Всіхсвятська церква (Ніжин) — Вікіпедія

Всіхсвятська церква
Церква Всіх Святих. 2016

51°02′57″ пн. ш. 31°53′12″ сх. д. / 51.049174° пн. ш. 31.886721° сх. д. / 51.049174; 31.886721
СтатусПам'ятка архітектури національного значення
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України
Країна Україна
РозташуванняНіжин
КонфесіяПЦУ
ЄпархіяЧернігівська
Архітектурний стильеклектика
Будівництво1782
Стандіючий
Всіхсвятська церква (Ніжин). Карта розташування: Україна
Всіхсвятська церква (Ніжин)
Всіхсвятська церква (Ніжин) (Україна)
Мапа

CMNS: Всіхсвятська церква у Вікісховищі

Всіхсвятська церква або Храм Всіх святих — побудований у 1782 році, на місці дерев'яного грецького храму що існував на цьому місці з 1696 року. Замовник і організатор будівництва «Ніжинське грецьке братство» за сприяння Івана Мазепи. Нині Всіхсвятський храм є другим кафедральним собором Чернігівської єпархії Православної церкви України.

Охоронна табличка

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква будувалась за тією ж схемою, як і ще одна грецька церква міста Ніжина — Михайлівська. Балканський архаічний тип зальної церкви з апсидами-крилосами. Але більших розмірів, ніж Михайлівська.

Храм прикрашала найвища у тогочасному Ніжині чотирьохярусна дзвіниця (втрачена). У храмі був срібний іконостас. Ікони були виконані грецькими майстрами.

Церква має великі підвали, де греки зберігали свої товари. З часом церква перебудовувалась, останній раз 1805. Зокрема храм був прикрашений класичними портиками доричного ордеру, що надало церкві чітких рис класицизму. Спаровані колони несуть антаблемент з трикутним фронтоном, кути центрального об'єму оздоблено тричвертними колонами.

Інтер'єр церкви

Високий, прикрашений ордерною системою з подовдженими вікнами барабан надає інтер'єру храму відчуття простору, підсилене рівним та спокійним освітленням. Величі і парадності хрестподібному Всіхсвятському собору додає позолочений купол. Храм стоїть на склепіннях, які в центрі опираються на кам'яний стовп.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Г. В. Самойленко: «Ніжин — європейське місто». Чернігів — 2010 р. 72 ст.