Вилугувані чорноземи — Вікіпедія

Чорноземи вилужені — підтип чорноземних ґрунтів які сформувалися під трав'янистою рослинністю на межі Полісся і Лісостепової зони України. Ці ґрунти мають глибокий гумусовий профіль (Н, Нр, Ph, Рк) грубизною 100-120 см без ознак перерозподілу колоїдів, добре оструктурені, з акумуляцією зольних елементів по генетичних горизонтах. Основними діагностичними ознаками є вилуженість карбонатів, слабке рівномірне освітлення нижньої частини Н горизонту без наявності борошнистої крем’янки (Sі0₂) і ущільнення перехідних горизонтів при ясно вираженій горіхувато-грудкуватій або призмовидній структурі. Форми виділення карбонатів кальцію у породі — прожилки і псевдоміцелій. Для цього профілю характерні такі риси: темний колір до глибини 100—150 см, висока гумусованість 6-9 %, зерниста структура, однорідний механічний склад по генетичних горизонтах, насиченість увібраним кальцієм 29,6 мг-екв/100 г ґрунту, а ємність катіонного обміну становить близько 39,0 мг-екв/100 г ґрунту, нейтральна або слабокисла реакція ґрунтового розчину, відсутність будь яких ознак оглеєності не тільки в межах профілю, а й у верхній товщі материнських порід, висока біологічна активність.^[1] Залягають чорноземи на водорозділах в умовах рівної поверхні при відсутності або незначному прояві поверхневого стоку; материнська порода — суглинковий (рідше глинистий), карбонатний, неоглеєний, незасолений лес або лесові породи.^[2] Це достатньо родючі ґрунти, які сформувалися під впливом дернового (гумусо-акумулятивного) процесу ґрунтоутворення, придатні для вирощування більшості сільськогосподарських культур. ^[3]

Карти України https://geomap.land.kiev.ua/soil.html

Цифрова платформа «Нейтрального рівня деградації земель сільськогосподарського призначення» https://ismld.com.ua/

• Ґрунт
• Ґрунти України
• Земельні ресурси