В'єт Тан Нґуєн — Вікіпедія

В'єт Тан Нґуєн
Народився13 березня 1971(1971-03-13)[1] (53 роки)
Буонметгуот, В'єтнам
ГромадянствоСША США
Національністьв'єтнамець
Діяльністьпрозаїк-романіст, літературознавець, письменник, американіст, етнолог, викладач університету
ГалузьЛітература США[2], американістика[2] і етнологія[2]
Alma materКаліфорнійський університет
Знання мованглійська
ЗакладУніверситет Південної Каліфорнії
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Magnum opusСимпатик
Нагороди
IMDbID 8058430
Сайтvietnguyen.info

В'єт Тан Нґуєн (англ. Viet Thanh Nguyen; нар. 13 березня 1971, Буонметгуот, В'єтнам) — американський письменник в'єтнамського походження. Працює у жанрі короткої прози та нехудожньої літератури. Професор Університету Південної Каліфорнії. Лауреат Пулітцерівської премії за художню книгу 2016 року[3] за свій дебютний роман «Симпатик»[4]. У 2017 році отримав «Стипендію Мак-Артура»[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

В'єт Тан Нґуєн народився 13 березня 1971 року в місті Буонметгуот, В'єтнам[6]. Його батьки іммігрували у 1954 році з Північного В'єтнаму на південь у Республіку В'єтнам[7].

У 1975 році, після захоплення міста Сайгону, столиці Південного В'єтнаму, комуністами, його сім'я переїхала до США[8]. Спочатку вони мешкали у таборі для біженців з В'єтнаму в Форті Індіанавн Ґап[en][8]. У 1978 році сім'я переїхала до міста Гаррісберґ, Пенсільванія[9].

Згодом В'єт Тан Нґуєн разом із сім'єю переїхав у Сан-Хосе, Каліфорнія, США[8]. Тут Нґуєн навчався у католицькій початковій школі Святого Патрика та закінчив Беллармінський коледж[9].

У 1992 році Нґуєн закінчив Каліфорнійський університет в Берклі, отримавши ступінь бакалавра мистецтв[10]. У травні 1997 року став доктором філософії. Цього ж року Нґуєн переїхав до Лос-Анджелеса, де почав працювати в Університеті Південної Каліфорнії.

Творчість

[ред. | ред. код]

2016 року дебютний роман В'єта Тана Нґуєна «Симпатик» відзначено Пулітцерівською премією[11][12], та преміями: «Едгара Алана По», «Ендрю Карнегі» від Американської бібліотечної асоціації, «Дублінську літературну премію» (2017), «Center for Fiction First Novel Prize», а також Asian/Pacific American Awards for Literature in Fiction, став книгою року за версією «The New York Times», «Wall Street Journal».

В'єт Тан Нґуєн написав документальний роман «Nothing Ever Dies: Vietnam and the Memory of War», що оповідає про події В'єтнамської війни[9].

Крім викладацької та літературної діяльності, В'єт Тан Нґуєн є культурним критиком у «Лос-Анджелес Таймс».

Переклади українською мовою

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Munzinger Personen
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ The Sympathizer, by Viet Thanh Nguyen (Grove Press) [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ Книги-переможці Пулітцерівської премії з художньої літератури. Частина перша [Архівовано 20 березня 2018 у Wayback Machine.] «Друг читача»
  5. ↑ Стипендія Мак-Артура [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Daniel Lefferts. First Fiction Spring 2015: Viet Thanh Nguyen: A Subversive Debut Adds a New Facet to an Old Story [Архівовано 12 липня 2017 у Wayback Machine.]. Publishers Weekly(англ.)
  7. ↑ Tháng tư và câu chuyện khác nhau của hai người Mỹ gốc Việt. Công an Long An (в'єтн.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 20 березня 2018.
  8. ↑ а б в Cristina Mari Arreola. Who is Who Is Viet Thanh Nguyen? The Pulitzer Prize Winner Is an Author & Professor [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Bustle (англ.)
  9. ↑ а б в Bio, Viet Thanh Nguyen Official Site, http://vietnguyen.info/author-viet-thanh-nguyen(англ.) [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Viet Thanh Nguyen [Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  11. ↑ Carolyn Kellog. Viet Thanh Nguyen wins the Pulitzer Prize for fiction for 'The Sympathizer' [Архівовано 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]. Los Angeles Times (англ.)
  12. ↑ Michelle Dean. Viet Thanh Nguyen’s The Sympathizer: from overlooked to Pulitzer winner [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.]. The Guardian (англ.)
  13. ↑ В'єт Тан Нґуєн — «Симпатик»[недоступне посилання] «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
  14. ↑ «Симпатик» — огляд лауреата Пулітцерівської премії 2016 [Архівовано 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] «Друг читача»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: В'єт Тан Нґуєн
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=В%27єт_Тан_Нґуєн&oldid=41964896