Вільхуватка (річка) — Вікіпедія

Вільхуватка
Витікна південному заході від села Клинове
• координати49°35′49″ пн. ш. 35°57′27″ сх. д. / 49.59694° пн. ш. 35.95750° сх. д. / 49.59694; 35.95750
ГирлоМжи
• координати49°47′22″ пн. ш. 35°56′22″ сх. д. / 49.78944° пн. ш. 35.93944° сх. д. / 49.78944; 35.93944
Похил, м/км2,3 м/км
БасейнСіверського Донця
Країни:Україна Україна
РегіонХарківська область
Довжина34 км
Площа басейну:432 км²
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вільхуватка[1][2], Водолажка[3] — річка у Старовірівській сільській громаді Берестинського району та Нововодолазькій селищній громаді Харківського району Харківської області, права притока Мжи (басейн Сіверського Донця). У верхній течії річка носить назву Липова Долина[4][5]

Опис

[ред. | ред. код]

Довжина річки 34  км, похил річки — 2,3 м/км. Формується з декількох безіменних струмків та водойм. Площа басейну 432 км².

Розташування

[ред. | ред. код]

Вільхуватка бере початок на південному заході від села Клинове. Тече переважно на північний схід. На південному сході від села Рокитне впадає в річку Мжа, праву притоку Сіверського Дінця.

Населені пункти вздовж берегової смуги: Стулепівка, Низівка, Завадівка, Новоселівка, Нова Водолага, Вільхуватка.

Притоки

[ред. | ред. код]
  • Ломуватий яр - один із витоків, впадає у Вільхуватку у селі Ступелівка[4][6]
    • Бондарний - права притока Ломуватого яру[4][7]
  • Балка Ушакова - один із витоків. Починається на південному заході від села Клинове, тече переважно на захід і зливається з балкою Хрестовою на південно-східній околиці села Ступелівка.[4][8]
    • Балка Завадина - ліва притока Ушакової[4][9]
  • Балка Хрестова (у верхній течії Абилецька) - один із витоків. Починається на північному заході від села Миколаївка, тече на північний захід і зливається з балкою Ушаковою на південно-східній околиці села Ступелівка.[4][10]
    • Жолобок - права притока балки Хрестової[4][11]
  • Балка Сорочина - ліва притока. Починається у селі Караван, тече переважно на північний схід і впадає у Вільхуватку у південній частині села Завадівка[4][12]
  • Луб'яна - ліва притока. Починається у селі Печіївка, тече переважно на північний схід через село Червона Поляна і впадає у вільхуватку на північній околиці села Завадівка[4][13]
    • Балка Цехмистрова - ліва притока Луб'яної. Починається у селі Станичне, тече на південний схід і впадає у Луб'яну на південному заході від села Червона Поляна[4][14]
  • Балка Дерегова - ліва притока. Починається у селі Дерегівка, тече переважно на північний схід, впадає у Вільуватку у селі Новоселівка[4]
  • Княжна - права притока
  • Яр Дудників - права притока, впадає у вільхуватку у північно-східній частині села Новоселівка [4][15]
  • Яр Розсоховатка - права притока, впадає у Вільхуватку у селищі Нова Водолага[3][16]
  • Яр Крутий - права притока, впадає у Вільхуватку у селищі Нова Водолага[3][17]
  • Яр Запорізький - ліва притока, впадає у вільхуватку на північній околиці селища Нова Водолага[3][18]
  • Джгун - права притока.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Міст через річку у селі Нова Водолага
    Міст через річку у селі Нова Водолага
  • Заплава річки у селі Нова Водолага
    Заплава річки у селі Нова Водолага
  • Річка у селі Новоселівка
    Річка у селі Новоселівка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Аркуш карти М-36-96
  2. ↑ Аркуш карти М-36-84
  3. ↑ а б в г Мапа Шуберта 23-14
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н Мапа Шуберта 24-14
  5. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 315
  6. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 325
  7. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 63 (Бондарний № 1)
  8. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 581 (Ушакова № 1)
  9. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 201
  10. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 594 (Хрестова № 1), С. 19 (Абилецька)
  11. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 198 (Жолобок № 3)
  12. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 522
  13. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 328
  14. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 598
  15. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 178 (Дудників № 1)
  16. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 470 (Розсохувата № 17), С. 471 (Розсохуватка № 2)
  17. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 297 (Крутий № 30)
  18. ↑ Словник гідронімів України – К.: Наукова думка, 1979. – С. 207

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 141. — (№ 2427).
  2. Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] – К.: Наукова думка, 1979. – С. 116
  1. Волости и важнейшие селения Европейской России: По данным обследования, произвед. стат. учреждениями М-ва вн. дел. Вып. 3 Губернии Малороссийские и Юго-Западные. - С. 24, 25
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільхуватка_(річка)&oldid=43725297