Віндобона — Вікіпедія

Віндобона
48°12′39″ пн. ш. 16°22′13″ сх. д. / 48.210833333333° пн. ш. 16.370277777778° сх. д. / 48.210833333333; 16.370277777778
Країна	Австрія
Розташування	Відень
Тип	стародавнє містоd і археологічна пам'ятка
Віндобона Віндобона (Австрія)
Медіафайли у Вікісховищі

Віндобона (лат. Vindobona) — кельтське поселення на Дунаї, попередник сучасного Відня.

Ще Птолемей згадував Віндобону у своїй «Географії». Римський історіограф Аврелій Віктор повідомляв, що імператор Марк Аврелій, який протягом Маркоманської війни розміщував тут свою ставку, помер 17 березня 180 року у Віндобоні. Сьогоднішня вулиця Марк-Аурель-Штрасе^[1], яка розташована неподалік від Гоер Маркт^[2], нагадує про цей випадок.

Біля 15 року до Р. Х. плем'я нориків увійшло до складу Римської імперії, і Дунай став римським кордоном. Віндобона слугувала табором римського легіону, який був захисним укріпленням і поселенням на паннонському прикордонні вздовж Дунаю. Тоді Віндобона відносилася до римської провінції Паннонія, адміністративний центр якої містився в Карнунті на Південному Сході від сучасного Відня.

Біля римського табору з середини І ст. за правління імператорів Клавдія й Нерона розвивається цивільне поселення (канаба)^[3]. На іншій стороні Дунаю з ІІ ст. розвивається поселення германців. Існування Віндобони забезпечувалося постачаннями з вілл сільської околиці.

212 року Віндобона піднялася до рангу муніціпії та посилила свої позиції перед Карнунтом, який був колонією.

Віндобона лишалася в руках римлян до V століття, коли міграції германців призвели до краху тодішнього світу. Через тисячоліття Віндобона стала європейською столицею.

Назва Віндобона походить з кельтських мов: «uindo», що означає «білий» і «bona» — «джерело (?), основа, місто». Римські ойконіми Віндіш (Vindonissa), Регенсбург (Ratisbona), Лілльбонн (Iuliobona) містять ті самі елементи.

• Herwig Friesinger. Der römische Limes in Österreich. Führer zu den archäologischen Denkmälern.. — Zweite, korrigierte Auflage. — Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 2002. — ISBN 3-7001-2618-2 (нім.)
• Michaela Kronberger Siedlungschronologische Forschungen zu den canabae legionis von Vindobona. Die Gräberfelder (Monographien der Stadtarchäologie Wien Band 1). — Wien: Phoibos Verlag, 2005. (нім.)
• Michaela Müller, Ingrid Mader, Rita Chinelli Entlang des Rennwegs. Die römische Zivilsiedlung von Vindobona (Wien Archäologisch 8). — Wien: Phoibos Verlag, 2011. (нім.)
• Christine Ranseder Michaelerplatz. Die archäologischen Ausgrabungen. Wien Archäologisch 1. — Wien, 2006. — ISBN 3-901232-72-9 (нім.)