Павлов Юхим Митрофанович — Вікіпедія

Павлов Юхим Митрофанович
Народився	17 січня 1915(1915-01-17) Заполиці (Владимирська область), Суздальський повітd, Владимирська губернія, Російська імперія
Помер	14 серпня 1985(1985-08-14) (70 років) Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	Головний корабельний старшина
Нагороди

Павлов Юхим Митрофанович (17 січня 1915, Суздальский район — 14 серпня 1985, Москва) — радянський військовослужбовець, Герой Радянського Союзу, учасник десанту Ольшанського, стрілок 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської Військово-морської бази Чорноморського флоту, матрос. Почесний громадянин міста Миколаєва.

Народився 17 січня 1915 року в селі Ґміна Заполіце нині Суздальського району Володимирської області в родині селянина. Росіянин. Член ВКП (б) / КПРС з 1944 року. Освіта 7 класів. Працював завгоспом в будинку відпочинку.

У Військово-Морському флоті з 1936 року. Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років.

На фронті у німецько-радянській війні з 1941 року. Брав участь в обороні Одеси і Севастополя. Влітку 1942 року матрос Павлов був поранений і евакуйований в госпіталь в місто Батумі. Після лікування неодноразово брав участь в десантних операціях. У лютому 1943 року був бійцем десантного загону Ц. Кунікова, який захопив під Новоросійськом плацдарм, названий «Малою Землею». Брав участь у численних боях на «Малій Землі».

Матрос Павлов з перших днів формування 384-го окремого батальйону морської піхоти став його бійцем. У складі батальйону восени 1943 року брав участь у визволенні міст Таганрога, Маріуполя і Бердянська.

• Павлов Юхим Митрофанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).