Трикрати — Вікіпедія

село Трикрати
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Вознесенський район
Тер. громада	Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA48040190070053578
Основні дані
Засноване	1800
Населення	2009
Площа	1,756 км²
Густота населення	1144,08 осіб/км²
Поштовий індекс	56535
Телефонний код	+380 5431
Географічні дані
Географічні координати	47°42′59″ пн. ш. 31°24′17″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	56 м
Водойми	р. Арбузинка
Найближча залізнична станція	Трикратне
Відстань до залізничної станції	7 км
Місцева влада
Карта
Трикрати
Трикрати
Мапа
Трикрати у Вікісховищі

Трикра́ти — село в Україні, у Вознесенському районі Миколаївської області. Входить до складу Олександрівської селищної громади.

Населення становить 2009 осіб.

Колишня назва села — Велика Скаржинка^[1].

Трикрати — родове помістя козацького роду Скаржинських та колишній маєток дворянина Віктора Скаржинського — відомого ботаника. Його господарство та парк сьогодні є державним заповідним урочищем Трикратський ліс (див. також заповідне урочище «Лабіринт»).

Російська колонізація, яка почалася з приходом Потьомкінських військ, наштовхувалася на відчайдушний опір козацького українського люду. Адже царський уряд віддавав тутешні землі російським поміщикам, а місцеві мешканці ставали їхніми кріпаками.Нинішнє село Трикрати Вознесенського району, яке було володінням поміщика Скаржинськіого, отримало свою назву від того, що козаки тричі повставали і палили панський маєток.

За даними на 1859 рік у власницькому містечку Трикрати (Велика Скаржинка) Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 958 осіб (475 чоловіків та 483 жінок), налічувалось 126 дворових господарств, існували православна церква та винокуренний завод^[2].

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Трикратської волості, мешкало 685 осіб, налічувалось 140 дворів, існували православна церква, земська станція, 4 лавки, 3 ярмарки на рік: у Неділю Ваій, на Вознесіння та 8 листопада^[3]. За 5 верст — паровий млин. За 7 верст — постоялий двір.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2325 осіб, з яких 1087 чоловіків та 1238 жінок.^[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2006 осіб.^[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[6]

Трикратненське родовище гранітів. Це родовище у територіально-адміністративному відношенні розташоване за 1,5 кілометрів від села Трикрати і за 7 кілометрів на північний захід від залізничної станції Трикратне Одеської залізниці, на непродуктивних землях Трикратненської сільської Ради. Район родовища розташований в степовій зоні України в межах південної межі Українського кристалічного масиву.

Поверхня района представляє собою злегка пагорбкувату, порізану мережею річних долин і балок степову рівнину. Максимальні абсолютні відмітки поверхні (123,0 м), пристосовані до водороздільної частини проміж смт Олександрівка та с. Трикрати. Мінімальні — до долини р. Арбузинка (57.0 м — 58.0 м).

Розвідане родовище з південної частини межує з річкою Арбузинка, в північній частині межа проходе по поверхні, розчленованій двома пологими балками та схилом безіменного притока р. Арбузинки. Гідромережа района входить в систему річки Південний Буг. Річка Арбузинка бере свій початок на відстані 15 кілометрів на північ родовища, в районі селища міського типу Арбузинка і впадає в річку Мертвовод, ліва притока річки Південний Буг, на відстані 6 кілометрів на схід від родовища. Місто Вознесенськ знаходиться на відстані 20 кілометрів на північ від родовища. Найближчі до родовища населені пункти: село Трикрати, на відстані 1,5 кілометра на південний схід та селище міського типу Олександрівка — на відстані 9,0 кілометрів на північ.

В економічному відношенні — район сільськогосподарський. Більшість підприємств місцевої промисловості займається переробкою продуктів сільського господарства, але й має ряд підприємств будівельної індустрії та інше. В межах району розробляється ряд родовищ відкритим способом кристалічних порід, каоліну, глини що використовуються для виготовлення щебінки, цегли та черепиці.

Всі населенні пункти пов'язані між собою ґрунтовими дорогами. Трикратненське родовище пов'язане з залізничною станцією Трикратне та містом Вознесенськ шосейною дорогою, дорога має асфальтно-бетонне покриття. Район родовища характеризується помірно континентальним кліматом, з відносно м'якою і малосніжною зимою та тривалим, часто посушливим, спекотним літом. Найхолодніший місяць — січень — його середня температура — 4,90 , найтепліший — липень +21,2о С. Абсолютний мінімум температури повітря для даної місцевості спостерігається в лютому і сягає інколи -32оС. Максимальна температура повітря відмічається в липні та серпні і сягає +38оС.

Середньорічна кількість опадів склала 400—450 мм, найбільша їх кількість випала в травні — липні, та січні — березні. Снігове покриття місцевості нетривале, його висота не перевищує 10 — 15 см. Влітку в районі родовища переважають сухі південно-східні вітри, а в осінній період — північно-східні.

Трикратненське родовище гранітів як кар'єр, заснований у 1953 році. Вперше Трикратненське родовище було детально розвідане в 1953 році на площі Київським філіалом «Гіпротранскар'єр». Запаси граніту були оцінені на придатність для облицювального каміння та затверджені ГКЗ протоколом № 792 від 15.10.1955 року, по категоріям А+В+С1. В 1960 році, Київським філіалом  «Гіпротранскар'єр» на родовищі проведена повторна детальна розвідка на більшій площі — і запаси розвідані до гор.+.  Сировина граніти були оцінені для виробництва щебеня. Запаси підраховані станом на 01.01.1961 р., по категоріям А+В+С1.

_{Розроблювальні гранітоїди придатні для отримання щебеневої продукції марки 1000 та 1200.}

Родовище відроблялось починаючи з 1958 року Промтрестом Главбудпрома. Річна продуктивність  підприємства складала 100,0 тис.м³, в тому числі 5,0 тис.м³ облицювальних виробів. Після дорозвідки та затвердження запасів гранітів на площі до гор. (в тому числі 37.2 га по категорії С₂). Продуктивність підприємства була доведена до 1.0 млн.м³ щебінки в рік. Родовище відроблялось чотирма уступами з розміщенням  робочих горизонтів на відмітках +65 м, +50 м, +36 м, +22 м, +8 м, +9 м.

Розкривні виробки (в'їзні траншеї) знаходяться в задовільному стані. Для переробки гірничої маси на щебінку в південній частині родовища був побудований дробарно — сортувальний завод зі складами готової продукції (щебінки). Відвантаження щебінки виконувалось на залізничний і автомобільний транспорт. Під час перебудови («перестройки») підприємство не працювало. В дійсний час на розробку родовища ТОВ «Вознесенська  торгово — ромислова компанія» отримала Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4120 від 28.11.2006 року терміном дії 20 років. Гірничий відвід площею 77,65 га (протокол від 29.04.1965 № 2298). Переробкою та виробництвом щебеню, на кар'єрі, займається ТОВ «Турщеб».

• Історія міст та сіл УРСР (рос.)
• Погода в селі Трикрати

Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.