Перший — Вікіпедія

Перший
АТ «НСТУ»[1]
Країна	Україна
Зона мовлення	Україна
Час мовлення	Цілодобово
Мова мовлення	українська
Центр керування	Київ, вул. Хрещатик, 26 (1951—1995) Київ, телецентр «Олівець» (з 1995 року)
Формат зображення	576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV)
Тематика каналу	Загальна
Дата початку мовлення	1 лютого 1939
Цифровий мультиплекс	MX-1 (1) MX-7 (47) (тимчасове мовлення)
Засновник	Кабінет Міністрів України
Власник(и)	Національна суспільна телерадіокомпанія України
Керівник(и)	Голова правління АТ «НСТУ» Микола Чернотицький
Ранні назви	УТ (Українське Телебачення) (6 листопада 1951 — 24 грудня 1991) УТ-1 (25 грудня 1991 — 6 лютого 1998) Перший національний (7 лютого 1998 — 23 серпня 2005; 25 березня 2006 — 6 квітня 2015) Перший канал (24 серпня 2005 — 24 березня 2006) UA: Перший (7 квітня 2015 — 22 травня 2022)
Споріднені канали	Суспільне Культура Суспільне Спорт
Голос каналу	Євген Сальников (з 1995) Дмитро Хоркін (з 2024)
Слоган	«Суспільне мовлення»
Сайт	suspilne.media/news/schedule/tv/

«Перший» — загальноукраїнський суспільний телеканал у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України, який мовить під цим логотипом з 23 травня 2022 року^[2]. Телеканал прийшов на заміну державному телеканалу, що мовив з 1939 року під логотипами УТ (1951—1972), УТ-1 (1972—1998) та Перший національний (1998—2015). Як суспільний мовник телеканал мовив з логотипом UA: Перший (2015—2022)^[3].

1 лютого 1939 року з Києва було здійснено першу офіційну спробу передачі зображення в етері. Перша трансляція тривала 40 хвилин — увесь цей час показували портрет радянського діяча Серго Орджонікідзе.

6 листопада 1951 року почав працювати Київський телерадіоцентр на Хрещатику, 26 (нині — Будинок Українського радіо). Транслювали патріотично-революційний фільм «Велика заграва», а наступного дня — урочисті заходи на честь 34-ї річниці Жовтневої революції. Ці події вважаються початком роботи Українського телебачення. Першими дикторами Українського телебачення були Новела Серапіонова, Ольга Даниленко і Олена Ніколаєва.

1 травня 1952 року з єдиного павільйону, що тоді діяв на телецентрі («студії Б») в етер вийшов великий концерт за участі солістів Київського оперного театру імені Т.Шевченка.

У листопаді 1956 року передачі Київської студії телебачення починають виходити регулярно.

20 січня 1965 року на телеекранах з‘явилася заставка з великими літерами «УТ», що символізувало початок об'єднаної загальнореспубліканської телепрограми УРСР, обсяг мовлення якої вже того року становив понад 200 годин.

1972 року почалося двоканальне мовлення, і телеканал отримав назву «УТ-1». На тих телецентрах, де можна було передавати дві програми телебачення (великі обласні центри), транслювались окремо програми ЦТ СРСР і УТ, а там, де не було технічної можливості мовити двома каналами одночасно, мовила об'єднана союзно-республіканська програма^[4]. У Києві мовлення УТ розпочиналося з 11:00 ранку, в інших містах України — з 17:00. О 19:00 в етер вийшла інформаційна програма «Вісті» власного виробництва, перед цим з 18:00 до 19:00 був блок мовлення обласних студій (у Києві та області в цей час в етері виходила програма «На Дніпровій хвилі»). О 20:45 транслювалася «Вечірня казка» для дітей, після чого о 21:00 починалася ретрансляція програми «Час» із Москви^[5].

Навесні 1991 року Держкомтелерадіо УРСР було перетворене в Укртелерадіокомпанію, яка стала єдиним державним мовником на каналах УТ-1, УТ-2, пізніше — УТ-3. З 1995 року, коли на базі Укртелерадіокомпанії було утворено НТКУ, НРКУ та ОДТРК, а також після наказу Держкомтелерадіо про перекомутацію, УТ-1 став єдиним каналом, що забезпечив покриття 97 % території країни. Мовлення на ньому здійснювала Національна телекомпанія України з 1995 по 2017 рік. До 2004 року НТКУ мала телеканал УТ-2, який з 1997 року ділив мовлення з телеканалом «1+1».

