Білокалитвинський район — Вікіпедія
Білокалитвинський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Белокалитвинский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Ростовська область | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення (2013[1]): | 98 434 особи | ||||
Площа: | 2649,8 км² | ||||
Густота населення: | 37,2 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-86383 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | місто Біла Калитва | ||||
Кількість міських поселень: | 2 | ||||
Кількість сільських поселень: | 10 | ||||
Міських населених пунктів: | 2 | ||||
Сільських населених пунктів: | 71 | ||||
Влада | |||||
Голова місцевої думи: | Сідненкова Валентина Георгіївна | ||||
Голова району: | Мельникова Ольга Олександрівна | ||||
Мапа | |||||
Білокалитви́нський райо́н (рос. Белокалитвинский район) — район у північній частині Ростовської області Російської Федерації. Адміністративний центр — місто Біла Калитва.
Район розташований у центрально-північній частині області по обидва береги річки Сіверський Донець у її нижній течії. На північному заході межує із Тарасовським районом, на заході — із Кам'янським та Красносулінським, на північному сході — із Мілютінським, на півдні — із Октябрським, Усть-Донецьким та Константиновським, на сході — із Тацинським районом.
Усть-Білокалитвенський район було утворено 1923 року у складі Шахтинської округи Донецької губернії УРСР. Вже через рік він відійшов до складу Північно-Кавказького краю. 1931 року район ліквідований, а територія увійшла до складу Шахтинського району. У1934 році район був відновлений у попередніх межах у складі Північнодонського округу Азово-Чорноморського краю. З 1937-1954 роках у складі новоствореної Ростовської області. У 1954–1957 роках перебував у складі Кам'янської області. У 1957-1963 роках - у складі Ростовської області. Остаточно відновлений 12 січня 1965 року.
У 1988–2004 роках центр району, місто Біла Калитва, мав статус міста обласного підпорядкування.
Населення району становить 98434 особи (2013; 102039 в 2010[2]).
Район адміністративно поділяється на 2 міських та 10 сільських поселень, які об'єднують 1 місто, 1 смт та 71 сільський населений пункт:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2010) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|
Білокалитвинське міське поселення | - | 44403 | Біла Калитва | 4 |
Богураєвське сільське поселення | - | 4449 | Богураєв | 7 |
Горняцьке сільське поселення | - | 9696 | Горняцький | 4 |
Грушево-Дубовське сільське поселення | - | 2332 | Грушевка | 6 |
Ільїнське сільське поселення | - | 3012 | Ільїнка | 17 |
Коксовське сільське поселення | - | 8116 | Коксовий | 3 |
Краснодонецьке сільське поселення | - | 3144 | Краснодонецька | 8 |
Литвіновське сільське поселення | - | 2711 | Литвіновка | 5 |
Нижньопоповське сільське поселення | - | 4716 | Нижньопопов | 8 |
Рудаковське сільське поселення | - | 2880 | Леніна | 2 |
Синьогорське сільське поселення | - | 8274 | Синьогорський | 8 |
Шолоховське міське поселення | - | 8306 | Шолоховський | 1 |
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|
1 | Біла Калитва | 43 651 |
2 | Шолоховський | 8 306 |
3 | Горняцький | 8 056 |
4 | Коксовий | 7 624 |
5 | Синьогорський | 5 750 |
6 | Богураєв | 2 522 |
7 | Сосни | 2 391 |
8 | Леніна | 2 182 |
9 | Литвіновка | 1 723 |
10 | Ільїнка | 1 167 |
11 | Краснодонецька | 1 164 |
Район є крайнім східним у системі Донецького кам'яновугільного басейну. Саме тому найбільшого розвитку набула промисловість — 83%. У галузі матеріального виробництва працюють 708 підприємств. Довжина залізниць — 95 км.
У смт Шолоховський розташована Іверська церква.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность и размещение населения Ростовской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Офіційний сайт району [Архівовано 2 липня 2017 у Wayback Machine.]
- На сайті адміністрації Ростовської області [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.]