Віденська конвенція про охорону озонового шару — Вікіпедія

Віденська конвенція про охорону озонового шару
ТипБагатостороння угода[en]
Підписано22 березня 1985
МісцеВідень, Австрія
Чинність22 вересня 1988
Підписанти28 держав
Сторони198 держав
ЗберігаєтьсяСекретаріат ООН (секція договорів)[1]
Статусчинний
Моваанглійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька

Ві́денська конве́нція про охоро́ну озо́нового ша́ру — багатостороння екологічна угода. Її було погоджено на Віденській Конференції 1985 року й набула чинності з 1988 року. Ратифіковано 197 державами (усі члени ООН і ЄС).

Діє як основа для міжнародних зусиль по захисту озонового шару. Однак, конвенція не включає юридично обов'язкові цілі скорочення використання хлорфторвуглеводнів, головних хімічних речовин, що викликають виснаження озонового шару. Вони викладені у супровідному Монреальському протоколі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Vienna Convention for the Protection of the Ozone Layer (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 7 вересня 2024.
  1. Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.