2002 року НТКУ розпочала закордонне супутникове мовлення, а 2008 року — інтернет мовлення. За підсумками 2004 року частка каналу склала 2,8 %, 2005 — 1,8 %, 2006 — 2,1 % (9-е місце серед телеканалів, що транслюються в Україні), 2007 — 1,8 %, 2008 — 1,9 % (10-е місце)^[6].

Розпорядженням Кабінету Міністрів № 448-р від 17.03.2010 генеральним директором Національної телекомпанії України призначено Єгора Бенкендорфа^[7]. Заступником генерального директора призначено українського бізнесмена ліванського походження Валіда Арфуша. Також Кабмін видав постанову № 272 від 17 березня, відповідно до якої підпорядкував собі Національну телекомпанію^[8].

5 листопада 2011 року «Перший національний» святкував своє 60-річчя.

У лютому 2013 року Єгор Бенкендорф залишив посаду генерального директора НТКУ за власним бажанням, ставши головою правління телеканалу «Інтер»^[9][10]. 20 лютого 2013 року Кабінет Міністрів України призначив тимчасовим виконувачем обов'язків генерального директора НТКУ Олександра Пантелеймонова^[9].

6 грудня 2013 року журналіст телеканалу «ZIK» в прямому етері програми «Люстрація» повідомив, що журналісти «Першого Національного» звільняються через незбалансовану політику висвітлення Євромайдану.

25 березня 2014 року Кабінет міністрів України призначив генеральним директором НТКУ Зураба Аласанію^[11].

17 квітня 2014 року прийнято Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який заклав правові основи суспільного мовлення в Україні. 7 квітня 2015 року у прямому етері урочисто змінили логотип «Першого Національного» на логотип суспільного мовника (UA: ПЕРШИЙ). Ця зміна відбулася після прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», який усунув технічні проблеми на шляху перетворення державних телерадіокомпаній у Національну суспільну телерадіокомпанію України^[12].

11 грудня 2017 року суспільні телеканали «UA: Перший», «UA: Культура» і «UA: Крим» розпочали мовлення у форматі 16:9^{[джерело?]}.

З 1 січня 2018 року цифрова версія каналу в мережі DVB-T2 (UA: ПЕРШИЙ Digital) мовила цілодобово.

Восени 2018 року в інтерв'ю «Детектор медіа» генеральний продюсер із розвитку НСТУ Микола Ковальчук заявив, що у плані здійснити ребрендинг каналу, в рамках якого планується зміна назви «UA: Перший»^[13]. У лютому 2019 року у плані діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік оприлюднено здійснення ребрендингу і зміни назви телеканалу на «Суспільне»^[14]. 20 січня 2020 року стало відомо, що згідно з ребредингом, «UA: Перший» збільшує суспільно-політичне мовлення, в рамках якого, зокрема, збільшення кількості випусків новин у будні, власне ранкове шоу, поява програм про регіони, реформи в Україні, телемостів, спецрепортажів, документалістики, фактів та розслідувань^[15][16][17].

У зв'язку з російським вторгненням в Україну з 24 лютого 2022 до 21 травня 2024 року телеканал цілодобово транслював інформаційний марафон «Єдині новини»^[18]. В етері була відсутня реклама.

12 квітня 2022 року почав мовлення у стандарті високої чіткості (HD).

23 травня 2022 року в зв'язку з оновленням дизайн-системи брендів НСТУ телеканал «UA: Перший» змінив назву на «Перший»^[19].

21 травня 2024 року телеканал частково відновив самостійне мовлення, розширивши інформаційний блок контенту — транслюється власний інформаційний марафон «Суспільне. Студія», як і на регіональних каналах Суспільного мовлення. Окрім того власний інформаційний телемарафон є частиною «Єдиних новин»^[20][21].

