Вінник Іван Йосипович — Вікіпедія

Іван Йосипович Вінник
Іван Йосипович Вінник (праворуч) з письменником-мариністом Валерієм Васильовичем Бабичем
Народився	22 червня 1929(1929-06-22) Міські Млини Полтавська область
Помер	6 грудня 2017(2017-12-06) (88 років) Миколаїв, Україна
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Діяльність	директор, суднобудівник
Посада	член парламенту[d]
Нагороди

Іва́н Йо́сипович Ві́нник (22 червня 1929 — 6 грудня 2017) — організатор і керівник вітчизняного суднобудування, Герой Соціалістичної Праці (1977).

Народився 22 червня 1929 року в селі Міські Млини Опішнянського (тепер Зіньківського) району Полтавської області в селянській родині.

Після закінчення семирічної школи, вступив до Харківського машинобудівного технікуму, який закінчив на відмінно у 1951 році. Через матеріальну скруту відмовився від вступу до інституту й пішов працювати на Чорноморський суднобудівний завод в Миколаєві помічником майстра монтажного цеху. Почергово займав посади майстра, старшого майстра, заступника начальника монтажного цеху. Брав участь в будівництві китобійної бази «Радянська Росія», траулера «Лермонтов», інших суден.

У 1964 році переведений на посаду начальника цеху.

З 1968 року — головний будівельник кораблів на ЧСЗ. Під його керівництвом було створено унікальне науково-дослідне судно «Академік Сергій Корольов».

У 1977 році за будівництво і здачу авіанесучого крейсера «Київ» був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці^[1].

З 1978 року — виконувач обов'язків заступника директора з машинобудування.

З 1982 року — заступник директора по верфі.

З 1989 року — заступник директора з виробництва.

Вів значну суспільну роботу, чотири рази обирався депутатом Миколаївської міської ради.

Після виходу на пенсію мешкав у Миколаєві, де й помер.

• Медаль «Серп і Молот» Героя Соціалістичної Праці (1977);
• Два ордени Леніна (1966, 1977);
• Орден Трудового Червоного Прапора (1970);
• Орден «Знак Пошани» (1963);
• Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970);
• Почесна грамота Президії ВР УРСР (1989);
• Почесний громадянин міста Миколаєва (1989)^[2].

15 жовтня 2020 року в Миколаєві на будинку за адресою Бузький бульвар, 1-А, де 26 років жив Іван Винник, встановили меморіальну дошку^[3].

• «Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання.» — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005.

• Помер Іван Йосипович Вінник – головний будівельник миколаївських авіаносців. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.