Жмеринка (станція) — Вікіпедія

Жмеринка Жмеринська дирекція залізнична станція, island railway station
Вокзал станції Жмеринка
Розташування
Адреса	Жмеринка, вул. Бориса Олійника, 1
Координати	49°02′02″ пн. ш. 28°06′43″ сх. д. / 49.033888888889° пн. ш. 28.111944444444° сх. д. / 49.033888888889; 28.111944444444
Структура
Структура	Жмеринська дирекція
Платформ	3
Тип платформ	бічні та острівні
Колій	6 пасажирських та 3 вантажні
Час роботи	цілодобово
Послуги
Транспортні
Супутні
Історія
Відкрито	1865 (159 років)
Електрифіковано	1977
Будівля
Архітектор	З. І. Журавський, В. Риков, І. Беляєв
Стиль	історизм
Поверхів	2
Інша інформація
Власник	Південно-Західна залізниця
Оператор	Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)	330009
Код Експрес-3	2200270
Мапа
Жмеринка на Вікісховищі

п о р Дільниця Вінниця — Жмеринка

Легенда  Козятин I  0 1076,1 Вінниця  Зятківці  р. Вінничка вул. Лебединського вул. Привокзальна Т 0204 7 1082,2 Парпурівський Т 0212 11 1087,4 Тюшки 15 1089,8 Веселка р. Студениця 16 1092,1 Яришівка 22 1098,3 Селищанський Т 0216 25 1102,2 Гнівань р. Південний Буг р. Волока 30 1105,4 Могилівка 33 1108,8 Демидівка 37 1113 Козачівка Т 0242 40 1115,7 Браїлів 42 1118,7 Тартак  Жмеринка-Подільська   Жмеринка-Подільська  47 1123 Жмеринка  Вапнярка

п о р Дільниця Жмеринка — Гречани

Легенда  Жмеринка  4 1126,5 Жмеринка-Подільська E583 - М21  Могилів-Подільський  12 1134,1 Межирів р. Рів 15 1137,1 Лопатиниці 17 1139,3 Дубки 20 1142,8 Сербинівці 26 1147,8 Стодульці 30 1152,6 Васютинці Т 0610 Вінницька область Хмельницька область 33 1156,2 Гришки 36 1160,4 Радівці 41 1163,9 Комарівці 46 1168,8 Кориченці 50 1173 Нова Гута 54 1177,1 Волоське 63 1185,8 Деражня Т 2316 р. Вовчок 68 1190,9 Літки 73 1196,3 Коржівці р. Вовк 79 1201 Масівці 83 1205,7 Верхня Ділянка 88 1211,2 Богданівці 89 1212,8 Копистин E50М30 94 1217,9 Ракове Копистинське шосе р. Кудрянка вул. Гайдара вул. Трудова 99 1221,8 Хмельницький вул. Івана Франка Н03 вул. Кам'янецька 102 1225,3 Кам'янецький Переїзд вул. Будівельників 103 Речовий Ринок р. Плоска 104 Гречанський Переїзд  Ларга  вул. Західно-Окружна 106 1228,7 Гречани  Старокостянтинів I   Тернопіль

п о р Дільниця Жмеринка — Вапнярка
Легенда  Вінниця   Жмеринка-Подільська  1123,0 Жмеринка Т 0218 Т 0218 1125 Садова 1128,0 Жуківці 1132,0 Кар'єрна 1135,5 Будьки 1138,7 Митланівка Т 0230 1143,2 Ярошенка 1151,8 Краснівка 1158,0 Бушинка 1164,4 Рахни Р36 1176,5 Шпиків Т 0212 1180,4 Юрківка 1188,0 Шура Р08 1195,8 Журавлівка Південно-Західна залізниця Одеська залізниця 1204,0 Вапнярка  Христинівка   Подільськ

