Вапнярка (станція) — Вікіпедія

Станція Вапнярка

Рудниця — Вапнярка
Христинівка — Вапнярка
Одеська залізниця
Одеська дирекція
Вапнярка


Вокзал станції Вапнярка
48°32′1″ пн. ш. 28°44′41″ сх. д. / 48.53361° пн. ш. 28.74472° сх. д. / 48.53361; 28.74472
Дата відкриття 26 травня
Рік відкриття 1870 (154 роки)
Тип вузлова, сортувальна
Колій 12
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Незалежності
Відстань до Києва, км 347
Відстань до Жмеринки, км 81
Відстань до Подільська, км 119
Відстань до Христинівки, км 117
Код станції 408504 ?
Код «Експрес-3» 2208430 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Мапа
Вапнярка. Карта розташування: Вінницька область
Вапнярка
Вапнярка
Вапнярка на Вікісховищі

Вапня́рка — вузлова, сортувальна залізнична станція 1-го класу Одеської дирекції Одеської залізниці на перетині електрифікованої лінії Жмеринка — Одеса та неелектрифікованої лінії Вапнярка — Христинівка. Розташована в однойменному селищі Тульчинського району Вінницької області.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 26 травня 1870 року з початком руху поїздів новозбудованої залізничної лінії Жмеринка — Балта. Назву станція та селище отримане від навколишнього села Вапнярки, що розташоване за 14 км.

У лютому 1899 року прокладена залізнична лінія від Вапнярки до Христинівки, станція Вапнярка набула статусу вузлової. Згодом побудована вузькоколійка на Ямпіль, а на станції відкрито паровозне депо, в якому працювало 270 осіб. Вузькоколійну ділянку на Ямпіль (до станції Добрянка) розібрано у 1990-ті роки, плани її перешиття на стандартну колію були не здійснені через економічну кризу.

5 липня 2014 року на Привокзальній площі встановлений пам'ятник на честь воєначальника українського походження Івана Черняховського, одного із наймолодших командувачів фронтів періоду німецько-радянської війни й одного із п'яти радянських командирів фронтів, які загинули під час війни[1].

Докладніше: Бої за Вапнярку

26 липня 2019 року, об 11:30, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки «Героям Вапнярського бою» на фасаді будівлі вокзалу станції Вапнярка. Саме в цей день виповнилося 100 років Вапнярській визвольній операції Армії УНР, під командуванням полковника Олександра Удовиченка[2][3].

У середині ХХ століття існував вельми цікавий маршрут пасажирського поїзда Вапнярка — Ташкент.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

Далеке сполучення

На станції зупиняється пасажирські поїзди далекого сполучення до Києва, Запоріжжя, Ковеля, Львова, Одеси, Перемишля, Чернівців, Ужгорода, Ясіні тощо. До квітня 2022 року курсував поїзд «Дунай» сполученням Київ — Ізмаїла (скасований через руйнацію російськими окупантами підйомного мосту у Затоці Одеської області)[4];

Влітку призначається додатковий швидкісний поїзд категорії «Інтерсіті+» сполученням Київ — Одеса (час в дорозі складає близько 3,5 годин);

До грудня 2021 року курсував нічний швидкий поїзд «Тясмин» сполученням Львів — Черкаси через прямував через неелектрифіковану малодіяльну лінію Вапнярка — Ладижин — Христинівка — Цвіткове (наразі скасований).

Приміське сполучення

Продаж автобусних квитків

З 22 лютого 2018 року на вокзалі станції Вапнярка працюють залізничні каси, де є можливість придбати проїзні квитки на автобусні рейси внутрішнього та міжнародного сполучення[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перелік пам'ятників у Вапнярській селищній громаді (фото). І-vin.info.
  2. На Вінниччині влаштують реконструкцію бою за Вапнярку. Вежа. 24 липня 2019. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 21 січня 2020.
  3. Українське військо здолало більшовиків у Вапнярці: як відбулась реконструкція бою 100-річної давнини (фото). Вежа. 29 липня 2019. [недоступне посилання з грудня 2021]
  4. Розклад руху поїздів по станції Вапнярка. poizdato.net.
  5. На залізничних вокзалах Подільськ та Вапнярка з'явилася нова послуга для пасажирів. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]