Вільгельм Урах — Вікіпедія

Вільгельм Урах нім. Wilhelm Karl Florestan Gero Crescentius von Urach
нім. Wilhelm Karl Florestan Gero Crescentius von Urach
Герцог фон Урах
17 липня 1869 — 23 березня 1928
Попередник	немає
Наступник	Карл Гєро, 3-й герцог Урах
Король Литви
11 липня 1918 — 2 листопада 1918
Попередник	немає
Наступник	Антанас Сметона як Президент Литви
Народився	30 березня 1864(1864-03-30) Монако
Помер	24 березня 1928(1928-03-24) (63 роки) Рапалло, Провінція Генуя, Лігурія, Італія
Похований	Людвігсбурзька резиденція
Відомий як	політик, військовослужбовець
Країна	Німеччина і Литовське королівство
Alma mater	Ітонський коледж і Триніті-коледж (Кембридж)
Батько	Wilhelm, Duke of Urachd
Мати	Флорестина Монакськаd
У шлюбі з	1) Амалія Баварська 2) Вільтруда Баварська
Діти	віл першого шлюбу: Марі Габріель, Єлізавета, Карола, Вільгельм, Карл Гєро, Маргарет, Альбрехт, Ебергард, Мехтільда
Релігія	Католицтво
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Герцог Вільгельм Карл Флорестан Геро Кресцентіус фон Урах, граф фон Вюртемберг, (нім. Wilhelm Karl Florestan Gero Crescentius Herzog von Urach, Graf von Württemberg, лит. Vilhelmas Urachas, лит. Mindaugas II; 30 березня 1864, Монако — 24 березня 1928, Рапалло, Італія) — німецький принц з роду фон Урах Вюртемберзького дому, король Литовського королівства під іменем Міндаугаса або Міндовга II.

Принц Вільгельм Карл Флорестан фон Урах, граф фон Вюртемберг був старшим сином першого герцога Урахського Вільгельма та його другої дружини принцеси Флорестини з Монако.

Вільгельм народився в Монако. В 4 роки успадкував від батька герцогство Урах. З дитинства майбутній литовський король був спадкоємцем трону герцогства Монако. У 1913 році він стає одним з претендентів на трон Албанії. Крім того, монаршими колами Німеччини вважався претендентом на трон Лотарингії.

Оскільки у дядька Вільгельма по материнській лінії, монегаського князя Луї ІІ, не було законно народжених дітей, то саме Вільгельм мав успадкувати трон Монако. У роки Першої світової війни питання спадкування трону Монако особливо турбувало Францію, яка не хотіла бачити його правителем підданого Німеччини. При французькій дипломатичній підтримці Луї ІІ визнав спадкоємницею свою позашлюбну доньку Шарлоту, що була у шлюбі за французьким аристократом. Вільгельм намагався протестувати проти цього, однак безуспішно. Потомки Вільгельма і досі вважають правителів Монако узурпаторами.

У 1890-і роки поступає на службу у вюртемберзьку армію. В роки Першої світової війни бере на себе командування 26-ю дивізією. З листопада 1914 року бере участь у німецькому наступі на Францію та Бельгію. У грудні 1914 переводиться на Східний фронт та бере участь у боях на теренах Польщі. У жовтні-листопаді 1915 року бере участь у Сербській кампанії Першої світової війни.

16 лютого 1918 року Литва була проголошена незалежною державою. 11 липня 1918 року прийнято резолюцію, що встановила в Литві конституційну монархію. На престол вирішено було запросити Вільгельма. Одним з критеріїв відбору майбутніх монархів була умова — претендент мав бути католиком. Вільгельм прийняв пропозицію і переїхав з родиною у Вільнюс та почав вивчати литовоську мову.

Тронне ім'я короля було Міндовгас (Міндовг ІІ). Фактом обрання представника Гогенцолернів були не дуже задоволені представники окупаційної адміністрації, що панувала в той час в Німеччині. Після тривалих суперечок Вільгельм був відсторонений литовським предпарламентом, а монархія була скасована.

• Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1891)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (3 березня 1916)

• Золота ювілейна медаль
• Орден Святого Губерта (1892)
• Золота медаль принца-регента Луїтпольда
• Орден «За заслуги» (Баварія) 1-го класу з короною і мечами (25 серпня 1918)

• Орден Вюртемберзької корони, великий хрест з мечами (5 липня 1915)
• Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест з мечами (5 вересня 1916)
• Хрест Вільгельма з короною і мечами (5 жовтня 1916)
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), командорський хрест (20 лютого 1918)

• Орден Чорного орла
• Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям (22 жовтня 1915)
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами (6 вересня 1917)

• Орден «Османіє» 1-го ступеня
• Золота медаль «Імтияз» (25 серпня 1918)

• Орден Рутової корони
• Орден Альберта (Саксонія), великий хрест з мечами (4 травня 1916)

• Орден Данеброг, великий хрест (Данія; 10 червня 1903)
• Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (Мекленбург)
• Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
• Орден Святого Карла (Монако), великий хрест
• Лицар честі і вірності (Мальтійський орден)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), великий хрест з військовою відзнакою (4 травня 1918)

В 2012 році монархічні кола Литви визнали правнука Міндаугаса II, Ініго фон Ураха, легітимним спадкоємцем литовського королівського дому.

• Wilhelm Karl Florestan von WURTTEMBERG
• Urach-family archive in Stuttgart [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• 3 березня народилися…