п о р Дільниця Жмеринка — Окниця

Легенда  Жмеринка  3,5 Жмеринка-Подільська  Гречани  М21 9,7 Малі Коростівці 12,8 Матейкове 16,1 Чернятин 23,3 Степанки 29 Бар Т 0229 32 Паліївка 39,4 Киянівка Т 0229 42,5 Митки Т 0229 48,9 Мартинівка 55,2 Копай 59,5 Володіївці 62,7 Лісове 68 Котюжани Т 0217 80,6 Немерчі 89,9 Вендичани 98,6 Ізраїлівка 106,7 Сулятицька Т 2308 р. Немия E583М21 114,3 210 Могилів-Подільський E583М21 116,3 208 Південно-Західна залізниця Молдовська залізниця р. Дністер Атаки 5,2 204,8 Велчинець 201,2 202 км 13 197,1 Вережень 192,2 193 км 20,5 189,5 Наславча 28,7 181,3 Гирбова 35,4 174,6 Бирнова  Бєльці-Слободзея  40 170 Окниця  Ларга

п о р Жмеринський залізничний вузол
Легенда
Вінниця  3,5 Жмеринка-Подільська  Хмельницький  0 Жмеринка  Бар – Вапнярка

Жме́ринка (також Жме́ринка-Пасажи́рська) — вузлова сортувальна станція Південно-Західної залізниці. Основна станція Жмеринського залізничного вузла. Розташована в однойменному місті Вінницької області. Споруда вокзалу — головна пам'ятка міста та пам'ятка архітектури місцевого значення — неодноразово входила до списку 15 найгарніших вокзалів країни^[1][2][3].

Офіційна адреса Жмеринського залізничного вокзалу: вул. Бориса Олійника, 1, м. Жмеринка (Вінницька область) — 23100, Україна.

Від станції Жмеринка відгалужуються лінії у чотирьох напрямках:

• Хмельницькому;
• Могилів-Подільському;
• Одеському;
• Козятинському.

Жмеринська залізнична станція, заснована 1865 року між селами Велика і Мала Жмеринка на місці дубового пралісу у зв'язку з будівництвом залізниці Київ — Балта (1865—1870 роки) визначила наперед розвиток Жмеринки як залізничного селища, сприяла його зростанню й розширенню.

• 
  Вокзал станції Жмеринка (1913)
• 
  Пам'ятка культурної спадщини України

У 1866 році акціонерному товариству «Де-Врієр і Ко» дозволили спорудити другу ланку магістралі на південь, до Чорного моря — лінії від Києва до Балти довжиною 457 км. Траса мала пройти через Козятин і Жмеринку^[4].

Рух поїздів залізницею Одеса — Жмеринка — Київ розпочався 8 червня^{[джерело?]} 1870 року, залізницею Жмеринка — Волочиськ — у вересні 1871 року, Жмеринка — Могилів-Подільський — 30 вересня 1892 року. Жмеринка стала великою вузловою станцією на початку 1890-х років, тому доволі гостро постало питання спорудження просторого вокзального приміщення.

За часів СРСР на залізничній станції Жмеринка було збудовано низку додаткових приміщень, переходів тощо.

Першу будівлу вокзал спорудили під час будівництва залізничної лінії Київ — Балта, яким керувала французька компанія «Де-Врієр» і Ко на чолі з французьким підприємцем Фільолем^[4][5].

Другу будівлю зведено в 1899—1904 роках^[5]. Для будівництва вокзалу запросили Валеріяна Рикова та Івана Беляєва. Нагляд за будівництвом здійснював архітектор Зиновій Журавський, який значно доповнив проєкт Рикова (фактично переробив на місці). Вокзал, зведений ним у вигляді корабля, що прямує до моря, став одним з найкращих у Російській імперії. Жмеринський вокзал є величною будівлею зі складним плануванням, фасади якої виконані в стилі історизму, а інтер'єри з початку 1900-х років — у стилі модерну. Також у стилі модерну виконані павільйони підземного переходу, облаштованого на початку ХХ століття^[6].

