Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів — Вікіпедія

Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів

     Держави-учасниці     Підписано, але не ратифіковано     Не підписанти     Не члени ООН
ТипБагатостороння угода[en]
Підписано23 серпня 1978
МісцеВідень, Австрія
Чинність6 листопада 1996
Підписанти19 держав
Сторони23 держави
ЗберігаєтьсяСекретаріат ООН (секція договорів)[1]
Статусчинний
Моваанглійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька
Дата15 грудня 1975
Засідання30-та сесія[2]
КодA/RES/3496(XXX) (Документ)
ПредметПравонаступництво держав щодо договорів
Результат голосування
  • 95 за
  • 0 проти
  • 28 утрималися
  • 21 не голосували
РезультатУхвалена[3]

Ві́денська конве́нція про правонасту́пництво держа́в що́до до́говорі́в — юридично обов'язкова для держав-учасниць міжнародна угода, яка, з врахуванням звичаєвого права, регулює правонаступництво держав (або безперервність), зокрема, статус держави-спадкоємниці щодо міжнародних договорів, учасником яких була держава-попередниця.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Vienna Convention on succession of States in respect of treaties (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 12 вересня 2024.
  2. ↑ Resolutions adopted by the General Assembly at its 30th session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 12 вересня 2024.
  3. ↑ Succession of states in respect of treaties : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 12 вересня 2024.
  1. ↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Віденська_конвенція_про_правонаступництво_держав_щодо_договорів