Кеті Хурадо — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хурадо.
Кеті Хурадо
ісп. Katy Jurado
Зображення
Зображення
Ім'я при народженніісп. María Cristina Estela Claudia Soledad Katherina Lucía Marcela Jurado García
Народилася16 січня 1924(1924-01-16)[1][3][…]
Гвадалахара, Мексика
Померла5 липня 2002(2002-07-05)[1][4][…] (78 років)
Куернавака, Мексика[6][7][8]
  • ниркова недостатність і хронічне обструктивне захворювання легень
    • Громадянство Мексика
    Релігіякатолицтво
    Діяльністьакторка, журналістка, критикиня, телеакторка, кіноакторка, акторка театру
    Роки діяльності1943 — 2002
    У шлюбі зЕрнест Борґнайн
    IMDbnm0432827
    Автограф
    Нагороди та премії
    CMNS: Кеті Хурадо у Вікісховищі

    Кеті Хурадо (ісп. Katy Jurado; 16 січня 1924, Гвадалахара, Халіско — 5 липня 2002, Куернавака, Морелос) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення.

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Марія Крістіна Естела Марсела Хурадо Гарсія (справжнє ім'я акторки) народилася 16 січня 1924 року у місті Гвадалахара, штат Халіско, в родині Луїса Хурадо Очоа, юриста і землевласника, та Вісенти Естели Гарсія де ла Гарса де Хурадо, де окрім неї були ще двоє синів — Рауль і Оскар Серхіо. Її мати в юності була співачкою і працювала на радіо. Її дядьком був композитор Белісаріо де Хесус Гарсія (1894—1952), а двоюрідним братом політик Еміліо Портес Хіль (1890—1978), Президент Мексики у 1928—1930 роках. Навчалася в релігійній школі чорниць-терезіанок у Мехіко, потім вивчилась на секретаря. 1940 року Еміліо Фернандес запросив її на одну з ролей у своїй дебютній стрічці «Острів пристрасті», та, попри те, що її хрещеним батьком був актор Педро Армендаріс, батьки заборонили їй зніматися в кіно. Того ж року вона познайомилася з актором Віктором Веласкесом (в майбутньому вітчимом акторок Лорени Веласкес і Терези Веласкес) і скоро вступила з ним у шлюб, завдяки чому позбавилася батьківської опіки та почала зніматися в мексиканських фільмах на амплуа фатальної жінки. У подружжя народились двоє дітей — син Віктор Хуго Веласкес Хурадо (загинув в автомобільній аварії 1981 року у 35-річному віці) та дочка Сандра Веласкес Хурадо. Шлюб завершився розлученням 1946 року.

    1951 року її було запрошено на одну з ролей в американському фільмі «Тореадор і леді», після чого на неї звернули увагу голлівудські продюсери. 1952 року виконала роль Елен Рамірес у вестерні «Рівно опівдні» Стенлі Крамера з Гері Купером та Грейс Келлі, за яку отримала премію Золотий глобус за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі, ставши першою латиноамериканкою, яка стала лауреатом цієї премії. 1953 року знялася у фільмі «Звір» Луїса Бунюеля, за роль в якому наступного року отримала премію Арієль як найкраща акторка другого плану. 1954 року виконала одну з ролей у фільмі «Зламаний спис» Едварда Дмитрика, за яку була номінована на премію Оскар у категорії найкраща акторка другого плану, ставши першою латиноамериканкою, яка стала номінантом на цю премію. 1955 року знялася в американсько-італійському фільмі «Трапеція» за участю Тоні Кертіса, Джини Лоллобриджиди та Берта Ланкастера. Того ж року з'явилася у фільмі «Випробування» Марка Робсона в ролі матері хлопця-мексиканця, несправедливо звинуваченого у згвалтуванні білої дівчини, яка принесла їй номінацію на премію Золотий глобус у категорії найкраща акторка другого плану.

    1956 року дебютувала на Бродвеї у постановці «Філумена Мартурано» з Рафом Валлоне.

    31 грудня 1959 року Хурадо стала дружиною американського актора Ернеста Боргнайна. Після розлучення у 1963 році в акторки почалася депресія, яка призвела до спроби самогубства. 1968 року вона назавжди переїхала до Мексики, хоча й продовжувала зніматися в Голлівуді.

