French
DeutschТульчинська округа — Вікіпедія
| Тульчинська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР |
| Губернія: | Подільська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Тульчин |
| [[Зображення: Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Тульчинська округа — одиниця адміністративного поділу Української СРР, що існувала з березня 1923 по липень 1930 року. Адміністративний центр — місто Тульчин.
Утворена 7 березня 1923 року з центром у Тульчині в складі Подільської губернії.[1]
На момент створення до складу округи входили 13 районів:
- Брацлавський — Брацлав
- Вапнярський — Вапнярка
- Великокісницький — Велика Кісниця. Розформований 3 червня 1925 року.[2]
- Кам'янський — Кам'янка
- Крижопільський — Крижопіль
- М'ястківський — М'ястківка
- Ободівський — Ободівка
- Піщанський — Піщанка
- Томашпільський — Томашпіль
- Тростянецький — Тростянець
- Тульчинський — Тульчин
- Чечельницький — Чечельник
- Шпиківський — Шпиків
Постановою 3-ї сесії ВУЦВК VIII скликання від 12 жовтня 1924 р. в складі УСРР було створено Молдавську АСРР (столиця — м. Балта). З Тульчинського округу відійшла більша частина Кам'янського району (з містечками Кам'янкою та Рашковом) та частина населених пунктів Великокісницького району (Окницька та Грушківська сільради).
3 червня 1925 року межі округи змінилися таким чином:[2]
- Приєднані Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський і Соболівський райони розформованої Гайсинської округи.
- Село Шура-Метлицька Ситковецького району розформованої Гайсинської округи ввійшло до складу Гайсинського району.
- Великокісницький район розформований:
- Села Трибусівка, Трибусівська Слобідка[3], Казенна і Грабарівка ввійшли до складу Піщанського району.
- Решта розформовуваного району за винятком сіл, що відійшли до АМСРР, ввійшли до складу Ямпільського району Могилівської округи.
За даними на 1 січня 1926 року округа ділилась на 17 районів: Бершадський, Брацлавський, Вапнярський, Гайсинський, Джулинський, Крижопільський, Ладижинський, М'ястківський, Ободівський, Ольгопільський, Піщанський, Соболівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Чечельницький та Шпиківський.
1 липня 1930 року розформована:[4]
- Бершадський, Гайсинський, Джулинський, Ладижинський, Ольгопільський, Соболівський та Тульчинський райони приєднані до Уманської округи.
- Брацлавський, Вапнярський, Крижопільський, М'ястківський, Ободівський, Піщанський, Томашпільський, Тростянецький, Чечельницький та Шпиківський райони приєднані до Вінницької округи.
-
Карта Тульчинської округи у складі Подільської губернії, 1923 -
Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Тульчинської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 706,2 тис. осіб. У тому числі українці — 89,7%; євреї — 6,8%; поляки — 1,6%; росіяни — 1,6%.
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[5]
| населення | українці | євреї | поляки | росіяни | інші | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Тульчин | 17 391 | 47,9 | 44,3 | 1,4 | 5,3 | 1,1 |
| Бершадський район | 51 792 | 80,4 | 13,9 | 1,0 | 4,3 | 0,4 |
| Брацлавський район | 40 437 | 83,6 | 4,6 | 6,5 | 5,1 | 0,2 |
| Вапнярський район | 40 959 | 90,2 | 3,6 | 0,9 | 4,3 | 1,0 |
| Гайсинський район | 54 930 | 86,4 | 9,7 | 0,8 | 2,6 | 0,5 |
| Джулинський район | 35 672 | 97,7 | 1,3 | 0,4 | 0,4 | 0,2 |
| Крижопільський район | 39 075 | 90,0 | 7,5 | 1,0 | 1,1 | 0,4 |
| Ладижинський район | 37 828 | 92,9 | 6,0 | 0,4 | 0,5 | 0,1 |
| Мястківський район | 37 092 | 92,9 | 4,6 | 2,0 | 0,2 | 0,2 |
| Ободівський район | 34 657 | 95,4 | 3,2 | 0,6 | 0,5 | 0,4 |
| Ольгопільський район | 39 899 | 92,5 | 4,6 | 2,5 | 0,2 | 0,2 |
| Піщанський район | 55 380 | 91,9 | 6,5 | 0,7 | 0,5 | 0,4 |
| Соболівський район | 31 163 | 93,7 | 4,6 | 0,9 | 0,4 | 0,4 |
| Томашпільський район | 39 750 | 90,6 | 8,5 | 0,3 | 0,3 | 0,2 |
