Бурба Василь Васильович — Вікіпедія
Василь Бурба | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-полковник | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Народження | 1 січня 1978 (46 років) | ||||||
Alma Mater | НА СБУ | ||||||
Військова служба | |||||||
Приналежність | Україна | ||||||
Вид ЗС | Збройні сили | ||||||
Рід військ | Воєнна розвідка | ||||||
Формування | ГУР | ||||||
Війни / битви | Війна на сході України | ||||||
Командування | |||||||
| |||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||
Васи́ль Васи́льович Бурба (нар. 1 січня 1978 року[1], за іншими даними — 4 червня 1978 року[2]) — генерал-полковник Збройних сил України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (2016—2020). Учасник російсько-української війни.
Закінчив Національну академію СБУ за спеціальністю «Право». 2011 року у званні майора був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ст. Працював у СБУ[3].
Під час Євромайдану працював на посаді начальника 2-го управління «К» ГУ СБУ, займався координацією роботи з правоохоронними органами, прокуратурою, міністерством оборони, МНС та судовою гілкою влади[1].
За інформацією деяких українських ЗМІ займався джерелами фінансування Антимайдану[1][4][5]. 24 лютого 2014 року Геннадій Москаль оприлюднив фотокопії частини планів спецоперацій зачистки Євромайдану «Бумеранг» та «Хвиля», у яких вказано, що Бурба був відповідальним за блокування автомобільних доріг на в'їздах до Києва та за цілодобове забезпечення необхідної для проведення операцій кількості нарядів ДСНС із залученням інженерної техніки[6]. Також 26 листопада 2021 року в ході пресконференції Президент України Володимир Зеленський повторив відому з опублікованих документів інформацію, що Бурба «керував блокуванням транспорту на Майдані, коли розганявся Майдан»[7]. Згодом колишній глава Офісу Президента України Андрій Богдан заперечив слова Володимира Зеленського щодо участі Бурби в блокуванні транспорту на Майдані[8]. Згодом сам Бурба заявив, що правоохоронці неодноразово проводили перевірку його дій під час Євромайдану і жодних звинувачень щодо нього не було висунуто[9][10].
За даними «Інформаційного спротиву», з лютого 2014 року був призначений виконувачем обов'язків начальника Департаменту контррозвідки СБУ, а в березні це призначення було затверджене офіційно[11][4].
На заклик Валерія Кондратюка перейшов у бойовий підрозділ, сформований Департаментом контррозвідки. За даними «Інформаційного спротиву», цей підрозділ вже 12 березня 2014 року затримав кадрового офіцера ГРУ ГШ ЗСРФ Філатова Романа Борисовича (19.08.1981) в районі дислокації військових частин ЗСУ в Херсонській області. Філатов мав український паспорт на прізвище Євгена Арбузова з Криму. Разом із захопленням Філатова, було ліквідовано й агентурно-розвідувальну групу. Філатова було згодом обміняно на українських активістів і військовослужбовців із Криму, яких утримували російські окупаційні сили. Серед визволених були, зокрема, Юлій Мамчур і Сергій Гайдук. За оцінкою «Інформаційного спротиву», внаслідок цієї операції й ефективної роботи контррозвідки, керівництво РФ було змушене відмовитися від масового застосування агентурних груп на території України[11].
Під час війни на сході України, з травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України, був куратором від Головного управління розвідки Міністерства оборони України[3] Координував роботу всіх оперативних груп контррозвідки СБУ в зоні проведення АТО[11].
Разом з Валерієм Кондратюком у 2015 році перевівся до Головного управління розвідки Міністерства оборони України, пізніше призначений заступником начальника ГУР МОУ[11]. За успішне проведення низки агентурно-розвідувальних операцій у квітні 2016 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня[11], у серпні присвоєно військове звання генерал-майора.
15 жовтня 2016 року, у віці 38 років, призначений начальником Головного управління розвідки[12][13][14][15]. Змінив на цій посаді Валерія Кондратюка.
2019 року був введений до складу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю[16].
5 серпня 2020 року звільнений з посади начальника ГУР[17]. У грудні 2021 року звільнився з державної служби[18].
- Генерал-майор (2016)
- Генерал-лейтенант (2017)
- Генерал-полковник (2018)[19]
- Орден Богдана Хмельницького II ступеня (квітень 2016)[11]
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (23.08.2011) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, зміцнення економічної безпеки держави, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди 20-ї річниці незалежності України[20].
- Іменна вогнепальна зброя[11]
- ↑ а б в Василь Бурба. obozrevatel.com. Обозреватель. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ Смірнов, Юрій (29 липня 2022). Генерал тіней. Справжня історія Василя Бурби. liga.net. Інформаційне агентство ЛІГАБізнесІнформ. Процитовано 29 липня 2022.
- ↑ а б 7 фактів про Василя Бурбу, нового керівника ГУР Міноборони України. Новинарня (укр.). 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ а б Хотів розігнати Майдан – і став головним військовим розвідником України. А шо... volyn.com.ua. Волинь. 25 жовтня 2016. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ Порошенко представив нового начальника розвідки Василя Бурбу. umoloda.kyiv.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ Москаль, Геннадій (24 лютого 2014). У справі про криваві події на майдані починаються незрозумілі ігрища й намагання вигородити окремих злочинців. moskal.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 4 грудня 2021.
- ↑ Бурба керував блокуванням транспорту під час розгону Євромайдану та торгував інформацією, – Зеленський. ukranews.com. Українські новини. 1 грудня 2021. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
- ↑ Колишній глава Офісу президента Андрій Богдан звинуватив президента Володимира Зеленського у неправдивих заявах, озвучених під час пресмарафону «30 запитань президенту України» [Архівовано 1 грудня 2021 у Wayback Machine.], suspilne.media
- ↑ Бурба заявив, що позиватиметься до Зеленського. У чому справа [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.], suspilne.media
- ↑ Ексглава ГУР МО Бурба теж подає до суду на Зеленського після його пресконференції [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.], Ліга. Новини
- ↑ а б в г д е ж admin (24 жовтня 2016). У военной разведки Украины - новый начальник. Информационное сопротивление (ru-RU) . Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 15 жовтня 2016 року № 466/2016 «Про призначення В.Бурби начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №466/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 10 серпня 2019.
- ↑ Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу // Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 8 вересня 2017.
- ↑ Президент представив нового голову розвідки Міноборони Василя Бурбу. ukranews.com. Українські новини. 24 жовтня 2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 23 грудня 2019 року № 939/2019 «Про персональний склад Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю»
- ↑ Указ Президента України від 5 серпня 2020 року № 307/2020 «Про звільнення В.Бурби з посади начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України»
- ↑ Бурба звільнився з військової служби, – ЗМІ. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 16 грудня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 12 жовтня 2018 року № 322/2018 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 843/2011 «Про відзначення державними нагородами України»
- У военной разведки Украины — новый начальник [Архівовано 10 серпня 2019 у Wayback Machine.](рос.) // sprotyv.info, 24 жовтня 2016
- Новий «рульовий» розвідки. Хто такий Василь Бурба [Архівовано 10 березня 2020 у Wayback Machine.] // 112.ua, 25 жовтня 2016
- Тарас Клочко, «Бумеранг» Москаля. Чим всіх переполохав глава ГУР Василь Бурба [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] // depo.ua, 18 жовтня 2016
- Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] // ГУР МОУ