    1973 року за роль у мексиканському фільмі «Віра, надія і милосердя» Хорхе Фонса отримала премію Арієль як найкраща акторка. 1992 року отримала премію Золота бутса. Зіграла у двох мексиканських теленовелах — «За мостом» (1993—1994) та «Мені не жити без тебе» (1996). 1997 року отримала почесну премію Золотий Арієль за кар'єрні досягнення. 1998 року з'явилася у вестерні «Країна пагорбів і долин» Стівена Фрірза. Того ж року зіграла роль матінки Доріти у фільмі «Євангеліє див» Артуро Ріпштейна, яка принесла їй ще одну премію Арієль у категорії найкраща акторка другого плану. Її останньою роллю стала Еперанса Малагон у фільмі «Таємниця Есперанси», який було випущено вже після смерті акторки.

    Кеті Хурадо померла 5 липня 2002 року в себе вдома у місті Куернавака, штат Морелос, від ниркової недостатності та емфіземи легень в 78-річному віці[9].

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]
    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1951 ф Тореадор і леді Bullfighter and the Lady Чело Естрада
    1952 ф Рівно опівдні Hugh Noon Елен Рамірес
    1953 ф Звір El bruto Палома
    1953 ф Вістря стріли Arrowhead Ніта
    1954 ф Зламаний спис Broken Lance сеньйора Деверо
    1955 ф Гонщики The Rasers Марія Чавес
    1956 ф Людина з Дель-Ріо Man from Del Rio Естела
    1956 ф Випробування Trial Консуело Чавес
    1956 ф Трапеція Trapeze Роза О'Флінн
    1961 ф Одноокі валети One-Eyed Jacks Марія Лонгворт
    1961 ф Варавва Barabba Сара
    1962 с Дні в Долині Смерті Death Valley Days Ла Тулес
    1973 ф Пет Ґерретт і Біллі Кід Pat Garrett and Billy the Kid місіс Бейкер
    1974 ф Віра, надія і милосердя Fe, esperanza y caridad Еулохія
    1976 ф Муляри Los albañiles Хосефіна
    1978 ф Діти Санчеса The Children of Sanches Чата
    1979 ф Вдова Монтьєль La viuda de Montiel Мама Гранде
    1980 ф Спокуса La seducción Ісабель
    1981 тф Евіта Перон Evita Peron донья Хуана
    1984 ф Під вулканом Under the volcano сеньйора Грегоріо
    1993—1994 с За мостом Más allá del puente Ілюмінада
    1996—1997 с Мені не жити без тебе Te sigo amando Хустіна
    1998 ф Країна пагорбів і долин The Hi-Lo Country Меєса
    1998 ф Євангеліє див El evangelio de las maravillas матінка Доріта
    2002 ф Таємниця Есперанси Un secreto de Esperanza Есперанса Малагон

    Нагороди та номінації

    [ред. | ред. код]

    Оскар

    • 1955 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Зламаний спис).

    Золотий глобус

    Арієль

    • 1954 — Найкраща акторка другого плану (Звір).
    • 1974 — Найкраща акторка (Віра, надія і милосердя).
    • 1982 — Номінація на найкращу акторку (Спокуса).
    • 1997 — Золотий Арієль — за кар'єрні досягнення.
    • 1999 — Найкраща акторка другого плану (Євангеліє див).

    TVyNovelas Awards

    • 1998 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженої акторки (Мені не жити без тебе).

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136227511 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ http://www.nndb.com/people/579/000092303/
    4. ↑ а б Encyclopædia Britannica
    5. ↑ SNAC — 2010.
    6. ↑ http://community.combatsim.com/topic/26466-this-day-in-wwii-20-july-1940-1944/
    7. ↑ http://lubbockonline.com/stories/070602/wor_0706020083.shtml
    8. ↑ http://www.newprophecy.net/more5.htm
    9. ↑ https://elpais.com/diario/2002/07/07/espectaculos/1025992801_850215.html

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    • Кеті Хурадо на сайті IMDb (англ.)
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кеті_Хурадо&oldid=43643390