| Тростянецький район | 39 957 | 94,1 | 4,1 | 0,8 | 0,7 | 0,4 |
| Тульчинський район | 37 172 | 95,6 | 0,5 | 3,5 | 0,3 | 0,2 |
| Чечельницький район | 36 906 | 89,0 | 6,6 | 3,0 | 1,2 | 0,3 |
| Шпиківський район | 36 468 | 91,7 | 4,9 | 2,2 | 0,8 | 0,5 |
| Тульчинська округа | 706 528 | 89,6 | 6,8 | 1,6 | 1,6 | 0,4 |
Рідна мова населення Тульчинської округи за переписом 1926 року[5]
| населення | українська | єврейська | російська | польська | інша | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Тульчин | 17 391 | 44,6 | 42,2 | 11,2 | 1,0 | 1,0 |
| Бершадський район | 51 792 | 80,3 | 13,7 | 4,6 | 0,7 | 0,7 |
| Брацлавський район | 40 437 | 88,6 | 4,5 | 5,5 | 1,1 | 0,2 |
| Вапнярський район | 40 959 | 90,7 | 3,5 | 4,8 | 0,3 | 0,7 |
| Гайсинський район | 54 930 | 85,5 | 9,2 | 4,1 | 0,7 | 0,5 |
| Джулинський район | 35 672 | 97,6 | 1,3 | 0,6 | 0,3 | 0,2 |
| Крижопільський район | 39 075 | 89,9 | 7,2 | 2,1 | 0,5 | 0,3 |
| Ладижинський район | 37 828 | 92,8 | 6,0 | 0,8 | 0,2 | 0,2 |
| М'ястківський район | 37 092 | 93,9 | 4,5 | 0,5 | 0,9 | 0,2 |
| Ободівський район | 34 657 | 95,3 | 3,1 | 0,6 | 0,5 | 0,5 |
| Ольгопільський район | 39 899 | 94,6 | 4,6 | 0,4 | 0,2 | 0,2 |
| Піщанський район | 55 380 | 92,1 | 6,1 | 1,1 | 0,5 | 0,3 |
| Соболівський район | 31 163 | 93,6 | 4,5 | 0,6 | 0,9 | 0,4 |
| Томашпільський район | 39 750 | 90,5 | 8,2 | 0,6 | 0,2 | 0,4 |
| Тростянецький район | 39 957 | 93,8 | 3,9 | 1,3 | 0,6 | 0,4 |
| Тульчинський район | 37 172 | 98,8 | 0,4 | 0,3 | 0,3 | 0,2 |
| Чечельницький район | 36 906 | 91,3 | 6,5 | 1,3 | 0,7 | 0,3 |
| Шпиківський район | 36 468 | 92,9 | 4,7 | 1,0 | 0,9 | 0,4 |
| Тульчинська округа | 706 528 | 90,3 | 6,6 | 2,2 | 0,6 | 0,4 |
- Паскар Т. В. (1924—1924),
- Одегов Микола Васильович (1924—.10.1925),
- Логинов Федір Савелійович (.10.1925—.03.1926),
- Сабашников Михайло Миколайович (.09.1926—.12.1926),
- Марченко Федір Романович (.12.1926—6.08.1929),
- Оскерко М. (6.08.1929—1930),
- Сірко Іван Миколайович (1930—.09.1930).
- Плис Іван Іванович (1923—1923),
- Руттер Олександр Михайлович (1923—1924),
- Шихватов (1924—1925),
- Голубятніков Михайло Данилович (.03.1925—1927),
- Самойлов Михайло Миронович (1927—1929),
- Лусь Альфред Іванович, в.о. (1929—1930),
- Гладкий Степан Онупрійович (1930—.08.1930)
- ↑ Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля»
- ↑ а б Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 238 від 3 червня 1925 «Про скасування Гайсинської округи на Поділлі й зміни адміністраційно-територіяльного поділу Поділля і Київщини»
- ↑ Державний архів Вінницької області. Трибусівська Слобідка. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017. [Архівовано 2017-01-07 у Wayback Machine.]
- ↑ УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. Про реорганізацію округ УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 23 травня 2021.
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
- Верменич Я. В. Тульчинська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 175. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Матеріяли до опису округ УСРР: Тульчинська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [б. в.], 1926. — VIII, 56 c. : іл.
 | Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Округи (1923—1925) |  | |
|---|---|---|
| Повіти (1797—1923) | Балтський (до 1920) • Брацлавський • Вінницький • Гайсинський • Жмеринський (з 1921) • Кам'янецький • Летичівський • Літинський • Могилівський • Ольгопільський (Чечельницький) • Проскурівський • Ушицький • Ямпільський (Бр.) | |
| Повіти (1795—1797) | Базилійський • Вербовецький • Грудецький • Дубенський • Зінківський • Кам'янецький • Кременецький • Летичівський • Проскурівський • Старокостянтинівський • Ушицький • Ямпільський (Вол.) | |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |