Вулиця Ігоря Бедзая — Вікіпедія

Вулиця Ігоря Бедзая
Миколаїв
Вулиця Ігоря Бедзая в місці перетину з вулицею Малою Морською
Вулиця Ігоря Бедзая в місці перетину з вулицею Малою Морською
Вулиця Ігоря Бедзая в місці перетину з вулицею Малою Морською
МісцевістьІсторична частина Миколаєва
РайонЗаводський, Центральний, Інгульський
Назва на честьІгоря Бедзая
Колишні назви
Рибна, Чкалова
Загальні відомості
Протяжність5000 м
поштові індекси54017, 54029, 54055
Транспорт
Трамваї№ 6, 7
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділенняВПЗ № 17 (просп. Центральний, 69),
ВПЗ № 29 (просп. Центральний, 22),
ВПЗ № 55 (вул. Ігоря Бедзая, 82а)
ПаркиДитяче містечко «Казка»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

Ву́лиця І́горя Бедза́я — вулиця у Заводському, Центральному та Інгульському районах міста Миколаїв загальною протяжністю близько 5 кілометрів. Обмежується вулицею Рюміна на заході і Богоявленським проспектом на сході.

Розташування

[ред. | ред. код]

Вулиця бере свій початок на заході, від вулиці Рюміна і йде на захід, через площу Суднобудівників. Після неї продовжується до Богоявленського проспекту, де виходить до площі Леонтовича і Миколаївського зоопарку, де й закінчується.

Історія і розташування

[ред. | ред. код]

У 1822 році поліцмейстером міста П. І. Федоровим вулицю було запропоновано назвати Ковальською, оскільки вона йшла «від Привозної площі повз будинки, де були ковальні, через площу Шарлаїмова до рогаток». Проте назва не була затверджена військовим губернатором міста О. С. Грейгом. У 1835 році поліцмейстер Г. Г. Автомонов запропонував назвати вулицю Рибною, оскільки вона проходила повз Рибну площу – частину Привозної.

Після загибелі радянського льотчика В. П. Чкалова у грудні 1938 року, вулицю перейменували на Чкалова[1].

26 липня 2024 року вулицю Чкалова перейменовано і розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» надано ім'я Ігоря Бедзая — українського військовика, полковника ВМС Збройних сил України, Героя України, що загинув під час російсько-української війни[2][3].

Будинки, пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • За адресою вулиця Ігоря Бедзая, 27 розташовується колишня фабрика «Золотий якір», що діяла у 1910-х роках і займалася паперово-картонажним виробництвом[4].
  • Вулиця Ігоря Бедзая проходить повз дитяче містечко «Казка» в проміжку двох кварталів між вулицею Захисників Миколаєва і площею Суднобудівників.
  • В кварталі між вулицями Захисників Миколаєва і Героїв Рятувальників розташовуються будівлі ансамблю квартальної забудови 1952—1955 років, що мають статус щойно виявлених об'єктів культурної спадщини[5].
  • В будівлі за адресою вулиця Захисників Миколаєва, 38/1, що на розі з вулицею Ігоря Бедзая, у 1966—2007 роках мешкав почесний громадянин міста, голова Миколаївської міської ради у 1974—1982 роках, кандидат історичних наук, доцент і почесний професор Південної академії Іван Максимович Канаєв. На будівлі встановлено меморіальну дошку.
  • Від місця перетину вулиці Ігоря Бедзая з площею Суднобудівників і до вулиці Соборної розташовується Обласний палац культури.
  • За адресою вулиця Ігоря Бедзая, 40 розташовується будівля, де у 1917 році містився міський комітет РСДРП. Відповідно до Закону «Про декомунізацію» меморіальна дошка з будівлі була знята, проте будівля все ще залишається пам'яткою історії місцевого значення[5].
  • В районі перетину з Богоявленським проспектом розташовується Миколаївський зоопарк.

Галерея

[ред. | ред. код]
Дитяче містечко «Казка», казкова гавань
Дитяче містечко «Казка», казкова гавань 
Будівля по вулиці Ігоря Бедзая, 40, де у 1917 році містився міський комітет РСДРП
Будівля по вулиці Ігоря Бедзая, 40, де у 1917 році містився міський комітет РСДРП 
Головна брама на вході до Миколаївського зоопарку
Головна брама на вході до Миколаївського зоопарку 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Крючков Ю. С. Старый Николаев и окрестности: топонимический словарь-справочник. — Николаев : Дикий Сад, 1991. — 127 с. (рос.)
  2. Кім, Віталій (26 липня 2024). Розпорядження вiд 26 липня 2024 № 273-р «Про перейменування об’єктів топонімії». Миколаївська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 26 липня 2024. Процитовано 29 липня 2024.
  3. Орлик, Катерина (26 липня 2024). Без вулиць Адмірала Макарова, Декабристів та Лермонтова. У Миколаєві затверджено перейменування вулиць. 0512.com.ua — Сайт міста Миколаєва. Процитовано 26 липня 2024.
  4. Євгеній Васюков, Яна Ружинська. Фабрика «Золотий якір». archmykolaiv.com. Архітектура Миколаєва. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 15 жовтня 2023.
  5. а б Перелік пам'яток (об'єктів) культурної спадщини. cultura.mkrada.gov.ua. Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Архів оригіналу за 29 січня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.