XIX століття — Вікіпедія

XIX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1801 року і закінчилося 31 грудня 1900 року; дев'ятнадцяте століття нашої ери і дев'яте століття II тисячоліття.

• Закінчився Малий льодовиковий період
• Літні Олімпійські ігри 1896
• Європейська культура XIX століття
• 1869 — Завершено Суецький канал
• 1869 — Завершена Перша трансконтинентальна залізниця
• 1872 — Засновано Єллоустонський національний парк

• опубліковано «Походження видів» Чарлза Дарвіна — 1859.

• США: доктрина «Явне призначення», Громадянська війна в США 1861–65
• Російська імперія:теорія офіційної народності
• Селянська реформа 1861
• Класичний лібералізм
• Польське повстання 1863—1864
• Період Едо (1603–1867), Період Мейдзі (1868–1912), Реставрація Мейдзі в Японії
• Династія Цін в Китаї
• 1888 — Скасування рабства в Бразилії

• Нищівне і багаторазове нашестя холери
• Початок наприкінці цього століття третьої пандемії чуми — «портова чума або портова смерть».
• Початок боротьби з натуральною віспою — масове впровадження вакцинації.
• Декілька пандемій грипу.

• Наполеонівську армію охопив висипний тиф.
• Епідемії жовтої гарячки в Америці та Європі.

• 17 листопада 1804 року засновано Харківський університет
• Засновано Київський університет — 1834
• 29 вересня 1881 (Львів, Австро-Угорська імперія) народився Людвіг фон Мізес видатний економіст, представник Австрійської школи економіки.

• Промислова революція
• 1855 — Бесемерівський процес дозволяє масове виробництво сталі
• виникають промислові і торговельні синдикати — Англія та Франція — I. половина (у кам'яновугільній, машинобудівній і хімічній промисловості); урешті країн континентальної Європи та Пн. Америки — друга половина століття.

• 1890 — Перший антитрестівський закон у США, Закон Шермана.
• 1890 — заснована «Амерікан Тобакос», виробляла майже 100 % сигарет у США.
• 1882 — заснований «Стандарт Оіл Траст» контролював близько 90 % нафтопереробних потужностей США.
• У період між 1897–1904 р.р., коли картелі вважалися незаконними, а злиття, що приводили до утворення монополій виявлялися в рамках закону, економіка США зазнала значних змін внаслідок цього роду об'єднань.

• Російсько-іранська 1826—1828 і російсько-турецька 1828—1829 війни. Поразка Росії у Кримській війні 1853—1856
• Американо-мексиканська війна 1846–1848
• Революції 1848
• Війна проти Орібе і Росаса 1851–1852
• Наполеонівські війни 1803–1815
• Російсько-турецька війна (1806—1812)
• Грецька революція 1821–1829
• Російсько-турецька війна (1828—1829)
• Аргентино-бразильська війна 1825–1828
• Польське повстання 1830—1831
• Кримська війна 1853–1856
• Повстання сипаїв 1857–1858
• Іспано-американська війна—1898
• Боксерське повстання 1899–1901
• Друга англо-бурська війна 1899–1902
• Японсько-китайська війна 1894—1895
• Французько-прусська війна 1870–1871
• Російсько-турецька війна (1877—1878)
• Іспано-південноамериканська війна 1864–1866
• Австро-Прусська війна — 1866

• Даніелє Манін
• Ніколо Томмазео
• Джузеппе Гарібальді

• Австрійська школа
• Віденська класична школа
• Класицизм пізній
• Романтизм
• Еклектика, тобто історичні стилі
• Модерн, тобто (Ар нуво, Сецесія, югендстиль)
• Реалізм
• Академізм та салонне мистецтво
• Барбізонська школа
• Передвижники, або критичний реалізм
• Імпресіонізм
• Постімпресіонізм
• Понт-Авенська школа
• Мак'яйолі
• Дюссельдорфська художня школа
• Скагенські художники (Данія)

