Велике герцогство Гессенське — Вікіпедія

Велике герцогство Гессенське нім. Großherzogtum Hessen
1806 – 1918
Прапор Герб
Девіз Gott, Ehre, Vaterland'
Гімн Hessenlied
Столиця	Дармштадт
Форма правління	Конституційна монархія
Історія
- Засновано	1806
- Ліквідовано	1918
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велике герцогство Гессенське

Велике герцогство Гессенське (нім. Großherzogtum Hessen), часто також Гессен-Дармштадт (нім. Hessen-Darmstadt) — держава, що існувала в 1806—1918 роках на території сучасної Німеччини. Гессен-Дармштадтське ландграфство на чолі з Гессенською династією стало герцогством після розпуску Священної Римської імперії в 1806 році.

У 1949 році велика частина герцогства разом з колишньою прусською провінцією Гессен-Нассау і районом Вальдек Рейнської провінції увійшли до складу федеральної землі Гессен. Рейнський Гессен — до складу землі Рейнланд-Пфальц.

Глава держави — Великий Герцог. Законодавчий орган — Земські штати (Hessische Landstände), складалися з Першої палати (Erste Kammer), титулованого дворянства, і Другої палати (Zweite Kammer), що обиралася виборцями на основі майнового цензу терміном на 5 років. Виконавчий орган — Гессенське загальне міністерство (Hessische Gesamtministerium), призначалося Великим Герцогом.

• Людвіг I (1806—1830)
• Людвіг II (1830—1848)
• Людвіг III (1848—1877)
• Людвіг IV (1877—1892)
• Ернст Людвіг (1892—1918)

• Гессен [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Гессенський закон [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]