• «Bihus. Info»
• «Батьки-засновники»
• «Важлива розмова»
• «Видимі»
• «Дихайте глибше!»
• «Історія (не) забутих сіл»
• «Історія з Братами Капрановими»
• «Новий відлік»
• «Квартирник. Суспільне»
• «Мистецтво жити»
• «Між світами»
• «Несеться»
• «Кримське питання»
• «Культові українці: позначені гривнею»
• «Ремовська. Інтерв'ю»
• «Тиждень. Крим»
• «З нуля»
• «Карп'як на Суспільному»
• «Сімейний курс з інформаційної гігієни»
• «Суспільне.Новини»
• «Суспільне.Спорт»
• «Суспільне.Студія»
• «Схеми: корупція в деталях»
• «Я. Є. Тил»
• «Як справи?»

• «Олімпійська/Паралімпійська студія»
• «Євробачення»
• «Наші гроші»
• «ЕнеЇда»
• «Перша шпальта»
• «#@)₴?$0»
• «UA: Фольк»
• «#ВУКРАЇНІ»
• «Зворотній відлік»
• «Країна пісень»
• «По-людськи»
• «Полюси».
• «Прозоро: про головне»
• «Прозоро: про соціальне»
• «Прозоро: про актуальне»
• «Тиждень на Суспільному»
• «Суспільна студія»
• «Своя земля» (про реформи)
• «Перший на селі» (про фермерів)
• «Що? Як?»
• «Хто в домі господар?»
• «Розсекреченка історія»
• «На східному фронті»
• «Святі та грішні»
• «Як дивитися кіно»
• «Бюджетники»
• «:Тема дня» (щоденне ток-шоу)
• «Про головне»
• «Точка зору»
• «Підсумки дня»
• «Підсумки тижня»
• «Доброго ранку, країно» (виготовлялося продакшен-компанією «Ера-медіа»)
• «Територія безпеки» — телевізійна програма, яка виходила на телеканалі з 2 лютого 2003 по 27 квітня 2007 року.
• «Спільно» (про реформи)
• «AgroNews» — інформаційно-аналітична програма, яка виходила на телеканалі з 4 червня 2012 по 28 березня 2014 року^[22].
• «Крок до зірок»
• «Доки батьки ще сплять»
• «Нащадки»
• «Віра. Надія. Любов.»
• «Золотий гусак»
• «Контрольна робота»
• «Легко бути жінкою»
• «Здоров'я»
• «Euronews»
• «Армія»
• «Атака магії»
• «Аудієнція»
• «Книга.UA»
• «Країна на смак»
• «Ближче до народу»
• «В гостях у Дмитра Гордона»
• «Глибинне буріння»
• «Майстер-клас»
• «Надвечір'я»
• «Світ спорту»
• «Чоловічий клуб»
• «На зв'язку з Урядом»
• «Про що кіно?»
• «Окраїна»
• «Досвід»
• «Офіційна хроніка»
• «Сільрада»
• «Так просто!»
• «Телеакадемія»
• «Феєрія мандрів»
• «ХайТак»
• «Культурна афіша здорової людини»
• «Фольк-music» (через ребрендинг у «UA: Фольк»)
• «Надвечір'я. Долі»
• «Фольк-music. Діти»
• «Хіт-парад. Національна двадцятка»
• «Хочу, щоб ти була»
• «Шеф-кухар країни»
• «Стильна лялька»
• «Роздягалка»
• «Театральні сезони»
• «Як Це»
• «УТЕОДИН з Майклом Щуром»
• «Про життя» (раніше на телеканалі «Інтер»)
• «Ігри патріотів» (2 сезон 2006 року, раніше на телеканалі «Інтер»)
• «ЧереЩур» (згодом — «Вечірнє шоу з Юрієм Марченком»)
• «Війна і мир»
• «Діти Z»
• «:Новини. Культура»
• «:Новини. Світ»
• «Радіо: День», разом з UA: Українське радіо (Перший канал)
• «До справи»
• «Промінь. Живий» (разом з Радіо Промінь)
• «Складна розмова»
• «Слідство.Інфо»
• «По обіді шоу»
• «Світло»
• «Додолики»
• «Букоголіки»
• «Лайфхак українською»
• «Толока»

• Комісар Алекс

• Лис Микита
• Черепашки-ніндзя (2003)
• Черепашки-ніндзя: Наступна мутація
• Книга джунглів
• Атака вірусів
• Уроки тітоньки Сови

Канал	Мультиплекс	Стандарт	Телегід	Формат мовлення
1	MX-1	DVB-T2	Ні	SD 576i 16:9
Тимчасове мовлення
9	MX-7	DVB-T2	Ні	SD 576i 16:9

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2020)

До 2017 року телеканал мовив з 9:00 до 23:00, та з 1:18 до 6:00

З 2017 року телеканал мовить цілодобово (на супутнику, в кабелі та онлайн). У цифровій мережі DVB-T2 — мовить цілодобово з 1 січня 2018 року.