• Отто фон Бісмарк
• Сидячий Бик
• Келлі Нед
• Авраам Лінкольн
• Наполеон I Бонапарт
• Олександр І, російський імператор (1801—†1825)
• Джон М'юр
• Гуґо Коллонтай
• Томас Джефферсон
• Джузеппе Гарібальді
• Вікторія (королева Великої Британії)
• Джефферсон Девіс
• Олександр II, російський імператор (1818—†1881)
• Флоренс Найтінгейл
• Евангелос Заппас
• Браун Джон
• Карл Менгер
• Кіт Карсон
• Карл Маркс
• Людвіг фон Мізес
• Фредерік Бастіа
• Фрідріх Енгельс
• Наполеон III
• Луї Філіп Орлеанський
• Олексій І
• Гораціо Нельсон

• Чарльз Дарвін
• Ойґен фон Бем-Баверк
• Франц Боас
• Миклухо-Маклай Микола Миколайович
• Луї Пастер
• Александр Жан Еміль Єрсен
• Роберт Кох
• Александер фон Гумбольдт
• Альфред Нобель
• Карл Менгер
• Менделєєв Дмитро Іванович, хімік
• Мечніков Ілля Ілліч
• Пирогов Микола Іванович
• Джозеф Долтон Гукер
• Етьєн-Жуль Маре
• Вільям Томсон
• Нікола Тесла
• Антоніо Салінас, археолог і нумізмат
• Бернгард Ріман
• Сантьяго Рамон і Кахаль
• Ґреґор Мендель, генетик
• Джеймс Клерк Максвелл
• Лобачевський Микола Іванович, математик
• Юстус фон Лібіх
• Герц Генріх
• Ернст Геккель
• Джозая Віллард Ґіббс
• Карл Фрідріх Гаус
• Зигмунд Фрейд
• Леон Фуко
• Майкл Фарадей, фізик
• Томас Алва Едісон
• Марія Кюрі
• Больяй Янош
• Людвіг Больцман
• Александер Грем Белл
• Антуан Анрі Беккерель
• Амедео Авогадро
• Фредерік Бастіа

• Брати Люм'єр
• Жозеф Нісефор Ньєпс
• Вільгельм Майбах
• Готтліб Даймлер
• Брайль Луї

• Руал Амундсен
• Девід Лівінгстон
• Роберт Пірі
• Семенов-Тянь-Шанський
• Пржевальський Микола Михайлович

• Деніс Макклер (1762—1853)
• Куфальдт Георг Фрідріх (1853—1938)
• Симиренко Левко Платонович (1855—1920)
• Симиренко Володимир Левкович (1891—1938)
• Мічурін Іван Володимирович (1855—1935)

• Джордж Гордон Байрон
• Пушкін Олександр Сергійович
• Лермонтов Михайло Юрійович
• Шевченко Тарас Григорович
• Гоголь Микола Васильович
• Стендаль, тобто Анрі Бейль
• Жорж Санд
• Еміль Золя
• Віктор Гюго
• Чехов Антон Павлович
• Толстой Лев Миколайович
• Островський Олександр Миколайович
• Апухтін Олексій Миколайович
• Оноре де Бальзак
• Надсон Семен Якович
• Владислав Сирокомля
• Жуль Верн
• Достоєвський Федір Михайлович
• Марк Твен
• Артур Конан Дойль
• Фрідріх Ніцше
• Теофіль Готьє

• Ендрю Карнеґі
• Джон Девісон Рокфеллер
• Пінкертон Алан

• Поліна Віардо-Гарсіа
• Шаляпін Федір Іванович
• Сара Бернар
• Генрік Ібсен
• Бернард Шоу
• Оскар Уайльд

