Булах Андрій Глібович — Вікіпедія

Андрій Глібович Булах
рос. Андрей Глебович Булах
Народився29 березня 1933(1933-03-29) (91 рік)
Ленінград
Помер21 вересня 2020(2020-09-21) (87 років)
Санкт-Петербург, Росія
КраїнаСРСР СРСР
Росія Росія
Діяльністьмінералог, геолог, викладач університету
Alma materЛенінградський державний університет
Галузьмінералогія
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Андрій Глібович Булах (29 березня 193321 вересня 2020) — російський радянський вчений у галузі мінералогії, професор, доктор геолого-мінералогічних наук (1979).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 29 березня 1933 року в місті Ленінграді (нині — Санкт-Петербург, Росія) в родині інженерів-будівельників.

У 1955 році з відзнакою закінчив геологічний факультет Ленінградського державного університету за спеціальністю «Геохімія і пошук корисних копалин». За направленням працював у Всесоюзному геологічному інституті. З 1962 року — співробітник Ленінградського університету: завідувач навчальною лабораторією, доцент, професор, завідувач кафедрою мінералогії (1987—1992), знов професор цієї ж кафедри.

Член вченої ради Всеросійського мінералогічного товариства (ВМТ), голова Комісії з нових мінералів ВМТ, член комісії з нових мінералів і назв мінералів Міжнародної мінералогічної асоціації.

Член редколегій журналів «Записки Всероссийского минералогического общества» і «Мінералогічного журналу», член спеціалізованих рад з захисту дисертацій, член навчально-методичного об'єднання Російської Федерації з геологічних дисциплін.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Головною темою наукових досліджень А. Г. Булаха було вивчення мінералогії низки рідкіснометалевих родовищ Кольського півострова, приурочених до лужно-ультраосновних комплексів і пов'язаних з ними карбонатитів.

Ним розроблена оригінальна фізико-хімічна модель формування карбонатитів, яка усунула деякі спірні питання і, певною мірою, примирила прихильників магматичного і метасоматичного походження цих природних утворень.

Під керівництвом А. Г. Булаха захищено 15 кандидатських та 3 докторські дисертації.

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

«Заслужений працівник вищої школи Російської Федерації» (1999). Нагороджений медаллю «За звитяжну працю в ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970).

Лауреат університетської премії 1990 року «за високу педагогічну майстерність і підготовку наукових кадрів».

Почесний член Всеросійського (ВМТ) й Українського (УМТ) мінералогічних товариств.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • «Каледонский комплекс ультраосновных, щелочных пород и карбонатитов Кольского полуострова и Северной Карелии». — М.: Недра, 1965.
  • «Металлогенические особенности щелочных формаций восточной части Балтийского щита». — Л.: Недра, 1971.
  • «Проблемы минералогии и петрологии карбонатитов». — Л.: Изд-во ЛГУ, 1984.
  • «Фосфорные руды докембрийских толщ Алдана». — Л.: Изд-во ЛГУ, 1990.
  • «Экспертиза камня в памятниках архитектуры: Основы, методы, примеры». — СПб.: Наука, 2005.

Посилання

[ред. | ред. код]