Бурчак (Василівський район) — Вікіпедія

село Бурчак
Меморіал полеглим воїнам під час Другої світової війни
Країна	Україна
Область	Запорізька область
Район	Василівський район
Тер. громада	Михайлівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA23040170030035275
Основні дані
Засноване	1814 (210 років)
Перша згадка	1814
Населення	1644 особи
Площа	5,1 км²
Густота населення	322,35 осіб/км²
Поштовий індекс	72010
Телефонний код	+380 6132
Географічні дані
Географічні координати	47°22′16″ пн. ш. 35°18′33″ сх. д. / 47.37111° пн. ш. 35.30917° сх. д. / 47.37111; 35.30917
Середня висота над рівнем моря	90 м
Відстань до районного центру	18 км
Найближча залізнична станція	Бурчацьк
Місцева влада
Адреса ради	72000, Запорізька обл., Василівський р-н, с-ще Михайлівка, вул. Центральна, буд. 36
Карта
Бурчак
Бурчак
Мапа
Бурчак у Вікісховищі

Бурча́к — село в Україні, у Михайлівській селищній громаді Василівського району Запорізької області. Населення становить 1644 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Бурчацька сільська рада.

Село Бурчак розташоване за 5 км від села Любимівка та міста Василівка. Селом тече пересихаючий струмок з загатою. Поруч пролягають автошлях територіального значення Т 0818 та залізниця, станція Бурчацьк.

Село Бурчак засноване у 1814 році вихідцями з сусіднього села Михайлівки. На місці сучасного села колись були сторожові вежі ногайських поселень Карачекрак і Самис.

У 1874 році поблизу села прокладена залізниця, на якій через два роки виникла залізнична станція, яка отримала назву Бурчацьк.

З 7 березня 1923 року село перебувало в складі Михайлівського району.

Село Бурчак раніше відоме своїми квітучими садами. Тоді, роботи у селі вистачало всім, сюди приїздили працювати навіть з найближчих селищ. Час розквіту села припав на 1970-ті роки. Саме тоді висока родючість бурчацьких земель привернула увагу радянської влади. Одразу був створений радгосп «Червоний фронт» і закладено понад 800 гектарів садів, де працювало майже все населення Бурчака. Були збудовані олійниця, пекарня, фруктова сушарка, маслоцех та приміщення з холодильними камерами. Паралельно розвивалось сільське господарство. Пізніше провели газопровід, зробили дороги, а ще збудували баню та більярдну — не кожне село могло похвалитись такою інфраструктурою. Радгосп-мільйонер щороку з одного гектару давав 46 центнерів зернових, 300 центнерів яблук, 100 центнерів черешні. Саджанців вирощували по 200 тисяч одиниць.

Акціонерами стали мешканці села, а контрольний пакет акцій опинився у колишнього директора радгоспу «Червоний фронт» Віктора Шлеєнка. Саме він і перепродав сади дніпровським бізнесменам. Якщо 1970-ті роки місцеві називають часом розквіту, то 2006 рік — назавжди залишиться у пам'яті жителів як рік, коли все закінчилось. Більшу частину садів повирубували, а допоміжні підприємства закрили. За словами односельців, у колишнього директора радгоспу «Червоний фронт» Віктора Шлеєнка нещодавно стався інсульт. Нині тяжко хворіє і село Бурчак, без колишніх розкішних садів та підприємств, потроху почало гинути. Молодь від безробіття тікає у місто, старі залишаються вдома, виживаючи лише за рахунок домашнього господарства.

У 2014 році у Бурчацьких садів з'явився ще один господар. Колишній, що довів територію до занепаду, вирішив позбутися підприємства, яке не давало прибутку. Нові власники оцінили родючість Бурчацької землі і спробують відновити господарство^[1].

14 грудня 2017 року, в ході децентралізації, село увійшло до складу Михайлівської селищної громади.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», село увійшло до складу Михайлівської селищної громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Михайлівського району, село увійшло до складу Василівського району^[3].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1653 особи, з яких 747 чоловіків та 906 жінок.^[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1645 осіб.^[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[6]

• ТОВ «Бурчак», агрофірма

• Школа.
• Дитячий садочок.
• Будинок культури.
• Амбулаторія.

Уродженці села:

• Бережний Микола Миколайович — український науковець-металург, доктор технічних наук, професор.
• Лещенко Микола Ничипорович — український історик.
• Носаль Євдокія Іванівна — Герой Радянського Союзу.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Запорізька область)

• Погода в селі Бурчак. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615

Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.