Віліне — Вікіпедія

село Віліне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Бахчисарайський район
Рада Вілінська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01020110010021583
Облікова картка Віліне 
Основні дані
Населення 6 913
Поштовий індекс 98433
Телефонний код +380 6554
Географічні дані
Географічні координати 44°50′51″ пн. ш. 33°40′16″ сх. д. / 44.84750° пн. ш. 33.67111° сх. д. / 44.84750; 33.67111
Середня висота
над рівнем моря
37 м[1]
Місцева влада
Адреса ради 98433, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 50б
Карта
Віліне. Карта розташування: Україна
Віліне
Віліне
Віліне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Віліне
Віліне
Мапа
Мапа

CMNS: Віліне у Вікісховищі

Ві́ліне (до 1948 року — Бурлю́к, крим. Bürlük та Алма́-Тарха́н крим. Alma Tarhan) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, центр Вілінської сільської ради.

Село налічує понад 7 тисяч жителів і має практично всю необхідну соціальну та виробничу інфраструктуру — дві середні школи, лікарню, кілька підприємств, магазинів і ресторанів.[2]

В околицях села розташований найбільший у колишньому СРСР колекційний виноградник Інституту виноградарства та вина «Магарач»[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу сіл Віліного, Берегового та Піщаного знайдено кам'яні знаряддя праці доби палеоліту і бронзи, залишки двох пізньоскіфських поселень (III ст. до н. е.— III ст. н. е.). Городище і могильник того ж часу досліджуються біля Піщаного[4].

18 травня 1948 року указом Президії Верховної Ради Української РСР село Бурлюк було перейменоване на Віліне на честь генерал-майора радянської авіації Івана Петровича Віліна, загиблого в 1944 році.[5]

У 2015 році село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[6].

У 2017 р. археологи знайшли фрагменти воріт, оборонного валу, сторожової вежі, бруківки. Серед дрібних предметів — черепиця, різні бронзові прикраси, наконечники стріл, дротики, давньоримська монета і т. д. Знахідки датують ІІ ст. до н. е. — І ст. н. е. і пов'язують з пізньоскіфським населенням.[7]

У 2023 році у проєкті Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» село запропоновано перейменувати на Алма-Тархан.[8]

Релігія

[ред. | ред. код]

У селі діє мечеть Алма-Тархан. Збудована 2001 року під керівництвом Духовного управління мусульман Криму. Фінансував будівництво громадянин Саудівської Аравії.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 6913 осіб[9]. Мовний склад населення села був таким[10]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 593 8,58
російська 4682 67,73
кримськотатарська 1290 18,66
білоруська 22 0,32
вірменська 8 0,12
молдавська 7 0,1
болгарська 1 0,01
німецька 1 0,01
угорська 1 0,01

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. weather.in.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2011. Процитовано 14 січня 2012.
  2. Кінець колекції «Магарача». Крым.Реалии (укр.). 25 листопада 2020. Процитовано 19 липня 2024.
  3. Україна молода, № 200, 28.10.2009. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 травня 2011.
  4. Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
  5. http://krymology.info/index.php/Вилин,_Иван_Петрович [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.] [неавторитетне джерело]
  6. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Повідомлення про оприлюднення проєкту Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим».
  9. Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 7 червня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]