Площа Кропивницького — Вікіпедія

площа Кропивницького
Львів
Східна частина площі
Східна частина площі
Східна частина площі
МісцевістьПривокзальна
РайонГалицький
Загальні відомості
поштові індекси79018
Транспорт
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудовакласицизм, сецесія, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Кропивницького у Вікісховищі

Площа Кропивни́цького — площа у Львові, недалеко від головного залізничного вокзалу, важливий транспортний вузол міста. Розташована між вулицями Городоцькою та Шептицьких.

Назва

[ред. | ред. код]

Від 1871 року називалася площа Солярні, бо тут розташовувалися соляні склади; від 1916 року мала назву Більчевського на честь львівського римсько-католицького архієпископа Юзефа Більчевського (1860—1923); 1941 року називалася Котляревського, в часи німецької окупації Ганзепляц. З 1944 року — площа Кропивницького на честь українського письменника, драматурга, актора Марка Кропивницького (1840—1910).

Забудова

[ред. | ред. код]

Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм.

Під № 1 від початку 1990-х років має греко-католицька церква святих Ольги та Єлизавети, за часів Австро-Угорщини і Польщі це був римсько-католицький костел святої Єлизавети, який комуністична влада закрила 1946 року. Відтоді храм використовували як склад, а 1962 року за наказом радянської влади спиляли хрест із найвищої вежі та знищили кам'яний хрест перед спорудою. Від початку 1990-х років у храмі розпочали реставраційні роботи.

У житловому будинку № 1-2 за польських часів містилося бюро міжнародних морських ліній Королівсько-Голландський Ллойд, нині тут магазини «Парфуми», «ЕкоЛан» та «Щирецькі ковбаси».

Адресу № 3 за часів Польщі мала фабрика шоколаду «Дерби», від радянських часів — це кондитерський цех № 7, у 1950-х роках тут також містилася кравецька майстерня Львівської залізниці.

У будинку № 6 до 1939 року містився магазин канцелярського приладдя, у 1950-х роках — закусочна, від 1960-х роках і донині тут працює «Пиріжкова», а також є крамниці жіночої білизни та «Подарунки-сувеніри».

У будинку № 7 до війни була цукерня Овоца, нині тут також міститься магазин «Щирецькі ковбаси».

В будівлі № 9 у 1950—1960 роках була зарядка та ремонт акумуляторів і годинників, тепер тут міститься магазин трикотажу «Катря».

Адресу № 10 за часів Польщі мав магазин тканин Кароля Саламандера, у 1950—1960 роках — перукарня та фотосалон артілі «Фотохудожник», який проіснував донині, також тут від часів СРСР працює магазин «Книги».

У будинку № 12 за радянських часів була сосисочна, тепер тут магазин «Взуття».

Джерела

[ред. | ред. код]