• Жак-Луї Давід (1748 — 1825), художник (далі х-к)
• Ежен Делакруа (1798 — 1863), х-к
• Теодор Жеріко (1791 — 1824), х-к
• Антуан Жан Гро (1771—1835), х-к
• Франсуа Мілле (1814 — 1875), х-к
• Альфред Деоданк (1821 — 1882), х-к
• Жуль Бастьєн-Лепаж (1848 — 1884), х-к
• Франсуа Бонвен (1817 — 1887), х-к
• Оноре Дом'є (1808 — 1979), х-к
• Адольф-Фелікс Кальс (1810 — 1880), х-к і гравер
• Густав Курбе (1819 — 1877), х-к
• Ежен Фромантен (1820 — 1876), письменник, аналітик, художник
• Жан-Леон Жером (1824 — 1904), х-к і скульптор
• Едуар Мане (1832 — 1883), х-к
• Едґар Деґа (1834 — 1917), х-к
• Жуль Шере (1836 — 1932), х-к
• Еміль Галле (1846 — 1904), мебляр, майстер і технолог по склу
• Анрі Фантен-Латур (1836 — 1904), х-к
• Моне Клод (1840 — 1926), х-к
• Каролюс-Дюран (1838—1917), х-к
• П'єр-Огюст Ренуар (1841 — 1919), х-к
• Гюстав Доре (1832 — 1883), х-к
• Поль Сезанн (1839 — 1906), х-к
• Анрі Тулуз-Лотрек (1864 — 1901), х-к
• Марселен Дебутен (1823 — 1902), х-к і графік
• Антуан Воллон (1833 — 1900), х-к
• Франсуа Жерар (1770—1837), х-к
• Альфонс де Невіль (1836—1885), х-к
• Норберт Гьонетт (1854—1894), х-к і графік
• Жульєн Дюпре (1851—1910), х-к
• Каміль Піссарро (1830 — 1903), х-к
• Поль Гоген (1848 — 1903), х-к
• Вінсент ван Гог (1853 — 1890), х-к

• Франсіско Гойя (1746 — 1828), художник (далі х-к)
• Хосе Мадрасо (1781—1859), х-к
• Вісенте Пальмаролі (1834—1896), х-к
• Вісенте Марч (1859—1927), х-к
• Маріано Фортуні (1838 — 1874), х-к
• Антоніо Муньйос Дегран (1840 — 1924), х-к
• Хосе Кордеро Вільєгас (1844 — 1921)
• Ульпіано Чека (1860 — 1916)
• Енріке Сімоне (1865 — 1927)
• Франсіско Праділья (1848 — 1921)
• Хоакін Соролья і Бастіда(1863 — 1923), учень Франсіско Праділья

• Кіпренський Орест Адамович (1782 — 1836), художник (далі х-к)
• Брюллов Карл Павлович (1799 — 1852), х-к
• Айвазовський Іван Костянтинович (1817 — 1900), х-к
• Рєпін Ілля Юхимович (1844 — 1930), х-к
• Врубель Михайло Олександрович (1856 — 1910), х-к
• Суриков Василь Іванович (1848 — 1916), х-к
• Головін Олександр Якович (1863 — 1930), х-к
• Полєнов Василь Дмитрович (1844 — 1927), х-к
• Шишкін Іван Іванович (1832 — 1898), х-к
• Верещагін Василь Васильович (1842 — 1904), х-к
• Куїнджі Архип Іванович (1842 — 1910)
• Васильєв Федір Олександрович (1850 — 1873), х-к
• Бенуа Олександр Миколайович (1870 — 1960), х-к
• Васнецов Віктор Михайлович (1848 — 1926), х-к
• Венеціанов Олексій Гаврилович (1780 — 1847), х-к
• Тропінін Василь Андрійович (1776 — 1857), х-к
• Левітан Ісаак Ілліч (1860 — 1900), х-к
• Ярошенко Микола Олександрович (1846 — 1898), х-к
• Саврасов Олексій Кіндратович (1830 — 1897), х-к
• Рубо Франц Олексійович (1856 — 1928), х-к
• Реріх Микола Костянтинович (1874 -1947), х-к
• Сєров Валентин Олександрович (1865 -1911), х-к
• Леон Бакст (1866 -1924), х-к

• Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович (1827—1914)
• Третьяков Павло Михайлович (1832—1898)
• Третьяков Сергій Михайлович (1834—1892)
• Щукін Дмитро Іванович (колекціонер) (1855—1932)
• Щукін Сергій Іванович (колекціонер) (1854—1936)
• Щукін Петро Іванович (колекціонер) (1853—1912)

• Джон Констебл (1776 — 1837)
• Фредерік Лейтон (1830 — 1896)
• Блейк Вільям (1757 — 1827)
• Вільям Тернер (1775 — 1851)
• Томас Лоуренс (1769 — 1830)
• Джордж Доу (1781 — 1829)
• Деніел Маклайз (1806 — 1870)
• Чарльз Бартон Барбер (1945—1894)
• Джон Пітер Рассел (1858 — 1930)
• Волтер Ленглі (1852 — 1922)
• Едвін Генрі Лендсір (1802—1873)

