Більбасов Василь Олексійович — Вікіпедія
Більбасов Василь Олексійович | |
---|---|
Народився | 7 (19) червня 1837[1] Полтава, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія[1] |
Помер | 24 липня (6 серпня) 1904[1] (67 років) Павловськ, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1] |
Поховання | Новодівочий цвинтар (Санкт-Петербург) |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | історик, журналіст, медієвіст |
Alma mater | Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d][1] |
Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
Васи́ль Олексі́йович Більбасов (31 липня 1838, Полтава — 5 вересня 1904, Санкт-Петербург) — російський історик і публіцист.
Народився у Полтаві 1838 року. Мав трьох братів: Петра, полтавського губернатора, Костянтина, юриста, та Олександра[2].
1861 року закінчив Петербурзький університет, 1863 — магістр, 1867 захищає докторську дисертацію — по історії середньовічних Німеччини і Франції.
1867—1871 — професор Київського університету, пізніше — редактор ліберальної газети «Голос» — в 1871-83 роках.
Більбасов досліджував історію хрестових походів, папства і Германської імперії та історію слов'ян, зокрема написав праці про Яна Гуса (1869) та Кирила і Мефодія (1871).
- 1868, 1871 — «Кирилл и Мефодий по документальным источникам» (т. 1-2, СПб)
- «История Екатерины Второй» (т. 1-2, СПб., 1890-96).
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Інститут історії України [Архівовано 2 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- БІЛЬБА́СОВ Василь Олексійович [Архівовано 6 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- ↑ а б в г д е Русские писатели 1800—1917: Биографический словарь (русский) / за ред. Н. П. Олексійович — Москва: Большая Российская энциклопедия, 1989. — Т. 1. — 672 с.
- ↑ Василий Алексеевич Бильбасов. geni_family_tree (укр.). 7 червня 1837. Процитовано 10 серпня 2023.