Вуйцик Володимир Степанович — Вікіпедія

Володимир Степанович Вуйцик
Ім'я при народженніВуйцик Володимир Степанович
Народився19 грудня 1934(1934-12-19)
Семенівка, Львівський район, Львівська область
Помер27 квітня 2002(2002-04-27) (67 років)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьвчений-архівіст, історик мистецтва, знавець і дослідник Львова, мистецької спадщини Західної України
Галузьархівознавство[1], мистецтвознавство[1] і регіоналістика[1]
Відомий завдякиреставратор, мистецтвознавець
Alma materЛьвівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша
Знання мовукраїнська[1]
ЗакладЛьвівська картинна галерея
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка

Володи́мир Степа́нович Ву́йцик (19 грудня 1934, Семенівка, нині Львівський район, Львівська область — 27 квітня 2002, Львів) — вчений-архівіст, історик мистецтва, знавець і дослідник Львова, мистецької спадщини західноукраїнських земель, був Дійсним членом Наукового Товариства імені Шевченка, членом Реставраційної ради Львівської митрополії, Товариства шанувальників Львова, Комісії міської Ради з перейменувань вулиць Львова, Реставраційної ради оо. студитів. Широкому загалу відомий книжками «Зустріч зі Львовом» та «Львівський Державний історико-архітектурний заповідник».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 19 грудня 1934 року в селі Семенівка на Львівщині.

У 1956 році закінчив відділ декоративного розпису Львівське училище прикладного і декоративного мистецтва та вступив до Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва на факультет проєктування інтер'єрів і меблів. Звільнившись із другого курсу, у 1958 році влаштувався на роботу у Львівській картинній галереї, де працював молодшим науковим працівником, а потім реставратором малярства. Водночас навчався на заочному відділенні факультету історії й теорії мистецтв в інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Рєпіна у Ленінграді, який закінчив 1966 року.

У 1968 році перейшов на роботу до Львівської міжобласної спеціальної науково-реставраційної виробничої майстерні (нині — державне підприємство Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація»), де працював до 1998 року, обіймаючи посади наукового працівника, керівника групи, головного спеціаліста-мистецтвознавця[2].

Помер у Львові 27 квітня 2002 року, похований на Личаківському цвинтарі (поле № 79)[3].

Унікальні знахідки

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]

Загалом опублікував близько 250 різних за обсягом праць, основні з них:

  • Вуйцик В. Львівський державний історико-архітектурний заповідник: Екскурсія по місту. — Львів : Каменяр, 1979. — 128 с.
  • Вуйцик В., Липка Р. Зустріч зі Львовом: Путівник. — Львів : Каменяр, 1987. — 175 с. — 45000 прим.
  • Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге, доповнене. — Львів : Каменяр, 1991. — 175 с. — ISBN 5-7745-0358-5.
  • Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. — Львів : Місіонер, 2000. — Т. 1. — 192 с. — (Українські церкви Львівщини)

Статті

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]

З нагоди 70-річчя від дня народження Вуйцика Володимира Степановича колеги присвятили його пам'яті окремий випуск вісника інституту «Укрзахідпроектреставрація» (число 14 «Володимир Вуйцик. Вибрані праці». — Львів: Інститут «Укрзахідпроектреставрація», 2004. — 328 с. — ISBN 966-95066-4-13.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. Ми пам'ятаємо. Володимир Вуйцик. zaxid.net. Zaxid.net. 7 серпня 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  3. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 434, 435. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]