• Вінченцо Кілоне (1758 — 1839)
• Андреа Аппіані (1754 — 1817)
• Натале Скьявоні (1777 — 1858)
• Філіппо Паліцци (1818 — 1899)
• Стефано Уссі (1822 — 1901)
• Джачінто Джиганте (1806 — 1876)
• Іпполіто Каффі ((1809 — 1866))
• Джованні Болдіні (1842 — 1931)
• Джакомо Фавретто (1849 -1887)
• Джованні Сегантіні (1858 — 1899)
• Чезаре Бізео (1843 — 1909)
• Федеріко Дзандоменегі (1841 — 1917)

• Ян Матейко (1838 — 1893), х-к
• Яцек Мальчевський (1854 — 1929), х-к
• Генрик Семирадський (1843 — 1902), х-к

• Утаґава Хіросіґе (1797 — 1858), х-к
• Кацусіка Хокусай (1760 — 1849), х-к
• Яшима Гакутей (яп. 八島岳亭; бл.1786 — 1868)
• Утагава Кунійосі (1798 — 1861), х-к
• Кубо Сюнман (1857—1820 ?), х-к
• Кано Сьосен'ін (1823 — 1880)
• Сібата Дзесін(1807 — 1891)
• Цукіока Йосітосі (1839 — 1892), х-к
• Кікуті Йосай (1781 — 1878), х-к
• Кобаясі Кійотіка (1847 — 1915), х-к
• Тосіхіде Міґіта (1862 — 1925), х-к
• Тойохара Тіканобу (1838—1912)
• Оґата Гекко (1859 — 1920), х-к
• Коно Байреі (1844 — 1895)
• Такеуті Сейхо (1864 — 1942)
• Уемура Сьоен (жінка-художниця 1875 — 1949)
• Каваі Ґйокудо (1873 — 1957)

• Константин Бруміді (1805—1880), х-к декоратор, портретист
• Вільям Сідней Маунт (1807—1868)
• Джордж Іннес (1825—1894)
• Істмен Джонсон (1824—1906), х-к
• Вінслоу Хомер (1836—1910), х-к
• Кеньйон Кокс (1856—1919), х-к
• Джон Сінгер Сарджент (1856 — 1925), х-к
• Фредерік Артур Бріджмен (1847 — 1928), х-к
• Вільям Гарнет (1848—1892), майстер натюрмортів
• Вільям Холбрук Бірд (1825—1900), х-к анімаліст

• Йозеф Манес (1820 — 1871)
• Еміль Орлик (1870 — 1932)
• Якуб Шиканедер (1855 — 1924)
• Вацлав Брожик (1851 — 1901)
• Альфонс Марія Муха (1860 — 1939)

• Йоган Ендер (1793 — 1854), х-к ()
• Беклін Арнольд (1827 — 1901), х-к (Швейцарія, Італія)
• Ансельм Фейєрбах (1829 — 1880), х-к (Німеччина, Італія)
• Фердінанд Ходлер (1853 — 1918), х-к (Швейцарія)
• Френк Бухер (1828 — 1890), х-к (Швейцарія)
• Андерс Цорн (1860 — 1920), х-к, (Швеція)
• Педер Северін Крейєр (1851 — 1909), х-к
• Луї Галле (художник) (1810 — 1887), х-к, (Бельгія)
• Огюст Олефф (1867 — 1931), х-к
• Леон Фредерік (1856 — 1940), х-к
• Кристіан Крог (1852 — 1906), х-к
• Хальфдан Егедіус (Halfdan Egedius 1877 —1899), х-к
• Гарріет Баккер (Harriet Backer 1845 —1932), норвезька жінка-художниця
• Йонкінд Йоган Бартольд (1819 — 1891), х-к і графік (Франція)
• Маріано Фортуні (1838—1874) (Іспанія)
• Сальвадор Санчес Барбудо (1857—1917) (Іспанія)
• Огюст Левек (1866—1921)
• Рудольф фон Альт (1812 — 1905), х-к
• Густав Венцель (1859 — 1927), х-к
• Людвиг Дойч (1855 — 1935), х-к
• Едвард Мунк (1863 — 1944), х-к, Норвегія

