 жовтня 2022. Процитовано 17 жовтня 2022.
  110. ↑ Після російських атак частково обмежене постачання електрики та води на лівому березі Києва – Кличко (укр.). Радіо Свобода. 18 жовтня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022.
  111. ↑ Вибухи у Києві. Знайшли тіло одного загиблого (укр.). Суспільне | Новини. 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
  112. ↑ а б в Ворожі війська здійснили по Україні 392 обстріли, зруйновано 6 мостів, - МВС (укр.). Лівий берег. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
  113. ↑ У Городні та Семенівці фіксують російську військову техніку (укр.). Суспільне | Новини. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  114. ↑ New satellite images show dozens of vehicles have moved across a pontoon bridge near Chernobyl (англ.). CNN. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  115. ↑ На білих КАМАЗах з червоними прапорцями: біля Чорнобиля окупанти нарядилися «миротворцями» (укр.). УНІАН. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  116. ↑ Зруйнований міст над рікою Уж між КПП «Дитятки» та Чорнобилем (укр.). Фотобанк УНІАН. 26 квітня 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  117. ↑ а б Збивають дошки і насипають землю: люди почали відновлювати мости до Чернігова (укр.). Суспільне | Новини. 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  118. ↑ Російські танки, які йдуть на Київ, зупинили біля Іванкова. Підірвали міст (укр.). Українська правда. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
  119. ↑ а б Під Києвом підірвали мости, щоб зупинити ворога (укр.). Українська правда. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
  120. ↑ Зруйнований міст, що веде з Ірпеня на Київ: «Ось що ти несеш іншим народам, «великий російський народ». Фото (укр.). Цензор.нет. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.