Білоножко Віталій Васильович — Вікіпедія

Віталій Васильович Білоножко
Основна інформація
Дата народження	11 червня 1953(1953-06-11)
Місце народження	Слобода, Буринський район, Сумська область, УРСР, СРСР
Дата смерті	9 січня 2024(2024-01-09) (70 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Роки активності	1981—2024
Громадянство	УРСР,  СРСР,  Україна
Національність	українець
Професії	співак, музикант
Освіта	Київська консерваторія
Співацький голос	баритон
Жанри	українська традиційна естрада
Нагороди
www.bilonozhko.com.ua

Віта́лій Васи́льович Білоно́жко (11 червня 1953, с. Слобода, Буринський район, Сумська область, УРСР, СРСР — 9 січня 2024, Київ, Україна^[1]) — український співак, естрадний виконавець; Народний артист України (1995); засновник та організатор періодичного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець».

Народився 11 червня 1953 року в селі Слобода Буринського району на Сумщині.

Закінчив загальноосвітню середню школу та музичну семирічну школу за класом акордеону. Брав активну участь у художній самодіяльності району та області.

Навчався в Сумському музичному училищі на диригентсько-хоровому факультеті, по закінченні якого працював у Чернігівській філармонії, служив в армії — у Київському військовому окрузі в десантних військах, під час служби в армії Віталій Білоножко був учасником Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу.

Продовжив навчання в Київській консерваторії за класом вокалу в народного артиста УРСР Костянтина Огнєвого. Одночасно працював солістом Київського театру естради на Подолі.

Від 1981 року працював солістом Держтелерадіо України. Брав участь у Днях культури України у 25 країнах світу, зокрема у США, Канаді, Китаї, Великій Британії, Франції, Угорщині, Німеччині, Польщі, Чехословаччині, Японії, Сомалі та всіх республіках колишнього СРСР.

Першими піснями, записаними Білоножком на радіо, стали твори Максима Дунаєвського «Всё пройдёт» і «Городские цветы». Згодом Білоножко знайшов собі постійних авторів — Олександра Злотника (пісні «Возвращайся сюда», «Там де двоє зустрічаються», «Затанцую тебя», «Кто ты такой?», «Тайфун по имени Катя», «Старая дача», «Чарівниця», «Шануймо любов») та Олександра Осадчого («Ти — земле моя», «Твоє ім'я», «А була любов», «Не лукав», «Боже, дай Україні волю»). У 1994 році фірма «НАК» випустила дві касети під спільною назвою «Ярмарок», через рік — «Яблуневий туман», на яких зібрані останні на той час записи Віталія Білоножка. Відтоді ж Віталій почав концертувати разом зі своєю дружиною Світланою, колишньою солісткою оперети та ексдикторкою телеканалу УТ-1^[2][3].

Загалом Білоножко випустив шість компакт-дисків в Україні, США та Канаді, антологію власної творчості та 12 аудіокасет.

У 1999 році, разом з дружиною, народною артисткою України Світланою Білоножко, став засновником регулярного Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець»^[4], одного з найпопулярніших у державі.

У 2000-х роках виступав у концертних програмах, зокрема був сталим учасником благодійних акцій і гала-концертів, у тому числі на ТБ, опікувався фестивалем «Мелодія двох сердець», одночасно викладав на кафедрі естрадного співу в Київському національному університеті культури і мистецтв.

Балотувався в народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 22 у списку. Безпартійний^[5].

Помер 9 січня 2024 року у віці 70 років у Києві^[6]. Прощання зі співаком пройшло 12 січня в Національній філармонії України, а поховали його на центральній алеї Байкового кладовища (ділянка № 42а, 50°25′19.14″ пн. ш. 30°30′27.18″ сх. д. / 50.42198° пн. ш. 30.50755° сх. д. / 50.42198; 30.50755).

• 1995 — народний артист України
• Міжнародний орден Миколи Чудотворця (1998, за внесок у розвиток та популяризацію української пісні)
• «Президентська Ніка» (1997)
• орден Ярослава Мудрого V ступеня (2003)^[7]
• орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2008)^[8]
• орден «За заслуги» ІІ ступеня (2013).^[9]
• багаторазовий дипломант музичної премії Шлягер року.

• Виконував партію Лікомеда в опері Генделя «Дейдамі́я»^[it] в оперній студії консерваторії та Лейпцизькому оперному театрі^[de].
• Виступав на 49 концертах у зоні відчуження Чорнобильської АЕС^[10].

• Віталій Білоножко на сайті «Золотий Фонд української естради» [Архівовано 15 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Віталія та Світлани Білоножків
• Віталій Білоножко на сайт КНУКіМ
• Біографія Віталія Білоножка на Офіційний сайт Віталія та Світлани Білоножків
• Боже, дай Україні волю
• Козаченко Іван / Віталій Білоножко: тепер співаю лише про кохання // Хата (газета). — № 16(47). — 1998, серпень. — С. 4.
• Сумське земляцтво в м. Києві. Вип.1 / Упоряд. В. Г. Морданя. — К.:Довіра, 2005. — С. 222. — ISBN 966-507-172-6