• Франсіско Гойя (1746—1828)
• Шарль Меріон (1821—1868)
• Каміль Коро (1796—1875)
• Франсуа Мілле (1814—1875)
• Шарль Жак (1813—1894)
• Шарль Добіньї (1817—1878)
• Каміль Піссарро (1830—1903)
• Марселен Дебутен (1823—1902)
• Альфонс Легро (1837—1911)
• Анрі де Тулуз-Лотрек (1864—1901)
• Фелікс Бракмон (1833—1914)
• Поль Елльо (1859—1927)
• Норберт Гьонетт (1854—1894)
• Леонід Осипович Пастернак (1862—1945)

• 
  Франсіско Гойя, «Автопортрет», 1824 р.
• 
  Фелікс Бракмон. «Портрет Альфонса Легро»
• 
  Франсіско Гойя. «Вони біжать через полум'я» (аркуш № 41,серія Лихоліття війни, друк 1863 р.)
• 
  Франсіско Гойя. «Правда померла», серія Лихоліття війни, друк 1863 р.
• 
  Альфонс Легро . «Зламався візок».
• 
  Марселен Дебутен . «Трударі моря», 1889 р.
• 
  Шарль Меріон. «Вівтарна частина собору Паризької Богоматері», 1854 р.
• 
  «Сіяч», графіка Джованні Сегантіні, 1897 р.

• Микешин Михайло Йосипович (1835 — 1896), російський скульптор
• Макс Клінгер (1857 — 1920), х-к, скульптор, Німеччина
• Юліан Марковський (1846 — 1903), український скульптор
• Жозеф Ламбо (1852 —1908), бельгійський скульптор
• Волнухін Сергій Михайлович (1859 — 1921), російський скульптор

• Луїджі Памплоні (?), італійський скульптор
• Енріко Пацці (1819—1899), італійський скульптор
• Піо Феді (1815—1892), італійський скульптор
• Джованні Бастьяніні (1830—1868), італійський скульптор
• Ернесто Біонді (1855—1917), італійський скульптор
• П'єтро Тенерані (1789—1869), італійський скульптор
• Ерколе Роза (?), італійський скульптор
• Константино Корті (1824—1873), італійський скульптор
• Етторе Ксіменес (1855—1926), італійський скульптор
• Луїджі Беллі (1844—1919), італійський скульптор

• Клодіон (1738—1814)
• Жан-Антуан Гудон (1741—1828)
• Франсуа Рюд (1784 — 1855)
• Жан Батіст Карпо (1827 — 1875)
• Антуан Барі (1796 — 1875)
• Карре-Беллез Альберт-Ернест (1824—1887)
• П'єр-Жуль Мен (1810—1879)
• Жорж Готьє (1811—1872)
• Лука Мадрассі (1848—1916)
• Огюст Моро (1834—1917)
• Жан-П'єр Корто (1787—1843)
• Віктор Террас (1796—1864)
• Ежен Удіне (1810—1887)
• Огюст Дюмон (1801—1884)
• Мішель-Луї Мерсьє (1810—1894)
• Жан-Жак Фуше (1807—1852).
• Давид д'Анже (1788—1856)
• Антуан-Дені Шоде (1763—1810)
• Анрі Шапу (1833—1891)
• Антонін Мерсьє (1845—1916)
• П'єр Картельє (1757—1831)
• Іполіт Боннарде (Hippolyte Bonnardel 1824—1856)
• Жозеф Шинар (1756—1813)
• Франсуа Жофрей (Jouffroy 1806—1882)
• Луї-Ернест Барья (1851—1905)
• Ежен Гійом (Eugène Guillaume 1822—1905)
• Жан-Жозеф Перро (Jean-Joseph Perraud 1819—1876)
• Густав Доре (1832—1883)
• Огюст Роден (1840 — 1917)
• Антуан Бурдель (Еміль Антуан Бурдель, 1861 — 1929)

