Вінницька округа — Вікіпедія

Вінницька округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Подільська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	775 170 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Вінниця
Кількість районних рад:	17
Мапа округи
Окружна влада

Ві́нницька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — місто Вінниця.

На півночі округа межувала з Бердичівською округою, на сході з Уманською, на півдні з Тульчинською, на південному заході з Могилівською та на заході з Проскурівською.

Створена 7 березня 1923 року^[1] в складі Подільської губернії з окружним центром у Вінниці в складі Вінницького, частин Літинського, Брацлавського, Жмеринського повітів на Поділлі та Бердичівського повіту на Київщині, у складі 18 районів:^[1]

• Вахнівський (центр Вахнівка) — з частин Вахнівської і Прилуцької волостей Бердичівського повіту на Київщині і Стрижавської, Гавришівської і Ободнянської волостей Вінницького повіту.
• Вінницький (центр Вінниця) — з частин Стрижавської, Гавришівської, Юзвинської, Тиврівської і Гніванської волостей.
• Вороновицький (центр Вороновиця) — з частин Гавришівської, Ободнянської, Лучанської і Немирівської волостей.
• Жмеринський (центр Жмеринка) — з частин Браїлівської, Гніванської і Станиславчицької волостей.
• Калинівський (центр Калинівка) — з частин Калинівської, Люлинецької, Прилуцької і Стрижавської волостей.
• Краснянський (центр Красне) — з частин Краснянської, Пеньківської, Гніванської і Рахно-Лісівської волостей.
• Літинський (центр Літин) — з частин Кожухівської, Пиківської, Сосонської і Багринівської волостей.
• Мало-Кутищанський (центр Малі Кутища) — з частин Острожецької і Люлинецької волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.^[2]
• Межирівський (Межирів) — з частин Межирівської, Багринівської і Вівсянецької волостей.
• Немирівський (центр Немирів) — з частин Немирівської, Рубанської, Лучанської і Печарської волостей.
• Ободнянський (центр Ободне) — з частин Ободнянської, Немирівської і Рубанської волостей. Ліквідований 17 червня 1925 року.^[2]
• Пиківський (центр Пиків) — з частин Пиківської і Хмельницької волостей.
• Прилуцький (центр Прилуки) — з частин Мало-Чернятинської, Прилуцької, Вахнівської Бердичівського повіту на Київщині і Калинівської волостей Вінницького повіту.
• Терешпільський (центр Терешпіль) — з частин Терешпільської, Уланівської, Старо-Синявської волостей с заштатним містом Сальницею. Ліквідований 17 червня 1925 року.^[2]
• Тиврівський (центр Тиврів) — з частин Тиврівської, Гніванської і Лучанської волостей.
• Уланівський (центр Уланів) — з частин Уланівської і Острожецької волостей.
• Хмільницький (центр Хмільник) — з частин Хмельницької і Кожухівської волостей.
• Юзвинський (центр Юзвин) — з частин Юзвинської, Стрижавської, Сосонської і Гніванської волостей. Розформований 3 червня 1925 року^[3]

3 червня 1925 року до округи були приєднані Ситковецький (без села Шура-Метлицька) і Дашівський (без сіл Талалаївка і Хрінівка) райони розформованої Гайсинської округи.^[3]

17 червня 1925 року:^[2]

• До округи приєднані Липовецький і Іллінецький (без В. Ростовської, Медівської, Мервинської, Чагівської і Володимирської сільрад) райони Бердичівської округи.
• Уланівський район (без сіл Семаки, Сербинівка і Білий Рукав) приєднаний до Бердичівської округи.
• Село Зозівка приєднуваного до Вінницької округи Липовецького району перечислене до складу Вахнівського району.
• Село Ляцька Слобідка приєднуваного до Вінницької округи Липовецького району перечислене до складу приєднуваного до Вінницької округи Іллінецького району.
• Села Семаки і Сербинівка приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району перечислені до складу Пиківського району.
• Село Білий Рукав приєднуваного до Бердичівської округи Уланівського району перечислене до складу Хмільницького району.

1 липня 1930 року:^[4]

• приєднані Брацлавський, Вапнярський, Крижопільський, М'ястківський, Ободівський, Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Чечельницький та Шпиківський райони розформованої Тульчинської округи;
• приєднана територія розформованої Могилівської округи.

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування Української СРР^[5].

• 
  Карта Вінницької округи у складі Подільської губернії, 1923
• 
  Карта Вінницької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Вінницької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Згідно зі Всесоюзним переписом населення 1926 року, в окрузі проживало 775 170 осіб (48,59% чоловіків і 51,41% жінок). З них 131 111 були міськими, а 644 059 сільськими жителями.

За національним складом 84% населення становили українці, 10% євреї, 2,9% росіяни, 2,5% поляки, інші національності загалом 0,6%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року^[6]

Рідна мова населення Вінницької округи за переписом 1926 року^[6]

• Гумінський Йосип Васильович (.02.1923—1923)
• Насиров В. М. (.12.1923—1924)
• Грубе Е. К. (1924—.05.1925)
• Новиков Андрій Йосипович (.05.1925—.10.1927)
• Чайка Микола Кононович (.10.1927—1928)
• Сапов Іван Андрійович (1928—.12.1929)
• Плачинда Іван Семенович (1929—.08.1930).

• Рижаков (.02.1923—1923),
• Лирьов Микита Іванович (1923—1924),
• Турчинський І. В. (1924—1924),
• Зінченко Юхим Федорович (1924—17.06.1925),
• Колесников (.06.1925—.08.1925),
• Слинько Іван Федотович (.08.1925—1.11.1925),
• Воробйов Іван Онисимович (1.11.1925—.10.1926),
• Маслюк Федір Гнатович (.10.1926—1928),
• Чабай Григорій Данилович (1928—.12.1929),
• Крих Варфоломій Михайлович (1930—.08.1930)

• Демоскоп [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

• Верменич Я. В. Вінницька округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 567. — ISBN 966-00-0734-5. [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Винницкий округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Вінницька округа. — Харків, 1926.
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.