Бренда Ваккаро — Вікіпедія

Бренда Ваккаро
Brenda Vaccaro
Зображення
Зображення
Дата народження18 листопада 1939(1939-11-18)[1][2][3] (85 років)
Місце народженняБруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
ГромадянствоСША США
Alma materNeighborhood Playhouse School of the Theatred і середня школа Томаса Джефферсонаd
Професіяакторка
Кар'єра1961 — дотепер
Нагороди
IMDbID 0882853
CMNS: Бренда Ваккаро у Вікісховищі

Бренда Буелл Ваккаро (англ. Brenda Vaccaro, нар. 18 листопада 1939(19391118)) — американська акторка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Брукліні 18 листопада 1939 року в сім'ї італійців Крістіни Павії та Маріо Ваккаро, які були власниками ресторанів італійської кухні. Дитинство пройшло в Далласі, де батьки відкрили свій перший ресторан[4]. У 1958 році Бренда закінчила середню школу і повернулася до Нью-Йорка, щоб здобути акторську освіту[5]. У 1961 році дебютувала на Бродвеї у постановці «Всі люблять опал», за роль якої була удостоєна «Світової театральної нагороди».

У Бренди Ваккаро також були ролі у бродвейських п'єсах «Квітка кактуса», «До побачення, люди», «Непарна пара», «Жінки Джейка» та деяких інших. За свою акторську кар'єру тричі номінувалася на премію Тоні.

У 1969 році Ваккарро стала номінанткою на премію «Золотий глобус» за роль у фільмі «Опівнічний ковбой», де знімалася разом із Дастіном Гоффманом та Джоном Войтом. За роль в екранізації твору Жаклін Сьюзан «Одного разу мало» у 1975 році Ваккаро була номінована на «Оскар» та удостоїлася Золотого глобуса за найкращу жіночу роль другого плану. Вона також знялася в фільмах Аеропорт 77 (1977), Козеріг один (1978), Супердівчина (1984), Вода (1985), Любовна історія (1994), У дзеркала два обличчя (1996).

Крім театру та кіно, Ваккаро багато знімається і на телебаченні. Виконувала ролі у багатьох телесеріалах, серед яких «Захисники», «Вулиці Сан-Франциско», «Човник кохання», «Вона написала вбивство», «Золоті дівчата», «Друзі», «Еллі Макбіл» та «Частини тіла». 1973 року стала володаркою премії «Еммі» за роль у комедійному вар'єте «Форма речей».

Ваккаро тричі була у шлюбі, з 1986 року одружена з Гаєм Гектором.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Еммі 1973 — «Найкраща акторка другого плану в комедії або вар'єте» («Форма речей»)
  • Золотий глобус 1976 — «Найкраща акторка другого плану» («Одного разу мало»)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. Discogs — 2000.
  4. Dallas restaurateur Vaccaro dead at 93 | Nation's Restaurant News | Find Articles at BNET.com
  5. Rhode Island news | projo.com | The Providence Journal | Movies. Архів оригіналу за 3 вересня 2006. Процитовано 7 березня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]