• Тома де Томон (1760—1813), архітектор (далі — арх.)
• Луїджі Руска (1762—1822)
• Франческо Кампорезі (1747—1831)
• Якуб Кубицький (1758—1833)
• Карл Фрідріх Шинкель (1781 — 1841), арх.
• Беретті Вікентій Іванович (1781—1842)
• Едвард Блор (1787 — 1879), арх.
• Лео фон Кленце (1784 — 1864), арх.
• Джозеф Пакстон (1803 — 1865), арх.
• Ежен Віолле-ле-Дюк (1814—1879)
• Огастес П'юджин (1812 — 1852), архітектор, Велика Британія.
• Биковський Михайло Дорімедонтович (?), арх.
• Рагнар Естберг (1866—1945), архітектор, Швеція
• Лешек Дезидерій Владислав Городецький (1863 — 1930), арх.
• Кекушев Лев Миколайович (1859 — 1919 ?)
• Шехтель Федір Осипович (1859 — 1926), арх.
• Рене Сержан (1865 — 1927), арх.
• Антоніо Гауді (1852 — 1926), архітектор, Іспанія.
• Олександр Іванович фон Гоген (1856—1914)
• Ейзенштейн Михайло Осипович (1867—1920)
• Анрі Ван де Велде (1863—1957)

• Людвіг ван Бетховен (1770 — 1827)
• Нікколо Паганіні (1782 — 1840)
• Фредерик Шопен (1810 — 1849)
• Глінка Михайло Іванович (1804 — 1857)
• Чайковський Петро Ілліч (1840 — 1893)
• Роберт Шуман (1810 — 1856)
• Франц Петер Шуберт (1791 — 1828)
• Ріхард Вагнер (1813 — 1883)
• Джузеппе Верді (1813 — 1901)
• Сен-Санс Каміль (1835 — 1921)
• Жак Оффенбах (1819 — 1880)
• Мусоргський Модест Петрович (1839 — 1881)
• Мендельсон Фелікс (1809 — 1847)
• Ференц Ліст (1811 — 1886)
• Густав Малер (1860 — 1911)
• Джоплін Скотт (1868 — 1917)
• Едвард Гріг (18743 — 1907)
• Антонін Леопольд Дворжак (1841 — 1904)
• Клод Дебюссі (1862 — 1918)
• Брукнер Антон (1824 — 1896)
• Йоганнес Брамс (1833 — 1897)
• Бородін Олександр Порфирійович (1833 — 1887)
• Жорж Бізе (1838 — 1875)
• Гектор Берліоз (1803 — 1869)

• Третьяков Павло Михайлович (1832—1898)^[1].
• Ханенко Богдан Іванович (1849—1917), український меценат і колекціонер^[2]
• Луї ла Каз (1798—1869), французький меценат і колекціонер

• Ґрейс Вільям

Людвіг фон Мізес про значення XIX століття у своєму magnum opus «Людська діяльність»:

Звинувачувати епоху лібералізму в нібито матеріалізмі було б цілеспрямованим перекручуванням фактів. Дев’ятнадцяте століття було не лише століттям безпрецедентного вдосконалення технічних методів виробництва і матеріального добробуту мас. Воно зробило набагато більше, ніж продовжило середню тривалість людського життя. Його наукові та мистецькі досягнення нетлінні. Це була епоха безсмертних музикантів, письменників, поетів, художників і скульпторів; воно здійснило революцію в філософії, економіці, математиці, фізиці, хімії та біології. І, вперше в історії, воно зробило великі твори і великі думки доступними для звичайної людини.^[3]

• Довге XIX століття

• История XIX века / Под ред. профессоров Лависса и Рамбо. Пер. с франц./ Второе дополн. и испр. издание под ред. академика Е. В. Тарле.— М.: Гос. соц.-экономич. изд-во.— Т. 1 — 8, 1931—1939. [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Історія художнього зібрання відомих київських колекціонерів Богдана та Варвари Ханенків: Матеріали наук.-практ. конф., 25 січ. 2005 р., Київ / ред.: Н. І. Корнієнко; Голов. упр. культури і мистец., Київ. міськдержадмін., Музей мистец. — К., 2005. — 135 с. — (Ханенк. читання; Вип. 7).
• Гос. музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина, каталог картинной галереи, М., 1986 (рос.)
• Боткина А. П. Павел Михайлович Третьяков в жизни и искусстве. — М. : Изд. ГТГ, 1951. — 307 с.