Вест-Бромвіч Альбіон — Вікіпедія

Вест-Бромвіч Альбіон
Повна назва West Bromwich Albion
Football Club
Прізвисько Альбіон (Albion),
Мішки (The Baggies),
Дрозди (The Throstles),
Вест-Бром (West Brom)
Засновано 1878
Населений пункт Вест-Бромвіч, Англія
Стадіон Готорнс
Вміщує 26 688[1]
Власник КНР Лай Гоучань
Президент Англія Джеремі Піс
Головний тренер Іспанія Карлос Корберан
Ліга Чемпіоншип
2023/24 5-е місце
Вебсайт wba.co.uk
Домашня
Виїзна

«Вест-Бромвіч Альбіон» (англ. «West Bromwich Albion Football Club»; також відомий як «West Brom», «The Baggies», «Albion», «The Throstles», «W.B.A.») — англійський футбольний клуб з міста Вест-Бромвіч. Заснований 1878 року. Домашні матчі проводить на стадіоні «Готорнс». Кольори клубу — синьо-білі.

Історія

[ред. | ред. код]

Кінець XIX століття

[ред. | ред. код]

Клуб був заснований в 1878 году робітниками Західного Бромвіча з Salter’s Spring Works як «Вест-Бромвіч Строллерз». Лише через два роки, в 1880, клуб отримав назву «Вест-Бромвіч Альбіон», хоча вболівальники часто скорочують його до «ВБА». Через пять років, в 1885, команда отримала професійний статус, а в 1888 став одним з клубів-засновників Футбольної ліги Англії. В тому ж 1888 «Вест-Бромвіч Альбіон» завоював свій перший трофей — Кубок Англії. В 1892 клубу вдалось повторити успіх і виграти другий кубок, а також встановити до цього часу не побитий рекорд, розгромивши в регулярному чемпіонаті «Дарвен» з різницею в дванадцять мячів (12:0).

Перша половина XX століття

[ред. | ред. код]

З початку 1900 «Вест Бромвіч» проводить свої домашні матчі на стадіоні «Готорнс». «Альбіон» провів достатньо велику кількість часу в вищому дивізіоні англійської першості, але при тому клуб лише одного разу ставав чемпіоном вищого дивізіону чемпионату Англії — в сезоні 1919/20. Став чемпіоном в перший (і поки останній) раз, клуб побив рекорди по кількості очок (60) і голів (104) за сезон. В тому ж 1920 «Вест-Бромвічу» вперше вдалось виграти Суперкубок Англії. В 1925 клуб зайняв друге місце в турнірній таблиці, але через сезон команда покинула вищю лігу. В сезоні 1930/31 «Вест-Бромвіч» оформив своєрідний дубль, повернувшись в еліту англійського футболу і знову виграв національний кубок (такого успіху не досягала поки що ні одна англійська команда).

Друга половина XX століття

[ред. | ред. код]

Найкращий склад в своїй історії «Вест-Брому» вдалось зібрати в 50-х роках. В сезоні 1953/54 клуб завоював срібло в першому дивізіоні і виграв свій четвертий Кубок Англії. Ту команду в англійській пресі прозвали «командою століття», а деякі газети всерйоз пропонували в повному складі, в якості збірної Англії, відправити ії на чемпіонат світу 1954. В 1966 клуб завоював новий для себе трофей, перемігши в Кубку Футбольної ліги. Черговий успіх чекав команду лише в 1968, коли клубу вдалось виграти свій пятий Кубок Англії. З початку 1980-х досягнень було менше, і команда почала занепадати, а з 1986 по 2002 «Вест-Бромвіч Альбіон» взагалі не брав участі в чемпіонаті вищого дивізіону англійського футболу.

Початок XXI століття

[ред. | ред. код]

В 2002 під керівництвом англійського тренера Гаррі Мегсона клуб повернувся в Премєр-лігу. Але «Вест-Бромвічу» не вдалось закріпитися в Прем'єр-лізі і команда вибула з турніру, хоча через сезон змогла повернутися в АПЛ. В сезоні 2004-05 клуб під керівництвом свого колишнього гравця Брайяна Робсона зміг озалишитися в Прем'єр-лізі недивлячись на те, что до Різдва клуб йшов на останньому місці в турнірній таблиці. Недивлячись на цей успіх «Вест-Бромвіч» все рівно покинув Прем'єр-лігу через рік. В 2006 на пост головного тренера був запрошений Тоні Моубрей, якому вдалось з другої спроби виграти Чемпіоншип, а також довести клуб до півфіналу Кубку Англії. Сезон 2009-10 клуб знову провів в Чемпіоншипі, але чемпіонат для команди пройшов успішно (2-е місце), і в наступному сезоні «Вест-Бромвіч» знову отримав право виступати в Прем'єр-лізі. В сезоні 2017-18 «дрозди» зайняли 20-е місце в Прем'єр-лізі і знову вибули до Чемпіоншипу. За підсумками сезону 2018/19 клуб посів 4-е місце в Чемпіоншипі і вийшов до плей-оф, але програв в 1/2. В наступному сезоні команда посіла в Чемпіоншипі друге місце і через два сезони повернулась в Прем'єр-лігу.

Склад

[ред. | ред. код]
Станом на 30 березня 2023 року
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Англія Девід Баттон
2 ЗХ Англія Дарнелл Ферлонг
3 ЗХ Англія Конор Таунсенд
4 ЗХ Англія Дара О'Ші
5 ЗХ Англія Кайл Бартлі
6 ЗХ Англія Семі Аджаї
7 ПЗ Австралія Том Рогіч
8 ПЗ Англія Джейк Лівермор (капітан)
10 ПЗ Шотландія Метт Філліпс
11 ПЗ Англія Грейді Діангана
12 НП Англія Деріл Дайк
14 ПЗ Англія Джейсон Моламбі


Поз. Нац. Гравець
15 ЗХ Нідерланди Ерік Пітерс
17 НП Англія Джед Воллес
19 ПЗ Англія Джон Свіфт
20 НП Англія Адам Річ
21 НП Англія Брендан Томас-Асанте
23 ЗХ Англія Кін Браян
25 ПЗ Англія Натаніель Чалоба (В оренді з Фулхема)
26 ЗХ Англія Зак Ешфорд
24 ВР Англія Алекс Палмер
29 ЗХ Англія Тейлор Гарнер-Хікман
35 ПЗ Туреччина Окай Йокушлу
33 ВР Англія Джош Гріффінс

Досягнення

[ред. | ред. код]

Чемпіонат Англії:

Кубок Англії:

Кубок англійської ліги:

Суперкубок Англії:

Кубок УЄФА:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Premier League Handbook 2020/21 (PDF). Premier League. с. 38. Архів (PDF) оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]