Телеканал змінив 9 логотипів. Нинішній — 10-й за ліком.

Логотип	Опис
	З 25 грудня 1991 до 23 серпня 1997. Білий напівпрозорий логотип, розташований спочатку у правому нижньому, а з 1 січня 1995 року у лівому верхньому куті[23]. Зникав під час реклами та випусків УТН (у 1991—1992, 1995—1996 роках).
	З 24 серпня 1997 до 6 лютого 1998. Містився у верхньому правому куті. Мав вигляд червоно-зелено-синього трикутника, що віддалено нагадував одиницю по діагоналі.
	З 7 лютого 1998 до 23 серпня 2005. Білий напівпрозорий логотип, розташований у правому верхньому куті.
	З 24 серпня 2005 до 24 березня 2006. Біла одиниця, вписана в коло з білими межами та червоним фоном. Був розташований у правому верхньому куті.
	З 25 березня 2006 до 31 серпня 2008. Білий непрозорий логотип, розташований у правому верхньому куті.
	З 1 вересня 2008 до 6 квітня 2015. Сріблясто-білий логотип, написане великими літерами слово «ПЕРШИЙ».
	З 7 квітня 2015 до 10 грудня 2017. Білий напис великими літерами: «UA: ПЕРШИЙ», (у 2015—2016 роках двокрапка була у кольорах українського прапору, потім — білого кольору).
	З 11 грудня 2017 до 30 вересня 2018 року напис був напівпрозорим сірого кольору, а символ двокрапки — білий яскравий.
	З 1 жовтня 2018 до 22 травня 2022 року логотип збільшений у розмірі та непрозорий. Шрифт напису став жирним.
	З 23 травня 2022 року логотипом є півкруг, біля якої напис «ПЕРШИЙ». Логотип білого кольору. Знаходиться в лівому верхньому куті.

• Катерина Лозовенко (1946—2017) — українська телеведуча.
• Василь Ілащук — колишній президент НТКУ. За час обійняття посади, в НТКУ було змінено дизайн телеканалу, введено ряд нових програм, які закріпили національну ідею України та сприяли духовному розвитку особистості^[24].
• Єгор Бенкендорф — генеральний директор телеканалу з 2009 по 2013 рік. Він уклав договір про співпрацю з Суспільним мовником Грузії, Іранською та Азербайджанською телекомпаніями; підписав угоду про створення міжнародного сервісу «EuroNews» українською мовою; підписав договір про співпрацю з німецькою телекомпанією «Mitteldeutscher Rundfunk» (MDR). Таким чином, з 16-17 місця в рейтингу телеканалів України 2009 року, за два останні роки НТКУ перемістився в першу десятку лідерів телемовлення^[25].
• Роман Сухан — український журналіст, номінант премії «Телетріумф-2011» у розділі «кращий репортер», ведучий щоденної 3-годинної програми «Суспільна студія».

Цей розділ потребує доповнення. (25 січня 2020)

На відміну від багатьох інших українських телеканалів, «Перший» не є власністю українських олігархів^[26].

З 29 березня 2012 року з 5:30 в онлайн-трансляції на сайті каналу, а з 31 березня 2012 року з 12:30 наживо транслювався пісенний марафон «Пісня об'єднує нас» і тривав 55 годин без перерви (110 годин — разом із повною трансляцією в Інтернеті), а участь у ньому взяли 2012 учасників^[27].

Рекорд зареєстрували представники Книги рекордів Гіннеса та Національного Реєстру Рекордів України, які слідкували за ходом марафону усі 110 годин^[27].

Попередній рекорд становив 103 години 9 хвилин 26 секунд і був встановлений Італією з 21 по 25 березня 2010 року у місті Пезаро. У кіноконцерті взяли участь 389 артистів, які виконали 1488 пісень^[27].

• Офіційний сайт