Сталінська округа — Вікіпедія

Сталінська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Донецька
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	654 062 (1926)
Площа:	11 165,8 км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Сталіне
Кількість районних рад:	12
Мапа округи
Окружна влада

Ста́лінська окру́га (до 1924 року — Ю́зівська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Адміністративний центр — місто Сталіне.

За даними на 1 січня 1926 року ділилась на 12 районів: Авдіївський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Григоріївський, Макіївський, Мар'їнський, Павлівський, Селидівський, Стильський, Харцизький і Чистяківський.

• 
  Карта Юзівської округи у складі Донецької губернії, 1923
• 
  Карта Сталінської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Сталінської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року

По географічним розташуванням округа мала видовжену в широтному напрямку форму і межувала на півдні з Маріупольською, на півночі Артемівською, на північному заході з Луганською округою, на південному сході з Шахтинським округом РСФРР. Територія округи розташована на висоті 170-270 м над рівнем моря. Найбільш піднесена частина в центрі, біля станції Ясинівської, є вихідним пунктом для річок і балок. Річки Вовча, Кальміус, Мокрі Яли і Кашлагач — в межах округу незначні. Чорноземний ґрунт майже суцільно зайнятий ріллею: під лісом і сінокосом лиш невелика частина (ліс 2%, сінокіс — 2,3%). Надра округи багаті на корисні копалини, з яких найголовніші кам'яне вугілля і високоякісний каолін^[1].

Утворено 7 березня 1923 році в складі Донецької губернії під назвою Юзівська округа. В 1924 році округу перейменовано на Сталінську. У червні 1925 року поділ на губернії в Україні було скасовано й округа перейшла в пряме підпорядкування Українській СРР.

У 1925 року було завершено відновлення вугільної промисловості Сталінської округи; видобуток вугілля перевищив довоєнний рівень. До кінця відновлювального періоду в лад були введені всі старі шахти басейну, почалася реконструкция найбільших їх: ім. Ілліча в Кадіївському рудоуправлінні та ін. Розвернулося будівництво нових вугільних підприємств, на що в 1925/1926 господарському році виділено 78,8 млн крб.

Вугільна промисловість Донбасу механізовувалась. Врубові машини були встановлені на шахті № 12 Брянського рудника, у Сніжнянському, Вознесенському, Чистяківському рудоуправліннях.

Округу скасовано в липні 1930 року, як і більшість округ СРСР. Райони передано в пряме підпорядкування Української РСР.

• Виконавчий комітет Юзівсько - Сталінської окружної Ради
• Юзівський - Сталінський окружний комітет КП (б) України
• Сталінська окружна контрольна комісія КП (б) України
• Сталінській окружний комітет незаможних селян

• Завенягін Авраамій Павлович (.03.1923—.07.1923)
• Терехов Роман Якович, в. о. (.07.1923—1923)
• Завенягін Авраамій Павлович (1923—.09.1923)
• Мойсеєнко Костянтин Васильович (.01.1924—.09.1927)
• Строганов Василь Андрійович (1927—.08.1930)
• Щербаков П., в. о. (.08.1930)
• Верхових Василь Мефодійович (.08.1930—.09.1930)

• Шкадінов Микола Іванович (1923—1928),
• Зінцов Микола Іванович (в.о.) .07.1925
• Бойко Петро Дмитрович (1928—.08.1930)
• Чорноморченко Кіндрат Федотович (.08.1930—.09.1930)

За даними перепису 1926 року чисельність населення округи становила 654,1 тис. осіб. У тому числі українці — 53,3%; росіяни — 34,2%; греки — 5,1%; німці — 2,2%; євреї — 2,0%.^[2]

Рідна мова населення Сталінської округи за переписом 1926 року^[2]

Найбільш забезпечені землею були Амвросіївський Великоновосілківський і Стильська райони 17-19 гектар на двір, менш за все Авдіївський Сталінський район 9-10 гектар на двір. Склад посівної площі виглядав так: товарні посухостійкі сорти (пшениця) 41%, соняшник 10%, в середині 20-х років зросли посіви кукурудзи.

Продукти рільництва повністю покривали внутрішньо-врожайні потреби округи і давали надлишки для вивозу, але грабіжницька політика більшовиків приводила до того що в окрузі до середини 20-х був пермонентний голод. У тваринництві менш розвиненими було конярство і свинарство.

Див. також: Донецька залізниця

Довжина залізничних колій в окрузі була 640 кілометрів обслуговуються 62 станціями. Найголовніші станції з вантажообігом 10 тисяч тон на рік: Авдіївка, Амвросіївка, Бельгійський, Велико-Анадоль, Голосна, Дронове, Красногорівка, Кринична, Кутейникове, Ларине, Макіївка, Мандрикіне, Менчугове, Моспине, Мушкетово, Пост 6-й км, Рутченково, сердита Софіїне-Бродська, Сталін, Ханженкове, Чистяково, Чумаково, Щегловка, Ясинувата.

У вантажообігу переважав вивіз над ввезенням, головним чином вивозили вугілля.

Від створення і до ліквідації Юзівка була культурним та освітнім центром округи.

У Юзівці знаходилися такі навчальні заклади:

• Донецький гірничий технікум ім. товариша Артема
• Вечірній металургійний технікум
• Індустріальний робочий факультет
• Індустріально-технічна профшкола (Макіївка)
• Сільськогосподарська профшкола (Андріївський район)
• Сільськогосподарська профшкола (Павлинський район)
• Сільськогосподарська профшкола (Старобешеве)
• Музей

У Юзівці також знаходилося окружні центри різних громадських організацій серед них: Осоавиахим, ВУСМР, Товариство "Геть неписьменність", Товариства сприяння жертвам інтервенції.

У Юзівці перебували видавництва: Диктатура праці, Робочий Пропагандист, Госиздат УРСР з відділами Книгоспілка, Комуніст, Пролетар, Український робітник.

Журнали російською:

• Бюлетень Сталінського Окрдержплану
• Бюлетень Сталінського райсоюза
• Профілактична хроніка Сталінського округа
• Супутник партійного працівника

Газети російською:

• Диктатура праці
• Домна (Макіївка)
• Червоний Кооператор (Макіївка)
• Молодий Шахтар

У Вікіджерелах є

Постанова Президії ЦВК СРСР від 6 червня 1924 року «Про перейменування м. Юзівки, округи Юзівської та ст. Юзово».(рос.)

• Верменич Я. В. Сталінська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 790. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Донбасс. Южный горно-промышленный район (с 7 картами, 12 картограммами, 3 планами, 1 схемой и 2 таблицами) / под ред. Э. С. Батенина. — М. : Транспечать НКПС, 1928. — 462 с. — (Справочники-путеводители Транспечати НКПС). (рос.)
• История рабочих Донбасса (том 2). (рос.)
• Матеріяли до опису округ УСРР: Сталінська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [Київ-Друк], 1926. — VIII, 48 c. : іл.
• Статистичний довідник Сталінської округи / Центр. стат. упр.; Сталінське окр. стат. бюро. — Сталіне, 1929. ‒ 196 с.
• Юзовский округ (1923–1924); Сталинский округ (1924–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.