Вулиця Головацького (Львів) — Вікіпедія
Вулиця Головацького Львів | |
---|---|
![]() | |
Місцевість | Привокзальна |
Район | Залізничний |
Назва на честь | Якова Головацького |
Колишні назви | |
Гловацького, Могильницькийґассе, Гловацького | |
польського періоду (польською) | Głowackiego |
радянського періоду (українською) | Гловацького |
Загальні відомості | |
Протяжність | 320 м |
Координати початку | 49°50′16.78″ пн. ш. 24°00′22.42″ сх. д. / 49.8379944° пн. ш. 24.0062278° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′26.68″ пн. ш. 24°00′18.77″ сх. д. / 49.8407444° пн. ш. 24.0052139° сх. д. |
поштові індекси | 79018[1] |
Транспорт | |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 3—34[2] |
Архітектурні пам'ятки | № 26[3] |
Поштові відділення | ВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)[1] |
Забудова | класицизм, віденська сецесія, конструктивізм 1930-х років, сучасна забудова 2000-х-2010-х років[4] |
Комерція | ТзОВ «Таісія» |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
![]() |
Ву́лиця Головацького — вулиця у Залізничному районі міста Львова[5][6]. Сполучає вулиці Городоцьку та Декарта, утворюючи перехрестя з вулицею Голубовича[7].
Вулиця утворена 1892 року та названа на честь польського селянина, учасника повстання Костюшка 1794 року Бартоша Гловацького. Під час німецької окупації, у 1943—1944 роках вулиця мала назву Могильницькийґассе, названа так на честь українського освітнього та церковного діяча Івана Могильницького. У липні 1944 року вулиці повернена передвоєнна назва — Гловацького. Сучасна назва — вулиця Головацького від 1950 року, на честь українського поета, священика УГКЦ, педагога та громадського діяча, співзасновника об'єднання «Руська трійця» Якова Головацького[8][9].
В архітектурному ансамблі вулиці Головацького переважають класицизм, віденська сецесія, польський конструктивізм 1930-х років[4], а також присутня сучасна забудова 2000-х-2010-х років. На вулиці лише один житловий будинок під № 26, що внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 5 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 5), збудована наприкінці XIX століття. У 1900-х роках в будинку містилося єврейське доброчинне товариство «Цорі Ґілва»[10]. У 1939 році власниками будинку були Кароліна Ре та Маркус Шор[11].
№ 7 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 7), збудована наприкінці XIX століття. У 1897-1915 роках в будинку мешкав український історик, архіваріус, художник та фотограф Франц Ковалишин[12].
№ 17, 17а — триповерхові кам'яниці (колишня адреса — вул. Гловацького, 17, 17а), збудовані близько 1910 року для адвоката Тадеуша Блізінського[13] та його дружини Ромуальди[14] Вікна другого поверху будинку під № 17а мають стрілчасте неоготичне оздоблення, заповнене рослинним орнаментом, серед якого можна побачити ініціали власника кам'яниці — «ТВ» (пол. Tadeusz Bliziński)[13]. У 1930-х роках будинок під № 17 перебував у власності Клавдії[15] та Казимира Кобилянських[11].
№ 19а — одноповерхова вілла (колишня адреса — вул. Гловацького, 19)[16], збудована наприкінці XIX століття[16] для Йоахіма (Хаїма) Гуттмана[17], власника складу дерева та вугілля на вулиці Городоцькій. Вілла оздоблена коринфськими пілястрами та іншими скульптурними оздобами у стилі еклектичного історизму[13]. Вілла розташована у подвір'ї будинку під № 19 і нині виконує житлову функцію.
№ 23а — триповерховий колишній адміністративний будинок (колишня адреса — вул. Гловацького, 23)[16], де від 1932 року розташовувалася управа Крайового молочарського союзу «Маслосоюз»[13], а на прилеглій території до середини 1990-х років працювало підприємство з переробки молока (молокозавод). Нині триповерховий колишній адміністративний будинок використовується як офісний центр, а на місці колишнього молокозаводу 2005 року споруджений сучасний житловий комплекс з трьох п'ятиповерхових будинків, яким присвоєно № 23б, 23в, та 23г відповідно[18].
№ 8 — триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 8)[16]. У міжвоєнний період на першому поверсі будинку містилася цукерня Вахмана[18]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Клотильди Гьорле[15].
№ 26 — триповерхова сецесійна кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 26)[19], збудована 1912 року для адвоката Тадеуша Блізінського. Фасад кам'яниці завершений трикутним фронтоном, оздоблений химерними маскаронами[16]. У 1930-х роках будинок перебував у власності Станіслави Рідльової[15][11]. Упродовж 1913—1927 років в будинку мешкав львівський скульптор Теобальд Оркасевич[20]. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2086-м[3].
№ 28/30 — комплекс одноповерхових будиночків (колишня адреса — вул. Гловацького, 30)[16], що належав Вацлаву та Станіславу Гессам[21]. Тут від початку XX століття й до 1935 року працювала пекарня Гессів[22][15], від 1935 року й до початку другої світової війни — пекарня «Новизна» Евгеніуша Сохацького[23][11]. У 1950-х роках тут розташовувалася школа фабрично-заводського навчання. Нині приміщення займає швейне підприємство «Таїсія»[18], що спеціалізується на виготовленні широкого асортименту галантерейних виробів[24].
- триповерхова кам'яниця (колишня адреса — вул. Гловацького, 15) на розі з нинішньою вулицею Голубовича. На початку XX століття в будинку містилося молодіжне товариство рукоділля імені Станіслава Монюшка[25], у 1913 році в будинку мешкав польський актор театру Едвард Шупеляк-Глинський[pl][26], батько Венчислава Глинського, польського актора театру та кіно. У 1930-х роках будинок під № 15 перебував у власності Клавдії та Казимира Кобилянських[11]. Нині такої адреси не існує, а сам будинок має № 42 та приписаний до вулиці Голубовича.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 405.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Г). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 3 березня 2024. Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ Вулиця Головацького. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 16.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 37.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 326.
- ↑ а б в г д Jaroslaw Rokicki. Pełna lista majątków kresowych, adresy właścicieli domów Lwowa i ich ówczesnych właścicieli. jaroslawrokicki.com (пол.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 лютого 2025.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1897… — S. 54.
- ↑ а б в г Краківське передмістя, 2011, с. 203.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 33.
- ↑ а б в г Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…spis abonentow…dział IV. — S. 20.
- ↑ а б в г д е Краківське передмістя, 2011, с. 263.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 69.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 404.
- ↑ Краківське передмістя, 2011.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 310.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 75, 290.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 580.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 61. (пол.)
- ↑ Інформація про ТзОВ «Таісія». tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 24 вересня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1904… — S. 329.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 129.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 37. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Головацького вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 404—405. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 16, 78, 104, 112. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 43, 356. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — С. 201—203, 263. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7022-93-8.
- Księga adresowa Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik I. — Lwów: Wydawca i właściciel Fr. Reichman, 1897. — 156 s. (пол.)
- Ksiȩga Adresowa Krol. Stol. Miasta Lwowa: rocznik ósmy, 1904. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1904. — 513 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Головацького Якова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.