Для перевезення пасажирів і вантажів новий вокзал і станцію «Жмеринка» відкрили 1 вересня 1904 року (за старим стилем). З цього приводу в Санкт-Петербурзі в журналі «Зодчий» у вересні 1904 року було розміщене повідомлення: «Першого вересня поточного року на станції Жмеринка відкрито та освячено величний вокзал у вигляді корабля». Спорудження Жмеринського залізничного вокзалу, який невдовзі обріс інфраструктурою — церквою, пересильною в'язницею і, звичайно, численними обслуговуючими закладами, у тому числі і шинками, позитивно позначилось на розвиткові містечка. Вокзал зазнавав руйнування та подальші реставрації та наразі не зберігся його первісний вигляд.

За часів СРСР на залізничній станції Жмеринка зведено низку додаткових приміщень, переходів тощо. Однак зберегти цілісність будівлі вокзалу в радянський час не вдалося: на привокзальній площі для потреб і зручності громадського і приватного транспорту прибрали збудований у комплексі фонтан, а в залах після ремонтів зникли ліпні прикраси, картини та позолота на стелях, також із так званої «царської кімнати» (де, за переказами, перебував Микола II) — великий круглий стіл, обтягнутий зеленою тканиною. За незалежної України (від 1991 року) в умовах економічних труднощів підтримувати бодай задовільний стан споруди взагалі стало важко, і лише у другій половині 2000-х років здійснено низку заходів для упередження подальшої руйнації вокзалу^[7].

Упродовж 2011—2013 років відбулася повна реставрація вокзалу^[8].

З 2001 по 2011 роки на вокзалі стояв пам'ятник Остапові Бендеру в образі актора Сергія Юрського, але в процесі реконструкції 2011 року його демонтували. На встановлення пам'ятника не було дозволу і він стояв на місці водопровідних мереж. Питання про повернення пам'ятника, який містяни вважають одним із символів Жмеринки, було відкритим до 2019 року. До того ж він вимогав відновлення^[9]. Питання про повернення та відновлення пам'ятника Остапові Бендеру вирішили і 27 жовтня 2019 року у Жмеринці на привокзальній площі відбулося його урочисте відкриття^[10].

На станції зупиняються всі поїзди далекого та приміського сполучення. Деякі поїзди, що проямують через станцію Жмеринка курсують не кожен день, а за особливим графіком. Середній час зупинки на станції становить 20 хвилин. Актуальний розклад поїздів є можливість переглянути на офіційному вебсайті «Укрзалізниці»^[11].

• 
  На під'їздах до Жмеринського залізничного вокзалу
• 
  Пам'ятник Остапу Бендеру на Привокзальній площі
• 
  Один з павільйонів підземного переходу в стилі модерн
• 
  Будинок приміських кас в стилі модерн
• 
  Краєвид вокзалу з платформ
• 
  Фасад. Вигляд з IV перону
• 
  Зал чекання
• 
  Вихід на платформи № 1 та № 2. Вигляд з Привокзальної площі
• 
  Платформа № 2. Вигляд у сторону Привокзальної площі
• 
  Квиткові каси
• 
  Маркування на одній з опор критої платформи вокзалу
• 
  Меморіальна дошка воїнам-визволителям Жмеринку
• 
  Вокзал до реконструкції
• 
  Інтер'єр вокзалу. Приміщення квиткових кас
• 
  Платформа № 2

• Жмеринська дирекція залізничних перевезень
• Південно-Західна залізниця
• Транспорт Жмеринки
• Автостанція «Жмеринка-1»
• Жмеринський автобус
• Пам'ятки Жмеринки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жмеринка (станція)

• Інформація про станцію Жмеринка на сайті railwayz.info(рос.)
• Станція Жмеринка на сайті tokatema [Архівовано 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Розклад руху призначених пасажирських поїздів по станції Жмеринка-Пасажирська [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Розклад руху приміських поїздів по станції Жмеринка-Пасажирська [Архівовано 28 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Жмеринський залізничний вокзал на віртуальний прес-центр УкрЗалізниці
• Куди подівся царський стіл із Жмеринського вокзалу, і чому очікування у залі транзитних пасажирів тут платне? // стаття за 14 травня 2008 року в газ. «33-й канал» (м. Вінниця)
• Жмеринський залізничний вокзал [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.] на www.oko.kiev.ua («Архітектура і краєзнавство України») [Архівовано 21 вересня 2009 у Wayback Machine.]