Вабля (Бучанський район) — Вікіпедія
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2019) |
село Вабля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Бучанський |
Громада | Бородянська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA32080030040046297 |
Основні дані | |
Засноване | Кін. ХІХ ст. |
Населення | 235 |
Площа | 10 км² |
Густота населення | 23,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 07842 |
Телефонний код | +380 4577 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°35′22″ пн. ш. 29°51′39″ сх. д. / 50.58944° пн. ш. 29.86083° сх. д.Координати: 50°35′22″ пн. ш. 29°51′39″ сх. д. / 50.58944° пн. ш. 29.86083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 144 м |
Водойми | річки: Вабля, Желізниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 07842, Київська обл., Бучанський р-н, с.Нова Гребля, Центральна, буд. 63 а |
Карта | |
Мапа | |
|
Ва́бля — село в Україні, у Бучанському районі Київської області. Населення становить 235 осіб. Входить до складу Бородянської селищної громади.
Село виникло на місці корчми Вабленської наприкінці 19 ст. Тоді на хуторі Вабля мешкало 2 особи.
За даними V Ревізії, станом на 1795 рік, слобідка Вабля належала до селища Нова Гребля. У Ваблі було 2 двори - Федченків і Бусолів. Всього 11 осіб.
За даними VII Ревізії, станом на 1816 рік у Ваблі мешкало 14 осіб - двори Бусолів, Білих та Руденків. Федченко та Рибка переведені у Бородянку.
На північно-західній стороні від села річка Желізниця впадає у річку Ваблю.
- Вигляд села з боку Нової Греблі
- Церква св. Димитрія Солунського
- Північна частина села. Став на р. Вабля
- Став на р. Вабля
- Пам'ятний знак котовцям біля зупинки
- Скульптура біля зупинки
- Поліська хата з села Вабля (кінець ХІХ століття). 1966 року перевезена до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Переяслав).
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |