Великодолинське — Вікіпедія

селище Великодолинське
Герб Великодолинського Прапор Великодолинського
Центральна вулиця селища Великодолинського
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Одеський район
Тер. громада	Великодолинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51100070010049456
Основні дані
Засновано	1804 (220 років)
Колишня назва	Аккаржа, Грос-Лібенталь (Гросслібенталь), Велика Аккаржа
Статус	із 26 січня 2024 року
Площа	11,1 км²
Населення	▲ 14 012 (01.01.2022)[1]
Густота	1236,8 осіб/км²;
Поштовий індекс	67832
Телефонний код	+380 4851
Географічні координати	46°20′33″ пн. ш. 30°33′55″ сх. д. / 46.34250° пн. ш. 30.56528° сх. д. / 46.34250; 30.56528
Висота над рівнем моря	19 м
Водойма	р. Аккаржанка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Аккаржа
До станції:	1,8 км
До райцентру:
- автошляхами:	15,4 км
До обл. центру:
- автошляхами:	22,9 км
Селищна влада
Адреса	67832, Одеська область, Одеський район, с-ще Великодолинське, вул. Соборна, 1-А
Голова селищної ради	Граб Володимир Олександрович
Вебсторінка	Великодолинська селищна рада.
Карта
Великодолинське
Великодолинське
Великодолинське у Вікісховищі

Великодоли́нське — селище в Україні, адміністративний центр Великодолинської селищної громади Одеського району Одеської області. Історична назва села — Аккаржа^[2], після приєднання регіону до Російської імперії у 1791 році та виселення корінного населення було заселене німецькими колоністами та у 1802 перейменоване в Ґрос-Лібенталь нім. Großliebenthal  — «Велика долина кохання», з 1918 по 1 лютого 1945 року відоме під назвою Велика Аккаржа (статус селища міського типу отримало рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 року), згодом — отримало сучасну назву^[3].

1881 року біля колонії впав великий метеорит, що одержав назву завдяки колонії ^[4].

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Ґрос-Лібенталь, центрі Ґрос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3869 осіб, налічувалося 263 домогосподарства, існували кірха, 2 школи, поштова станція, паровий млин, 6 лавок та 4 винних погреби, відбувався щорічний ярмарок 1 травня^[5].

1869 року колоністи збудували школу. Це був красивий двоповерховий будинок з великим спортзалом, центральним паровим опалення і крім того було дві просторі квартири для вчителів.

1901 року відбулося відкриття районної лікарні на 95 ліжок.

1905 року відкрита школа для дівчат, першою директоркою якої була Емма Акерман, яка до початку 1930-х років викладала німецьку мову та літературу в центральній школі.

• 
  Мапа села Ґрос-Лібенталь, перша половина ХІХ століття
• 
  Історичне фото кірхи в Ґрос-Лібенталі
• 
  Лютеранська церква

У травні 1919 року на колонію розповсюдилося антибільшовицьке Григор'ївське повстання. Два місяці пізніше Грос-Лібенталь став осередком іншого антибільшовицького Аккаржанського повстання, спровокованого продрозкладкою і примусовою мобілізацією в Червону армію^[6].

• 
  Ґрос-Лібентальська кірха
• 
  Історичний особняк на вулиці Центральній

17 липня 2020 року, в ході децентралізації, утворена Великодолинська селищна громада.

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Великодолинське набуло статусу селища^[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Овідіопольського району, селище увійшло до складу новоутвореного Одеського району^[8].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селищі функціонували 5 окремих виборчих дільниць № 510673–510677.

Результати

• зареєстровано 10025 виборців, явка 44,31%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 56,83%, за «Опозиційну платформу — За життя» — 20,35%, за Партію Шарія — 4,77%.^[9] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 45,34%, за Василя Гуляєва (самовисування) — 31,34%, за Сергія Боба (Опозиційна платформа — За життя) — 7,58%^[10].

Станом на січень 1989 року чисельність населення становила 10 012 осіб.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

Герб та прапор смт Великодолинське затверджено Рішенням селищної ради від 4 вересня 2008 року № 715-В

Герб має золотий щит. На золотому полі синє виноградне гроно з двома зеленими листками. Щиток: Герб баварський, змішаної тинктури з срібними і синіми ромбами. На ромбах золота птаха Фенікс.

• Грос-Лібентальська кірха;
• Особняк^[d];
• Братська могила^[d] 36 радянських воїнів, загиблих при звільненні села 13 квітня 1944 року;

• Семенов Євген Петрович (1861—1944) — російський журналіст і політичний діяч, народоволець.
• Кушнір Олег Володимирович (1986—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• ВЕЛИКОДОЛИ́НСЬКЕ [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
• Великодолинське // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.